Позначка: Берлін

  • «Коаліція охочих» збирається в Берліні: канцлер Мерц анонсував ключову зустріч щодо безпекових гарантій для України

    «Коаліція охочих» збирається в Берліні: канцлер Мерц анонсував ключову зустріч щодо безпекових гарантій для України

    Стратегічна підтримка України та формування надійної повоєнної архітектури безпеки стануть головними темами наступного засідання держав-учасниць «Коаліції охочих», яке відбудеться 19 листопада у столиці Німеччини. Про проведення цієї надважливої зустрічі офіційно повідомив канцлер Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні. Європейські лідери планують узгодити спільні подальші кроки для забезпечення стійкості Української держави як на полі бою, так і за столом потенційних дипломатичних переговорів.

    Майбутній саміт пройде у тристоронньому форматі за участю вищого політичного керівництва Німеччини, Великої Британії та Франції. За словами німецького канцлера, порядок денний базуватиметься на трьох фундаментальних питаннях. Першочерговою темою стане тісна координація подальшої військової, технічної та фінансової допомоги Києву. Другим, не менш важливим блоком, буде предметне обговорення конкретних гарантій безпеки для України, які мають набути чинності після досягнення гіпотетичного припинення вогню. Третім аспектом стане повна синхронізація дій європейських союзників у контексті можливих мирних переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    Фрідріх Мерц наголосив на абсолютній рішучості європейських партнерів стояти пліч-о-пліч з Україною у довгостроковій перспективі. «Ми підтверджуємо нашу готовність надати Україні гарантії безпеки після припинення вогню. Цими днями розпочинаються відповідні військові навчання. Вони стануть важливою складовою мирного врегулювання. По-третє, ми і надалі будемо узгоджувати наші дії в межах дипломатичних зусиль. Наш сигнал Росії чіткий. Настав час покласти край цій війні», — категорично заявив очільник німецького уряду.

    Окрему увагу під час виступу канцлер приділив нещодавньому локальному режиму тиші в Олешках на Херсонщині, який дозволив провести гуманітарну місію. На його переконання, цей прецедент може слугувати дієвим прикладом для досягнення глобальніших домовленостей — насамперед щодо повного припинення російських терористичних атак на українську енергетичну інфраструктуру та забезпечення вільного, безпечного судноплавства у Чорному морі. Мерц жорстко розкритикував деструктивну позицію Кремля, зазначивши, що Росія досі свідомо підривала будь-які мирні ініціативи. Своїми агресивними діями в чорноморській акваторії Москва не лише ризикує спровокувати неконтрольовану воєнну ескалацію, але й створює пряму загрозу глобальної продовольчої кризи, тягар якої найбільше вдарить по найбідніших країнах світу. Саме тому об’єднана Європа наполягає на своїй активній і безпосередній участі в новому раунді мирних переговорів як надійний гарант стабільності.

    Цей європейський дипломатичний трек доповнюється інтенсивною роботою на інших міжнародних майданчиках. Президент Володимир Зеленський повідомив, що 4 листопада у Брюсселі відбудуться масштабні стратегічні консультації за участю робочих команд зі Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу, НАТО та України. Головною метою цих багатосторонніх зустрічей стане детальне опрацювання комплексних пакетів повоєнного відновлення держави та механізмів практичного впровадження безпекових гарантій.

    Паралельно з політичними консультаціями союзники посилюють практичну військову взаємодію, спрямовану на посилення українського оборонного потенціалу. Найближчими днями Велика Британія та Франція спільно очолять масштабні багатонаціональні військові навчання під назвою «Коаліція», які пройдуть на території сусідньої Польщі. У цих безпрецедентних маневрах, що триватимуть з 9 по 22 листопада, візьмуть участь тисячі військовослужбовців з одинадцяти країн-партнерів. Головне завдання цих навчань — комплексна перевірка готовності військ Альянсу та країн-союзників надавати ефективну логістичну підтримку Україні, а також сприяти повноцінному відновленню і системній модернізації Збройних сил України після завершення бойових дій.

     

  • Зеленський на безпековій конференції в Берліні попередив Європу про справжні амбіції Путіна та закликав до зміцнення спільної оборони

    Зеленський на безпековій конференції в Берліні попередив Європу про справжні амбіції Путіна та закликав до зміцнення спільної оборони

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до європейських лідерів із наполегливим закликом кардинально переглянути свої підходи до континентальної безпеки та позбутися будь-яких небезпечних ілюзій щодо подальших військово-політичних амбіцій російського диктатора Володимира Путіна. Виступаючи на престижній Берлінській конференції з питань безпеки, глава Української держави підкреслив, що поточна агресія проти України є лише першим етапом значно ширшого плану Кремля. За його словами, європейським урядам необхідно екстрено активізувати спільні зусилля для розбудови власної військової спроможності, особливо з огляду на відчутні зміни у зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки та можливу трансформацію трансатлантичних гарантій.

