centernews360

Позначка: Блэкаут

  • Енергетичний терор напередодні зими: масована атака російських дронів залишила Кривий Ріг без світла та пошкодила цивільну інфраструктуру

    Енергетичний терор напередодні зими: масована атака російських дронів залишила Кривий Ріг без світла та пошкодила цивільну інфраструктуру

    Російські окупаційні війська здійснили чергову масштабну терористичну атаку на об’єкти критичної інфраструктури України, обравши мішенню промислове серце Дніпропетровщини. Внаслідок масованого нальоту ворожих ударних безпілотників Кривий Ріг частково залишився без електропостачання, а місцева влада змушена в екстреному порядку переводити життєво важливі системи міста на резервні джерела живлення. Про критичні наслідки нічного удару оперативно повідомив голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.

    Головним ударом для міської інфраструктури стало пошкодження енергетичних об’єктів, що призвело до знеструмлення значної частини районів. За словами Олександра Вілкула, місцеві служби швидко відреагували на виклик: систему водопостачання та каналізаційні насосні станції вдалося оперативно стабілізувати завдяки масовому підключенню потужних промислових генераторів. Утім, ситуація із забезпеченням містян теплом виглядає значно критичнішою. «З теплопостачанням буде складніше», — відверто визнав очільник Ради оборони міста. Відновлення повноцінної роботи великих котелень та теплових мереж потребує значно більших обсягів електроенергії та часу, що в умовах стрімкого наближення зимових холодів створює серйозну загрозу для тисяч родин.

    Окрім цілеспрямованих ударів по енергетиці, російські дрони вкотре завдали суттєвої шкоди виключно цивільним об’єктам. Міська влада фіксує численні руйнування та пошкодження у житлових кварталах. Від вибухових хвиль та падіння уламків постраждали багатоквартирні будинки мирних мешканців, а також заклади освітньої інфраструктури — загальноосвітні школи та дитячі садочки. Це вкотре підтверджує, що тактика російської армії не обмежується лише знищенням промислового чи військового потенціалу, а має на меті максимальний психологічний тиск та створення нестерпних умов для життя звичайних українців.

    Наразі місто оговтується від наслідків масованого повітряного нападу. На місцях влучань розгорнуто масштабні відновлювальні роботи. Олександр Вілкул підкреслив, що над ліквідацією наслідків ворожих обстрілів у цілодобовому режимі працюють десятки аварійних бригад, залучені всі наявні ресурси енергетичних та комунальних служб міста. Спеціалісти роблять усе можливе, аби якнайшвидше повернути світло в оселі криворіжців та відновити стабільне теплопостачання. Ця атака на Кривий Ріг стала черговим епізодом у загальній стратегії Кремля, спрямованій на знищення української енергосистеми та провокування гуманітарної кризи під час найскладнішого опалювального сезону.

     

  • Тотальна темрява за графіком: Укренерго шокувало українців цілодобовими відключеннями світла одразу для чотирьох черг

    Тотальна темрява за графіком: Укренерго шокувало українців цілодобовими відключеннями світла одразу для чотирьох черг

    У четвер, 6 листопада, на всій території України знову запроваджуються жорсткі графіки відключень електроенергії, які безперервно діятимуть протягом усієї доби. Через критичні наслідки ворожих атак на об’єкти генерації та розподільні мережі обмеження відчутно торкнуться як звичайних побутових споживачів, так і всього промислового сектору. Відповідне рішення про повернення до лімітів споживання напередодні, 5 листопада, офіційно ухвалила Національна енергетична компанія «Укренерго».

    Згідно з розпорядженням системного оператора, графіки погодинних знеструмлень будуть активними з 00:00 до 23:59. Залежно від конкретного регіону та оперативного стану енергомережі, без світла одночасно залишатимуться від двох з половиною до чотирьох черг споживачів. Ці безпрецедентні заходи економії поширюються не лише на домогосподарства, що суттєво змінить звичний ритм життя мільйонів громадян. Для представників бізнесу та великих промислових підприємств також передбачені суворі графіки обмеження електричної потужності, які залишатимуться чинними впродовж усього дня та вночі. Такий крок є вимушеним, оскільки промисловість споживає значну частку енергії, а в умовах тотального дефіциту система просто не здатна задовольнити потреби всіх абонентів.

