centernews360

Позначка: Bloomberg

  • Безпека казахстанського експорту: Україна погодилася не атакувати неросійські танкери в Чорному морі

    Безпека казахстанського експорту: Україна погодилася не атакувати неросійські танкери в Чорному морі

    Україна за посередництва США погодилася утримуватися від атак на неросійські нафтові танкери та об’єкти інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Чорному морі, які є критично важливими для експорту нафти з Казахстану.

    Ключові аспекти та умови домовленостей

    • Критерії для суден: Під захист потрапляють танкери, які не перебувають під українськими санкціями, не перевозять російську нафту чи інші російські вантажі та не належать російським фізичним або юридичним особам.
    • Координація та контактні пункти: Українська сторона створила спеціальні канали зв’язку для комерційних перевізників, через які надаються інструкції та ведеться обмін інформацією для безпечного проходження.
    • Дипломатичні переговори зі США: Домовленостей досягли після зустрічей високопосадовців уряду США з українським керівництвом на тлі занепокоєння американського енергетичного сектору (зокрема компанії Chevron) через липневі удари поблизу термінала КТК у Новоросійську.
    • Стратегічне значення маршруту: Через КТК транспортується близько 80% експорту нафти Казахстану (приблизно 2% світових поставок), від яких значною мірою залежать європейські нафтопереробні заводи.

    З матеріалу агентства Bloomberg:

    «Ця домовленість, досягнута після зустрічі високопосадовців уряду США з керівництвом України, є потенційно важливим кроком у напрямку збільшення обсягів поставок нафти в регіоні після того, як низка нещодавніх атак на судна поблизу терміналу КТК у Новоросійську призвела до охолодження активності».

  • Візит американської делегації до Києва після Великодня малоймовірний — джерела

    Візит американської делегації до Києва після Великодня малоймовірний — джерела

    За інформацією джерел видання NENKA.INFO у Вашингтоні, ймовірність візиту американської делегації на чолі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером до Києва після Великодня вкрай низька та становить не більше 10%.

    “Американська сторона передала Україні інформацію, що у разі проведення 12–14 квітня продуктивної зустрічі в Ісламабаді, Джаред Кушнер та Стів Віткоф наступною зупинкою на 16 квітня визначили “переговори з Путіним у Москві”.

    Після цього вони готові обговорити переговорний трек із Володимиром Зеленським у Львові або у Варшаві. Київ розглядається як альтернативний варіант.

    Тому наразі говорити про відновлення переговорів не просто зарано, а неможливо” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов у інтерв’ю Bloomberg повідомив, що делегація США на чолі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером може відвідати Київ невдовзі після православного Великодня.

    Водночас, інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела зазначає, що поїздка Віткоффа та Кушнера до України дійсно обговорюється, але ще не підтверджена.

  • Ціни на нафту перевищили 100 доларів попри плани вивільнення запасів

    Ціни на нафту перевищили 100 доларів попри плани вивільнення запасів

    Світові ціни на нафту знову різко зросли, попри плани окремих країн вивільнити стратегічні запаси для стабілізації ринку. На цьому тлі еталонна нафта марки Brent подолала психологічну позначку у 100 доларів за барель.

    Наразі Brent торгується на біржі навіть вище за 100 доларів за барель, тоді як північноамериканська нафта WTI коштує близько 95 доларів за барель.

    Експерти пояснюють зростання цін загостренням ситуації на Близькому Сході. За інформацією Bloomberg, одним із факторів стали атаки на судна у регіоні Перської затоки, що посилило занепокоєння інвесторів щодо безпеки постачання енергоресурсів.

    Такі події підвищують ризики для енергетичних активів і можуть вплинути на стабільність глобального нафтового ринку.

    Зростання цін відбувається навіть попри домовленість країн Міжнародного енергетичного агентства про рекордні обсяги постачання нафти на ринок. Очікується, що ці заходи мали б стримати подорожчання, однак геополітична напруженість продовжує тиснути на ринок.

    Експерти зазначають, що ситуація у Перській затоці залишається одним із ключових факторів, який визначатиме подальшу динаміку світових цін на нафту.

  • Чистки в армії Китаю посилили особистий контроль Сі Цзіньпіна

    Чистки в армії Китаю посилили особистий контроль Сі Цзіньпіна

    Після серії масштабних кадрових чисток у вищому офіцерському корпусі Народно-визвольної армії Китаю голова КНР Сі Цзіньпін фактично зосередив усю військову владу у своїх руках.

    Як повідомляє Wall Street Journal, протягом останніх трьох років Сі Цзіньпін усунув з посад п’ятьох із шести найвищих військових керівників країни. Останнім із них став генерал Чжан Юся — давній соратник та особистий знайомий китайського лідера ще з дитячих років. Його відставка, за оцінками аналітиків, позбавила армію фігури, яка могла б стримувати або балансувати рішення голови держави.

