centernews360

Позначка: боєприпас

  • США вперше використали новітні протибункерні бомби проти Ірану

    США вперше використали новітні протибункерні бомби проти Ірану

    Сполучені Штати вперше застосували новітні протибункерні бомби GBU-72/B Advanced 5K Penetrator під час ударів по підземних ракетних об’єктах Ірану. Боєприпаси використали для ураження позицій уздовж узбережжя Ормузької протоки, де розміщувалися системи з протикорабельними ракетами.

    За даними військових, Центральне командування ЗС США підтвердило застосування бомб вагою понад 2,2 тонни. Ці удари були спрямовані на об’єкти, які становили загрозу судноплавству в регіоні.

    На озброєнні Ірану є кілька типів протикорабельних ракет, зокрема дозвукові Nasir і Ghadir із дальністю ураження до 90 та 300 кілометрів відповідно. Крім того, країна має балістичні комплекси Khalij Fars, Hormuz-1 і Hormuz-2, здатні завдавати ударів на відстань до 300 кілометрів.

    Такі системи Іран розміщує у підземних укриттях, що потребує використання спеціальних протибункерних боєприпасів. Саме для знищення добре захищених об’єктів і була створена бомба GBU-72/B, яка перебуває на озброєнні США з 2021 року.

    Цей боєприпас розглядається як серійне рішення для ураження укріплених цілей. Хоча він поступається за потужністю надважким бомбам на кшталт 12-тонної GBU-57A/B, нова система має ширші можливості застосування і може використовуватися різними типами літаків.

    GBU-72/B прийшла на заміну старішій бомбі GBU-28, яку створили у прискореному режимі під час операції Буря в пустелі у 1991 році. За оцінками експертів, новий боєприпас перевершує можливості попередника, який міг пробивати десятки метрів ґрунту або кілька метрів залізобетону.

    Аналітики припускають, що під час удару по іранських об’єктах могли використати до кількох десятків таких бомб. Наразі GBU-72/B інтегрована з винищувачами F-15E та стратегічними бомбардувальниками B-1B, однак точний тип літаків, які брали участь в операції, офіційно не розкривають.

    За однією з версій, у місії могли використовувати бомбардувальники B-1B, які вилітали з британської авіабази Ферфорд. Літакам довелося подолати понад 8,5 тисячі кілометрів в один бік, облітаючи Європу через Гібралтар і Середземне море.

    Фахівці також зазначають, що один бомбардувальник B-1B здатен нести до 12 бомб GBU-72/B, тоді як винищувач F-15E може застосовувати лише одну. Загалом під час операції по іранських об’єктах США могли використати до 48 таких протибункерних боєприпасів.

  • Україна та Чехія домовилися про продовження військової ініціативи

    Україна та Чехія домовилися про продовження військової ініціативи

    Чехія та Україна домовилися про продовження дії “снарядної ініціативи”, яка передбачає постачання Україні боєприпасів для артилерії та іншого озброєння. Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка під час візиту в Україну на брифінгу зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, передає РБК-Україна у п’ятницю, 9 січня.

    “Я став послом добрих справ — продовження снарядної ініціативи, яка надзвичайно важлива для України. Я радий, що нам вдалося знайти компроміс і консенсус, який забезпечить продовження ініціативи з боєприпасів”, — зазначив Мацінка.

    Він пояснив, що перед ухваленням рішення про продовження ініціативи відбулася “ціла низка питань і спекуляцій”. Міністр додав, що уряд Чехії спершу вивчав і аналізував програму, з’ясовуючи, чи можна її вдосконалити без втрати ефективності.

    Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга підкреслив значення продовження ініціативи для безпеки Європи. “Ми вітаємо продовження чеської ініціативи на тих модальностях, які прийнятні для чеського уряду. Модальна взаємодія повинна бути взаємовигідною для обох сторін. Це правильний підхід”, — зазначив Сибіга.

    Під час зустрічі сторони також обговорили постачання необхідної військової амуніції та залучення чеського бізнесу до участі в цих поставках.

    Мацінка прокоментував і мирний процес, повідомивши, що його поінформували про переговори між Україною та США. “Я зрозумів, чи маємо це бачити оптимістично, чи песимістично, тож моє ставлення буде більш реалістичне. Я бачу, що Україна має великий інтерес до миру і готова до конструктивних кроків”, — додав він.

  • Польща розпочала будівництво заводу з виробництва артилерійських снарядів

    Польща розпочала будівництво заводу з виробництва артилерійських снарядів

    У Польщі, за 100 кілометрів від кордону з Україною, розпочалося будівництво заводу з виробництва гільз для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Про це 29 жовтня повідомило Міністерство оборони Польщі.

    Підприємство у місті Красник Люблінського воєводства зводить компанія Mesko, яка є єдиним у країні виробником корпусів для 155-мм снарядів.

    На церемонії закладання наріжного каменя був присутній віцепрем’єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. Він назвав проєкт «інвестицією в безпеку» та наголосив, що підтримка України безпосередньо впливає на безпеку Польщі.

    «Відповідні рішення ухвалюються в контексті того, що відбувається з великим калібром. Це ключові постачання боєприпасів 155 мм. У контексті України – Польща допомагає і підтримує, тому що кордон польської безпеки лежить на українсько-російському фронті», – зазначив міністр.