    Головною причиною такого радикального кроку залишаються масштабні руйнування енергетичних об’єктів внаслідок цілеспрямованих російських ракетних та дронових ударів. У компанії окремо наголосили, що опубліковані попередні ліміти не є остаточними, адже ворог продовжує тероризувати інфраструктуру, а навантаження на вцілілі підстанції постійно коливається. «Внаслідок російських обстрілів ситуація в енергосистемі може змінитися», – попередили фахівці. Через це громадянам наполегливо радять постійно стежити за оновленнями інформації на офіційних ресурсах своїх обласних енергорозподільчих підприємств. Саме місцеві оператори систем розподілу несуть безпосередню відповідальність за складання черговості, тому лише вони можуть надавати найбільш точну інформацію щодо актуального часу знеструмлень у кожному окремому населеному пункті.

    На тлі критичного дефіциту потужності енергетики вкотре звертаються до населення з проханням максимально дбайливо використовувати потужні побутові прилади у ті години, коли електропостачання відновлюється. Важливо не вмикати одночасно пральні машини, бойлери та обігрівачі, адже різкі стрибки споживання призводять до нових аварій. Це просте правило дозволить хоча б частково знизити пікове навантаження на пошкоджене обладнання та підтримати стабільність системи. Ситуація різко загострилася після чергової масованої атаки в ніч на 5 листопада, коли російські війська здійснили масштабний комбінований удар, випустивши по території України ракети та 128 безпілотників різних типів. Хоча зусилля сил протиповітряної оборони дозволили знищити переважну більшість ворожих цілей у повітрі, уникнути нових болючих влучань у критичну інфраструктуру цього разу не вдалося.

  • Відсутність тендерів та сумнівні підрядники: Стерненко звинуватив ексочільника Київської ОВА у провалі захисту енергооб’єктів на пів мільярда гривень

    Відсутність тендерів та сумнівні підрядники: Стерненко звинуватив ексочільника Київської ОВА у провалі захисту енергооб’єктів на пів мільярда гривень

    Колишній радник міністра оборони України та відомий громадський діяч Сергій Стерненко виступив із гучними звинуваченнями щодо критичних провалів у забезпеченні фізичного захисту енергетичної інфраструктури Київської області. У центрі масштабного скандалу опинилися державні контракти загальною вартістю понад 500 мільйонів гривень, які були укладені в період, коли Київську обласну військову адміністрацію (КОВА) очолював Микола Калашник. За словами Стерненка, виділені колосальні кошти не призвели до належного захисту стратегічних підстанцій, що нині ставить під пряму загрозу стабільність енергопостачання всього столичного регіону в умовах зими та постійних атак.

    Як зазначає ексоборонний радник у своєму Telegram-каналі, процес укладання угод супроводжувався низкою грубих порушень та викликає безліч запитань у контексті антикорупційної безпеки. Головна претензія полягає в тому, що багатомільйонні контракти підписувалися за непрозорою процедурою, без проведення відкритих тендерних торгів. У результаті такого підходу підрядниками стали компанії, які не мали ані необхідної кількості кваліфікованих працівників, ані відповідного технічного оснащення для виконання складних інженерних робіт із захисту підстанцій. Більше того, за інформацією Стерненка, деякі з цих фірм раніше вже фігурували в кримінальних провадженнях, що не завадило їм отримати значні авансові платежі з державного бюджету. Попри щедре авансування, значну частину передбачених проєктами робіт так і не було завершено.

    Наслідки такої недбалості чи ймовірних корупційних схем кияни та мешканці області відчувають на собі щоразу під час повітряних атак ворога. «Коли наступного разу виникне питання, як так виходить, що після удару одного “шахеда” у половині Києва та області може зникати електрика — ось вам і відповідь», — емоційно підсумував ситуацію Сергій Стерненко, вказуючи на прямий зв’язок між незавершеними захисними спорудами та тривалими блекаутами.

    Заява Стерненка пролунала на тлі вкрай складної енергетичної ситуації в регіоні, яка критично загострилася після недавніх масованих обстрілів. Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев повідомив, що після безпрецедентної російської атаки 7 січня, під час якої ворог застосував 16 балістичних ракет по трьох стратегічних об’єктах, генерація електроенергії на київських ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 залишається повністю зупиненою. Це створює колосальний дефіцит потужностей у мережі, який неможливо швидко компенсувати.