    Експерти зазначають, що така концентрація влади значно спрощує для Сі Цзіньпіна ухвалення стратегічних рішень, зокрема у військовій сфері. Це стосується й потенційного силового сценарію щодо Тайваню, який Пекін вважає своєю територією.

    Раніше з’являлася інформація, що першого заступника голови Центральної військової ради КНР Чжан Юся підозрювали у передачі Сполученим Штатам секретних даних, зокрема щодо ядерної програми Китаю. Офіційного підтвердження цих звинувачень Пекін не оприлюднював.

    За даними Bloomberg, загалом Сі Цзіньпін усунув близько 20 відсотків вищого військового керівництва, яке він сам призначав раніше. Аналітики вважають, що такі кадрові рішення можуть мати суперечливі наслідки: з одного боку, вони зміцнюють особистий контроль лідера над армією, а з іншого — потенційно послаблюють боєздатність та керованість збройних сил КНР.

  • Кількість замахів і вбивств політиків у США зростає

    Кількість замахів і вбивств політиків у США зростає

    Рівень політичного насильства у США досяг рекордних показників. За останні п’ять років кількість убивств та замахів на життя політиків є найвищою за всю історію країни. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на власний аналіз.

    Згідно з даними дослідницького центру «Проєкт насильства» в Університеті Гамлайн, з початку 2021 року було зафіксовано п’ять убивств або замахів на політиків. До цього переліку входять замах на тодішнього кандидата в президенти Дональда Трампа та недавнє вбивство консервативного активіста Чарлі Кірка.

    Аналітики зазначають, що одним із ключових факторів зростання насильства є посилення політичної поляризації в країні. Ідеологічна дистанція між законодавцями-демократами та республіканцями значно збільшилася як у Палаті представників, так і в Сенаті.

    Один із дослідників підкреслив, що поляризація та насильство часто йдуть пліч-о-пліч. На його думку, у майбутньому рівень політичного насильства може ще більше зрости, якщо ситуація з розколом у суспільстві не зміниться.

  • Іран терміново вивозить нафту через загрозу нових ударів

    Іран терміново вивозить нафту через загрозу нових ударів

    Іран терміново вивозить нафту на тлі загрози нових ударів із боку Ізраїлю та можливого приєднання США до конфлікту в регіоні. За даними Bloomberg, Тегеран намагається розподілити ризики і максимально швидко продати сировину, поки зберігає контроль над логістикою.

    Супутникові знімки нафтового термінала на острові Харк показують майже повністю заповнені резервуари. Після ізраїльських атак 13 червня експорт іранської нафти зріс до 2,33 млн барелів на добу, що на 44% більше за середній показник з початку року, повідомляють аналітики TankerTrackers.com.

    За словами співзасновника TankerTrackers.com Саміра Мадані, Іран прагне вивезти якомога більше нафти, доки є можливість, зберігаючи безпеку постачань. Танкерів поблизу острова майже немає, адже вони підходять лише на короткий час для завантаження і одразу йдуть у відкрите море.

    Резервуари на острові Харк можуть зберігати до 28 млн барелів, тому їхнє насичення відбувається швидко. Така тактика розосередження танкерів і швидкого відходу вже була успішно застосована Іраном у жовтні минулого року під час попередніх ракетних атак, що допомогло уникнути значних втрат і зберегти експорт.

  • Ціни на платину злетіли до максимуму за 10 років

    Ціни на платину злетіли до максимуму за 10 років

    Ціни на платину досягли найвищого рівня з вересня 2014 року — спотова вартість металу зросла більш ніж на 2%, до $1350,17 за унцію. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.

    З початку 2025 року платина подорожчала вже на понад 45%, демонструючи один із найпотужніших “бичачих” трендів серед дорогоцінних металів. Аналітики пояснюють цю динаміку поєднанням гострого дефіциту пропозиції та зростаючого попиту з боку ювелірної та промислової галузей.

    Основними факторами зростання ціни стали:

    • Недостатнє постачання платини на глобальний ринок, що зумовлене скороченням видобутку у ключових країнах-виробниках;

    • Активне нарощування запасів ювелірними брендами, які готуються до сезонного попиту;

    • Зростання інтересу з боку покупців з Азії, насамперед із Китаю та Індії;

    • Геополітична нестабільність, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході, що спонукає інвесторів шукати безпечні активи.

    Платина традиційно розглядається як альтернатива золоту під час фінансових або політичних криз.

    Попри різке зростання, деякі експерти вважають, що ціна на платину може повернутись у межі діапазону $800–1150 за унцію, який зберігався останні 10 років. Однак усе залежатиме від розвитку ситуації на ринку сировини, темпів відновлення глобальної промисловості та геополітичних ризиків.