    Аналізуючи геополітичну стратегію Москви, Володимир Зеленський наголосив на фундаментальній зміні світогляду російського керівництва, яка вже стала доконаним фактом. «Пані та панове, ми бачимо, що Росія вже визначилася. Вона вирішила, що мирна та об’єднана Європа — це її ворог. І ця позиція не зникне через рік», — заявив президент. Він застеріг європейських партнерів від спроб знайти швидкі дипломатичні компроміси, адже Кремль розглядає сам факт існування демократичної, стабільної та успішної Європи як пряму загрозу своєму авторитарному режиму та перешкоду для імперського реваншу.

    Як головний аргумент на користь своїх слів, президент України навів беззаперечні факти щодо безпрецедентної мілітаризації Російської Федерації. Зеленський закликав європейців тверезо оцінити масштаби військової інфраструктури, яку Росія цілеспрямовано та системно розбудовувала протягом останніх років, перевівши свою економіку на воєнні рейки. «Невже ви вважаєте, що все це призначено тільки для України? Її занадто багато, щоб бути спрямованою проти однієї країни… Вона націлена на вас», — попередив він аудиторію. Накопичені Росією ресурси та розгортання військ свідчать про підготовку до масштабного, багатовимірного континентального протистояння.

    У цьому контексті український лідер закликав європейські уряди негайно провести аудит власних оборонних можливостей та розпочати інтенсивне переозброєння. Зеленський підкреслив, що об’єднана Європа не є беззахисною: вона володіє всім необхідним інтелектуальним потенціалом, передовими технологічними знаннями та колосальними виробничими потужностями, які просто необхідно перевести в режим активної роботи задля стримування ворога.

    Попередження Зеленського лунають на тлі дедалі більш агресивної та недвозначної риторики з боку російського керівництва. Нещодавно Володимир Путін відкрито заявив, що Російська Федерація нібито повністю готова до прямого військового зіткнення з Європою, хоча традиційно і лицемірно додав, що «не хоче її». Крім того, очільник Кремля вдався до прямих погроз європейським країнам, пообіцявши масштабну воєнну ескалацію у разі введення західних військових контингентів на територію України. Ці заяви в комплексі з розбудовою наступальної інфраструктури доводять, що Європі час остаточно прокинутися та діяти на випередження.

  • Дипломатичний шпагат Токаєва: похвала кремлівському диктатору з прицілом на «заморозку»

    Дипломатичний шпагат Токаєва: похвала кремлівському диктатору з прицілом на «заморозку»

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зробив низку резонансних і суперечливих заяв щодо російсько-української війни під час спільного брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у Берліні. Казахстанський лідер публічно уточнив власну ініціативу щодо так званого припинення вогню, наголосивши, що він ніколи не виступав за миттєву зупинку бойових дій на нинішньому етапі, оскільки вважає це нереалістичним сценарієм у сучасних умовах. Натомість Астана наполягає саме на «заморожуванні» активної фази конфлікту на лінії зіткнення задля створення передумов для переговорного процесу. При цьому Токаєв відзначив, що російський диктатор володимир путін нібито з «великим розумінням» сприйняв його персональні пропозиції, озвучені ще під час попередніх контактів.

    Особливу дискусію в міжнародних колах викликали одіозні компліменти казахстанського президента на адресу очільника Кремля. Попри триваючу агресію проти України, Токаєв назвав путіна «видатним державним діячем» та заявив, що той начебто є «найбільш прийнятною політичною фігурою» для керівництва Росією — бачення, яке, на його думку, розділяють Центральна Азія, Європа та увесь світ. Подібні оди на адресу воєнного злочинця пролунали на тлі того, що Москва категорично відкидає будь-які реальні конструктивні пропозиції щодо припинення вогню та продовжує щоденний терор українських міст.

    Водночас у Берліні Токаєв спробував зберегти баланс у відносинах із Заходом, заявивши про незмінність позиції Казахстану щодо дотримання Статуту ООН. Він підкреслив, що Астана суворо виступає за збереження принципу територіальної цілісності всіх держав, оскільки виявляє «велику повагу до українського народу, його історії, культури, традицій та української мови». Попри подвійну риторику та спроби маневрувати між інтересами геополітичних гравців, Казахстан продовжує залишатися тісним економічним та стратегічним партнером Росії, водночас намагаючись розширювати прагматичне співробітництво з європейськими країнами.

  • Голодомор ХХІ століття: Берлін повстав заради порятунку приречених Олешок

    Голодомор ХХІ століття: Берлін повстав заради порятунку приречених Олешок

    Хвиля обурення кремлівським геноцидом сколихнула столицю Німеччини, де сотні небайдужих громадян та представників української громади вийшли на вулиці, аби привернути увагу світової спільноти до нелюдських страждань жителів тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. Увечері двадцять восьмого вересня в самому серці Берліна відбувся масштабний протестний марш під гаслом «Олешкам потрібні дії». Організатором потужної маніфестації виступив український громадський рух «Vitsche Berlin». Колона мітингарів зібралася біля Червоної ратуші — історичної будівлі столичної мерії — та рушила центральними кварталами німецького мегаполіса. Маршрут демонстрації пролягав повз будівлю Міністерства закордонних справ Німеччини і завершився біля стін посольства держави-агресора, де учасники акції влаштували гучний пікет проти злочинів окупаційного режиму.