    Своєю чергою, голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов навів катастрофічні дані щодо локальних наслідків цієї кризи. За його словами, окремі житлові будинки в Києві змушені залишатися без електропостачання до 37 годин поспіль, а в багатьох кварталах ці відключення супроводжуються ще й повною відсутністю водопостачання. Бахматов піддав гострій критиці загальний рівень підготовки столиці до зимового періоду. Очільник району відкрито поставив під сумнів ефективність та цільове використання коштів у рамках розрекламованого столичного плану забезпечення стійкості інфраструктури, вартість якого оцінюється у вражаючі 37 мільярдів гривень, зважаючи на те, що реальна ситуація на місцях виявилася близькою до критичної.

     

  • Екстрені заходи в енергосистемі: у Києві та двох областях раптово запроваджено аварійні відключення світла

    Екстрені заходи в енергосистемі: у Києві та двох областях раптово запроваджено аварійні відключення світла

    Вранці 3 листопада енергетична ситуація в кількох ключових регіонах України зазнала стрімких ускладнень, що змусило фахівців вдатися до радикальних заходів стабілізації. За офіційним розпорядженням Національної енергетичної компанії «Укренерго», у місті Київ, а також на території Київської та Дніпропетровської областей були екстрено запроваджені аварійні відключення електроенергії. Цей вимушений крок є критично необхідним для збереження загальної цілісності об’єднаної енергосистеми країни та запобігання масштабним каскадним аваріям, які можуть виникнути через раптовий дисбаланс між генерацією та споживанням або внаслідок свіжих пошкоджень мережевої інфраструктури.

    Енергетики особливо наголошують на специфіці поточного режиму обмежень для споживачів. На відміну від планових стабілізаційних відключень, які дозволяють містянам орієнтуватися заздалегідь, під час дії екстрених заходів жодні попередньо складені погодинні графіки не діють. Це означає, що електропостачання може зникнути в будь-який момент без завчасного попередження, а час його відновлення неможливо спрогнозувати з точністю до години. Диспетчери керують системою в режимі реального часу, екстрено відключаючи або підключаючи певні лінії та трансформаторні підстанції залежно від поточного рівня навантаження та технічних можливостей мережі на конкретну хвилину.

    Вибір саме цих регіонів для застосування аварійних заходів зумовлений їхнім стратегічним значенням та обсягами споживання. Столичний регіон традиційно є одним із найбільших споживачів струму через надвисоку щільність населення, концентрацію урядових інституцій та бізнесу. Своєю чергою, Дніпропетровщина, яка цього ж ранку вже опинилася під масованим ворожим ударом із руйнуванням інфраструктури, залишається ключовим індустріальним серцем країни. Запровадження аварійних відключень у цих зонах дозволяє диспетчерам максимально швидко збалансувати загальнодержавну систему та перенаправити доступні потужності на забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури: лікарень, систем водопостачання та водовідведення, об’єктів теплокомуненерго та військових потреб, які на час знеструмлення оперативно переходять на живлення від потужних автономних генераторів.

    Представники енергетичних компаній та оператори систем розподілу в зазначених областях запевняють, що тримають ситуацію під контролем і працюють над її якнайшвидшою стабілізацією. Усі ремонтні, аварійні та диспетчерські бригади переведені в посилений режим роботи. Фахівці обіцяють оперативно інформувати населення про будь-які зміни в статусі відключень або перехід до прогнозованих графіків через офіційні канали комунікації. Водночас громадян наполегливо просять з розумінням поставитися до цих тимчасових, але необхідних незручностей: вимкнути з розеток потужні електроприлади для уникнення стрибків напруги під час відновлення живлення, завчасно зарядити павербанки, підготувати ліхтарики та оновити запас питної води. Ці превентивні дії не лише допомагають зберегти коштовну побутову техніку, але й суттєво полегшують роботу енергетикам під час балансування перевантаженої мережі.

  • Енергетична незалежність на рейках: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для подолання наслідків блекаутів

    Енергетична незалежність на рейках: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для подолання наслідків блекаутів

    В умовах безперервного терору проти української критичної інфраструктури з боку Російської Федерації, міжнародні партнери продовжують підставляти плече для забезпечення безперебійної роботи ключових логістичних артерій держави. Важливим кроком у цьому напрямку стало підписання стратегічної угоди між Києвом та Гельсінкі, згідно з якою Фінляндія абсолютно безкоштовно передасть національному перевізнику «Укрзалізниця» партію з 10 унікальних локомотивів, а також необхідні комплектуючі та запасні частини до них для забезпечення належного сервісного обслуговування.