  • Саміт G7 без спільної заяви щодо України

    Саміт G7 без спільної заяви щодо України

    За підсумками саміту G7, який відбувається у Канаді, не буде ухвалено узгоджену заяву щодо війни в Україні. Причиною стала опозиція з боку президента США Дональда Трампа, який виступив проти формулювань, що могли б обмежити його маневри у разі подальших перемовин із президентом РФ Володимиром Путіним. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на джерела у канадському уряді.

    Замість традиційної фінальної декларації з чіткою позицією щодо України, питання буде винесене в окремий документ – заяву голови саміту. Це рішення демонструє відсутність консенсусу серед лідерів G7 у ключовому для міжнародної безпеки питанні.

    Паралельно Велика Британія, Франція та Україна ведуть переговори в рамках так званої “Коаліції охочих”. Обговорюється можливість розміщення британських і французьких військових підрозділів в Україні для захисту важливих об’єктів – за умови дотримання безпечної відстані від російського кордону. Однак реалізація цієї ініціативи ускладнюється через позицію Сполучених Штатів, які наразі не планують надавати Україні гарантії безпеки після завершення активної фази війни.

    Офіс британського прем’єр-міністра Кіра Стармера підтвердив, що під час саміту G7 він провів перемовини з президентом Володимиром Зеленським. Сторони домовилися про подальше посилення військової підтримки України, зокрема щодо постачання озброєння та тренування особового складу.

    Попри відсутність єдиної позиції щодо України, учасники саміту ухвалили низку інших важливих документів. Вони стосуються розвитку штучного інтелекту у держсекторі, інвестицій у квантові технології, боротьби з лісовими пожежами, протидії транснаціональним репресіям та нелегальній міграції.

    Формат саміту G7 цього року виявився особливо чутливим до змін у внутрішній політиці окремих країн-учасниць. Результати саміту демонструють: хоча підтримка України залишається темою міжнародного порядку денного, вона дедалі більше залежить від політичних змін і стратегічних підходів окремих лідерів.

  • НАТО у підсумковому комюніке не згадує про вступ України

    НАТО у підсумковому комюніке не згадує про вступ України

    На майбутньому саміті НАТО союзники планують зосередитися виключно на питаннях оборонних витрат, залишивши поза увагою тему вступу України до Альянсу. Проєкт підсумкового комюніке, який опинився у розпорядженні Bloomberg, не містить обіцянок щодо прийняття України, на відміну від торішньої заяви, де йшлося про довгострокову підтримку країни у сфері безпеки.

    Замість цього основна увага буде приділена новому цільовому показнику оборонних видатків, який планується встановити на рівні щонайменше 5% від ВВП. Союзники також розглядають можливість врахування витрат на оборону України у цьому показнику. Крім того, в документі запропоновано зняти торговельні бар’єри у сфері оборонної промисловості.

    Формат саміту передбачає коротку робочу сесію, щоб уникнути публічних розбіжностей між президентом США Дональдом Трампом та європейськими партнерами. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслює важливість збереження активної участі США в Альянсі.

    У проєкті комюніке підтверджується принцип колективної оборони – напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх. Водночас відсутні згадки про допомогу Україні на $40 мільярдів, а також не вживається термін «агресор» щодо Росії. Росію названо «загрозою» для євроатлантичної безпеки, проте Китай у документі не згадується, незважаючи на попередні звинувачення в підтримці РФ.

  • США тимчасово звільнили Велику Британію від нових мит до 9 липня

    США тимчасово звільнили Велику Британію від нових мит до 9 липня

    Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення мит на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Ці зміни набудуть чинності вже у середу, 5 червня. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.

    У Білому домі пояснили, що рішення про підвищення мит пов’язане з необхідністю захисту національної безпеки. За словами Трампа, попередній рівень мит не дозволяв американській промисловості розвивати та підтримувати необхідні виробничі потужності для сталого розвитку та задоволення потреб національної оборони. Збільшення тарифів має на меті зменшити загрозу від імпорту металів і пов’язаних виробів.

    Водночас у новому указі США тимчасово звільнили Велику Британію від підвищення мит. Для британської сталі та алюмінію мита залишаться на рівні 25% до 9 липня. Це рішення ухвалили, щоб дати обом країнам час для укладання нових домовленостей у рамках Угоди про економічне процвітання (EPD), підписаної 8 травня 2025 року.

    Президент Трамп зазначив, що Велика Британія потребує «іншого ставлення» через зміни в торговельних відносинах, пов’язані з угодою EPD. Водночас він попередив, що якщо Лондон не виконає зобов’язання за угодою, тарифи можуть бути підвищені й для британських металів після 9 липня.

    Уряд Великої Британії вже заявив про намір якнайшвидше домовитися з Вашингтоном про повне скасування мит, щоб забезпечити безперешкодний доступ британської металургії на американський ринок.