    У середині 2025 року Polska Grupa Zbrojeniowa отримала 2,4 млрд злотих (понад 660 млн доларів) з Фонду капітальних інвестицій. З них 887 млн злотих (приблизно 245 млн доларів) виділено компанії Mesko для розширення інфраструктури та модернізації виробничих ліній.

    155-мм артилерійські боєприпаси, які виготовлятимуть на новому заводі, використовуються польською армією для гармат-гаубиць Krab і корейських K9 Thunder.

  • Армія США хоче збільшити дальність стрільби M777 і M109 до 40 км

    Армія США хоче збільшити дальність стрільби M777 і M109 до 40 км

    Армія США оголосила про запуск програми Next Generation Rocket Assisted Projectile (NGRAP), спрямованої на створення нового активно-реактивного боєприпасу калібру 155 мм. Його головне завдання — забезпечити дальність стрільби до 40 км для артилерійських систем зі стволами довжиною 39 калібрів, зокрема таких, як буксирована гаубиця M777 і самохідна артсистема M109.

    Відповідна заявка була опублікована Командуванням армії США в Нью-Джерсі. У ній уточнюється, що боєприпас має бути сумісним з наявними підривниками та зарядами, а також здатен вражати як живу силу, так і легку техніку, включно з радіолокаційними та зенітними засобами.

    За умовами проєкту, дальність у некерованому режимі має складати щонайменше 40 км, а в керованому — 36 км. Виробники мають надати технічну документацію, опис етапів розробки, випробувань і сертифікації. Наразі стандартні боєприпаси до M777 та M109 дозволяють вести вогонь приблизно на 30 км. Дальність до 40 км забезпечує високоточний снаряд M982 Excalibur, однак він надто дорогий і вразливий до засобів радіоелектронної боротьби, що змушує Пентагон шукати більш дешеву альтернативу для масового використання. Цікаво, що попри відсутність у США серійних артилерійських систем із довжиною ствола 52 калібри, як в української “Богдани” чи німецької PzH 2000, ці параметри теж враховані в проєкті. У таких системах новий боєприпас має забезпечити дальність до 55 км у некерованому та 48 км у керованому режимі.

    Перші зразки NGRAP планують отримати вже у 2027 фінансовому році, а повне прийняття на озброєння очікується до 2030 року. Програма робить акцент на використанні готових до виробництва технологій, що дозволить уникнути тривалих доопрацювань. Плановані обсяги виробництва становитимуть від 500 до 15 000 одиниць на рік залежно від вартості та типу боєприпасу. Для порівняння, Excalibur випускається в кількості понад 14 000 одиниць на рік, але є значно дорожчим. На думку експертів, якщо NGRAP виявиться ефективним, він може змінити підхід до ведення артилерійських боїв і стати основою для переозброєння армії США. Україна, зі свого боку, могла б зацікавитись цим проєктом, однак слід зважати не лише на ціну, а й на можливості постачання і політичні обставини.

    Тим часом у Китаї повідомили про випробування власного артилерійського боєприпасу — 155-мм снаряда Tianyan з вбудованим безпілотником. Дрон здатен відділятись у повітрі та витримувати перевантаження, що у 3000 разів перевищує його масу.

  • СБУ знищила склади боєприпасів РФ

    СБУ знищила склади боєприпасів РФ

    Служба безпеки України завдала чергового нищівного удару по тиловій інфраструктурі російських військ на Луганщині. У вівторок, 19 серпня, спецслужба повідомила про знищення двох складів боєприпасів у населеному пункті Білокуракине, де окупанти зберігали запаси для постачання на лінію фронту.

    За даними СБУ, удар було завдано за допомогою далекобійних безпілотників. Відомо, що дрони щонайменше сім разів влучили по території складів, після чого пролунали потужні вибухи й почалася масштабна пожежа. Факт займання підтвердив і міжнародний моніторинговий сервіс FIRMS, який у режимі реального часу фіксує спалахи та загоряння по всьому світу.

    Особливе значення має розташування складів: вони знаходилися поруч із залізничною гілкою, якою з Росії на Луганщину постачають боєприпаси для російської армії, зокрема й для бойових дій на Покровському напрямку. Знищення цих запасів може суттєво вплинути на логістику ворога та знизити його наступальні можливості.

  • Повітряні сили повідомили про деталі нічної атаки

    Повітряні сили повідомили про деталі нічної атаки

    У ніч на 10 червня російські війська здійснили масштабну повітряну атаку на Київ, використавши ракети та безпілотники. За словами представника Повітряних сил Збройних сил України Юрія Ігната, всі ракети та більшість дронів були спрямовані саме на столицю.

    Росіяни застосували сім ракет і понад триста безпілотників, серед яких близько двохсот п’ятдесяти — ударного типу. Основна частина цих апаратів була скерована на Київ.

    Під час атаки використовувалися дрони з начинкою шрапнеллю. Такі боєприпаси призначені для враження великих площ і несуть загрозу не тільки техніці, а й людям. Бойові частини, за словами Ігната, можуть містити різне спорядження — від термобаричних до осколково-фугасних зарядів і шрапнелі.

    Полковник наголосив, що під час подібних атак вкрай небезпечно перебувати біля вікон або на вулиці. Уражаючі елементи мають широкий радіус розльоту та можуть становити смертельну небезпеку для цивільного населення.