    Офіційне укладання цього надважливого інфраструктурного документа відбулося 22 жовтня 2026 року в рамках пленарного засідання Українсько-фінського бізнес-форуму. Про успішне завершення переговорів повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник. Рівень заходу підкреслювався безпрецедентною присутністю перших осіб обох держав: у роботі форуму взяли участь президент України Володимир Зеленський, голова українського уряду Сергій Корецький, прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, а також широке представництво фінського ділового середовища, що свідчить про глибоку зацікавленість скандинавських партнерів у практичній підтримці української економіки.

    Актуальність отримання такої технічної допомоги важко переоцінити. За даними профільного міністерства, російські окупаційні війська цілеспрямовано і систематично завдають ударів по локомотивному парку та залізничних депо України, намагаючись паралізувати рух стратегічних вантажів і цивільних пасажирів. Від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив або повністю знищив майже 600 локомотивів «Укрзалізниці», серед яких понад 300 одиниць складають саме маневрові та магістральні тепловози. Враховуючи, що залізниця є головною кровоносною системою країни як для військової логістики, так і для експорту та евакуації, такі втрати потребують негайного застосування компенсаційних механізмів.

    Головна технологічна перевага переданих Фінляндією машин полягає в їхній здатності повноцінно працювати без живлення від контактної електричної мережі. В умовах постійних масованих ракетно-дронових ударів по енергогенерації та високовольтних підстанціях, що неминуче призводять до раптових перебоїв зі світлом та знеструмлення цілих ділянок залізниці, ця техніка стає справжнім порятунком. Унікальні фінські тягові засоби дозволять не зупиняти рух ешелонів навіть під час найжорсткіших блекаутів, оперативно забезпечуючи витягування застряглих електропотягів і гарантуючи ритмічність перевезень.

    Цей крок уряду Фінляндії є частиною ширшої стратегічної ініціативи Києва. Наразі Україна активно формує потужну міжнародну коаліцію з метою термінового поповнення парку тягового рухомого складу. Фундамент цієї комплексної роботи було закладено ще під час саміту «Карпатська вісімка», де низка країн-партнерів погодилася передати Україні надійні локомотиви, які вже перебували в експлуатації у європейських операторів. Фінський транш стане вагомим внеском у зміцнення загальної транспортної стійкості держави напередодні важкого осінньо-зимового періоду.

  • Водний колапс на південному березі: у Криму річка вийшла з берегів, знеструмлено селища, а в Кореїзі оголосили надзвичайну ситуацію

    Водний колапс на південному березі: у Криму річка вийшла з берегів, знеструмлено селища, а в Кореїзі оголосили надзвичайну ситуацію

    Тимчасово окупований Крим охопила масштабна стихійна біда: потужні зливи та штормовий вітер призвели до затоплень, руйнування інфраструктури та аварійного знеструмлення населених пунктів уздовж усього Південного узбережжя півострова. У Ялтинському районі в ніч проти 20 жовтня зафіксували масові відключення електрики. Попри спроби часткового заживлення мереж, без енергопостачання тривалий час залишалися такі курортні селища, як Лівадія та Форос. Окупаційні служби оголосили екстрене штормове попередження, закликавши жителів триматися подалі від рекламних щитів, ненадійних опор, ліній електропередач та дерев через загрозу їх падіння.

    Найбільш критична ситуація розгорнулася в селищі Кореїз, де окупаційна адміністрація була змушена офіційно оголосити надзвичайну ситуацію муніципального характеру природного походження. Через інтенсивний приплив дощової води місцева гірська річка Узень-Чешме стрімко вийшла з берегів, перетворивши вулиці та дороги на бурхливі потоки бруду й затопивши прилеглі житлові будинки. Для стримування стихії комунальникам і так званим рятувальникам довелося терміново зводити дві тимчасові дамби. Раніше з небезпечної зони затоплення довелося екстрено евакуювати п’ятьох місцевих мешканців, зокрема дитину. Окрім Кореїза, стихія завдала удару і по Судаку, де велика вода затопила приватні володіння та вулицю Алуштинську, паралізувавши рух транспорту.

    Загальні масштаби опадів, що обрушилися на півострів протягом 17–19 жовтня, сягнули аномальних значень. За інформацією метеорологічних служб, у Ялті випало понад 400 міліметрів опадів, а в районі плато Ай-Петрі цей показник перевищив 450 міліметрів. Негода супроводжувалася ураганними поривами вітру, які у Феодосії та Алушті досягали 24 метрів за секунду, на масиві Кара-Даг — 23 м/с, а в районі Ялти, Керченського півострова та Ай-Петрі коливалися від 20 до 21 м/с. Наразі рятувальні служби продовжують аварійно-відновлювальні роботи, проте збереження сильних опадів у горах створює постійну загрозу нових селевих потоків та зсувів ґрунту.

  • Смертоносна балістика по Києву: окупанти рознесли метро, ТРЦ і висотку, убивши дівчину та знеструмивши сотні тисяч родин

    Смертоносна балістика по Києву: окупанти рознесли метро, ТРЦ і висотку, убивши дівчину та знеструмивши сотні тисяч родин

    У ніч проти 19 жовтня російські окупаційні війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ балістичним озброєнням, завдавши серії нищівних ударів у дві хвилі — до опівночі та близько 3:00. Внаслідок ворожого обстрілу загинула молода дівчина, є поранені, а в різних районах міста зафіксовано суттєві руйнування цивільної та критичної інфраструктури. Зокрема, пошкоджено медичний та навчальний заклади, дві станції метрополітену на лівому березі, серед яких станція «Чернігівська», торгово-розважальний центр «Cosmo Multimall», дата-центр оператора «Датагруп» та 25-поверховий житловий будинок у Солом’янському районі.

    Паралельно ворог завдав скоординованого удару по енергетичному сектору країни, атакувавши інфраструктуру у Київській, Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Миколаївській, Житомирській, Хмельницькій, Харківській, Тернопільській, Одеській та Рівненській областях. Загалом за ніч ушкоджень зазнали понад десять енергооб’єктів, унаслідок чого щонайменше 550 тисяч родин залишилися без електроенергії.

    Коментуючи черговий акт повітряного терору, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що агресор застосував 16 балістичних ракет у межах прицільного удару проти столичного регіону, а міжнародні союзники вкотре не надали Україні завчасного попередження про небезпеку. «Це була цілеспрямована атака проти Києва та Київщини. Тільки за цю ніч пошкоджено більше 10 об’єктів енергетичної інфраструктури і щонайменше 550 тисяч родин залишилися без світла», — констатував глава держави.

     

  • Важка ніч для енергетики: у Вінниці, Рівному та Луцьку стався блекаут, у Києві ситуація критична

    Важка ніч для енергетики: у Вінниці, Рівному та Луцьку стався блекаут, у Києві ситуація критична

    У ніч проти 17 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури України. Унаслідок пошкоджень у Вінниці, Рівному та Луцьку зафіксовано масштабні вимкнення світла та настання блекауту.

    Електротранспорт у цих містах тимчасово припинив рух, а соціально важливі та критичні об’єкти (лікарні, насосні станції та котельні) були терміново переведені на резервні генераторні потужності.

    Заява Уряду та заходи реагування:

    • Критична ситуація в столиці: Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що енергетична ситуація в Києві залишається однією з найскладніших через сукупні пошкодження магістральних та розподільчих мереж після останніх атак.
    • Термінові доручення Кабміну: Уряд доручив усім профільним відомствам та енергетичним компаніям негайно вжити комплексних заходів для стабілізації ситуації в енергосистемі, залучити резервні перетоки та забезпечити оперативний ремонт пошкодженого обладнання.
    • Прискорення розбудови генерації: Кабінет Міністрів дав доручення прискорити реалізацію проєктів будівництва об’єктів розподіленої генерації (газопоршневих, газотурбінних установок та накопичувачів енергії) для підвищення стійкості регіональних енерговузлів перед зимовим періодом.

     

  • Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Столиця України наближається до найскладнішого опалювального сезону в умовах критичної вразливості комунальної системи, яка виявилася недостатньо підготовленою до зими ще до серії масованих російських обстрілів. Комбіновані удари ракетами та ударними безпілотниками по генераційних потужностях лише загострили накопичені проблеми, створивши безпосередню загрозу стабільному тепло-, водо- та електропостачанню для мільйонів мешканців. Про це в ефірі програми «Київський час» на каналі Новини.LIVE заявив енергетичний експерт, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Станіслав Ігнатьєв.

    Аналізуючи стан міського господарства, експерт наголосив, що панічні настрої є недоречними, проте замовчувати реальний стан справ небезпечно. За його словами, регулярні атаки агресора часто використовують як зручне пояснення для перекриття внутрішніх прорахунків і дефіциту підготовчих робіт, хоча питання захисту та стійкості столичної інфраструктури неодноразово розглядалося на засіданнях Ради національної безпеки і оборони та в Кабінеті міністрів. «Київ був не готовий у принципі. Київ як не був готовий до цієї зими, так і залишається не готовим до цієї зими», — підкреслив Ігнатьєв, додавши, що містяни фактично опинилися заручниками хронічної нестабільності базових комунальних послуг.

    Найбільш відчутного удару зазнала енергетична генерація столичного регіону. Повне виведення з ладу Трипільської ТЕС позбавило систему джерела, яке покривало близько 25% електроспоживання Києва. Ситуація ускладнюється систематичними ударами по внутрішньоміських теплоелектроцентралях — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Зокрема, ТЕЦ-4 неодноразово визнавали критично зруйнованою та непридатною до повноцінного відновлення, проте ворог продовжував цілеспрямовано бити по її залишках. За оцінками фахівця, сукупні пошкодження трьох столичних ТЕЦ ставлять під прямий ризик теплопостачання 1100 багатоповерхових житлових будинків, де мешкає щонайменше 318 тисяч киян. Загалом загроза перебоїв або суттєвого зниження температурного режиму в батареях наразі нависла над майже двома третинами території міста.

    Заяви експертного середовища пролунали на тлі трагічних наслідків чергової нічної атаки 14 жовтня, коли російські війська завдали скоординованого удару по всіх трьох київських ТЕЦ, а також по енергооб’єктах Харкова та інфраструктурі Київської області. У столиці жертвами терористичного обстрілу стали п’ятеро людей, ще 36 цивільних дістали поранення, з них 25 осіб постраждали внаслідок влучання у житлову багатоповерхівку в Деснянському районі. За офіційними даними мера Києва Віталія Кличка, лише від початку 2026 року російська армія здійснила майже 50 ракетно-дронових атак на енергетичний сектор столиці, що створило системні ризики для функціонування насосних станцій водоканалу, міського електротранспорту та лікарень. Синхронізація зовнішніх ударів агресора з внутрішньою технічною непідготовленістю мереж робить прийдешню зиму головним випробуванням на витривалість для київської агломерації.

  • Однієї ППО замало: експерт з озброєнь попередив про загрозу масштабних блекаутів через прицільні атаки РФ

    Однієї ППО замало: експерт з озброєнь попередив про загрозу масштабних блекаутів через прицільні атаки РФ

    В умовах підготовки українських міст до складного зимового періоду захист критичної інфраструктури не повинен базуватися виключно на можливостях зенітних комплексів. На цьому публічно наголосив експерт з озброєнь, військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем Іван Киричевський, аналізуючи поточні безпекові виклики та ймовірні сценарії ворожих ударів по енергетичному сектору.

    Оцінюючи тактику російських окупаційних військ, фахівець зауважив, що агресор цілеспрямовано вишукує та атакує найбільш вразливі вузли вітчизняної енергосистеми. Виведення з ладу саме цих ключових елементів становить величезну небезпеку, оскільки їхнє критичне пошкодження здатне швидко спровокувати ланцюгову реакцію та призвести до масштабних перебоїв із постачанням електроенергії для цивільного населення і промисловості. Ворог розраховує бити саме туди, де система має найменший запас міцності.

    З огляду на високу інтенсивність повітряного терору, збереження енергомережі вимагає від держави комплексних та багатовимірних рішень. Сподіватися винятково на мобільні вогневі групи чи ракетні перехоплювачі вкрай небезпечно, адже під час масованих або комбінованих російських атак жоден щит не здатен гарантувати стовідсоткового знищення всіх повітряних цілей.

    «При плануванні захисту критичної інфраструктури не варто покладатися винятково на протиповітряну оборону», – резюмував військовослужбовець.