    Мітингарі тримали в руках численні плакати, світлини та транспаранти із закликами негайно врятувати заблокованих жителів Олешок, забезпечити безперешкодний міжнародний гуманітарний доступ до міста та негайно відкрити безпечні коридори для евакуації цивільних осіб. Активісти прямо звернулися до федерального уряду Німеччини, європейських лідерів та міжнародних організацій із вимогою радикально посилити політичний і санкційний тиск на Москву, аби примусити Кремль припинити практику штучного заморення людей голодом. За даними ініціаторів акції, в Олешках та навколишніх селищах наразі залишаються у смертельній пастці понад шість тисяч цивільних громадян, серед яких щонайменше двісті дітей. Люди змушені існувати в умовах катастрофічної нестачі продуктів харчування, питної води, життєво необхідних медикаментів та базових санітарних засобів, тоді як окупаційні війська цілеспрямовано блокують будь-які спроби організованої евакуації.

    Гуманітарне пекло в загарбаному місті стрімко загострювалося ще з зими дві тисячі двадцять п’ятого року, коли населений пункт на тривалий час опинився повністю відрізаним від електроенергії та газопостачання. Суцільне мінування доріг, невпинні обстріли та активність ворожих дронів зробили доставку провізії наземним транспортом практично неможливою. За свідченнями очевидців, яким дивом вдалося вирватися з окупації, починаючи з двадцять шостого травня дві тисячі двадцять шостого року окупанти взагалі припинили пропускати до міста будь-які комерційні чи гуманітарні вантажі з їжею. Місцеві жителі опинилися на межі голодної смерті, харчуючись підніжним кормом, дикорослими травами, зокрема портулаком, та готуючи мізерні залишки запасів на відкритих вогнищах у дворах через повну відсутність комунальних послуг.

    Єдиною ниткою життя для заблокованих містян залишаються відчайдушні зусилля українських військових, які ще з березня дві тисячі двадцять шостого року налагодили регулярне скидання провізії за допомогою важких безпілотників. Лише двадцять восьмого вересня українські захисники доправили з неба близько чотирьох тисяч кілограмів продуктів, синхронно розподіливши їх між ста визначеними точками в місті. Проте російські окупаційні підрозділи ведуть прицільне полювання на гуманітарні дрони, збиваючи їх вогнем зі стрілецької зброї, а вцілілі посилки відбирають силою, катуючи місцевих жителів за будь-яку спробу отримати українську допомогу. Саме тому учасники маршу в Берліні наголосили, що лише рішуча реакція цивілізованого світу та примус Росії до виконання Женевських конвенцій можуть зупинити масове знищення беззахисних людей.

  • Політичний землетрус у столиці Німеччини: «Ліві» тріумфально розгромили партію Мерца на виборах у Берліні

    Політичний землетрус у столиці Німеччини: «Ліві» тріумфально розгромили партію Мерца на виборах у Берліні

    Результати голосування на виборах до земельного парламенту Берліна спричинили справжній шок на німецькій політичній сцені, зафіксувавши кардинальне переформатування електоральних симпатій виборців головного міста країни. Після завершення офіційного підрахунку всіх бюлетенів місцева виборча комісія оголосила сенсаційну перемогу опозиційної партії «Ліві», яка зуміла очолити виборчі перегони зі значним відривом від конкурентів. Цей тріумф став черговим свідченням глибокого невдоволення громадян економічним курсом та внутрішньополітичною кризою, завдавши болючого удару по правлячих елітах напередодні вирішальних загальнонаціональних баталій.

    Згідно з підсумковими даними підрахунку голосів, партія «Ліві» впевнено виборола перше місце, заручившись підтримкою 25,7% берлінських виборців. Такий результат ознаменував безпрецедентний ривок для цієї політичної сили, адже її підтримка зросла одразу на колосальні 13,4 відсоткового пункту в порівнянні з попередньою кампанією. Другу сходинку посів консервативний Християнсько-демократичний союз на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцом, набравши лише 18,8% голосів, що стало важкою тактичною поразкою для лідера німецького уряду. Третю позицію закріпила за собою ультраправа «Альтернатива для Німеччини» з показником 16,3%, підтвердивши небезпечну тенденцію до розширення свого впливу навіть у традиційно ліберальному столичному регіоні. Партія «Зелені» задовольнилася 14,3% голосів, тоді як Соціал-демократична партія Німеччини зазнала нищівного фіаско, скотившись до 12,1% та втративши 6,3 відсоткового пункту порівняно з минулими виборами.

    Берлінський провал християнських демократів став продовженням низки катастрофічних поразок політсили Мерца на регіональному рівні, які все більше розхитують стабільність федерального уряду. Зокрема, підрахунок голосів на виборах у східній землі Мекленбург-Передня Померанія також завершився тріумфом радикальних сил, де найбільшу підтримку населення здобула ультраправа «Альтернатива для Німеччини». Напередодні берлінського голосування сам федеральний канцлер відверто визнав неспроможність власної команди стримати протестну хвилю, публічно назвавши результат своєї партії на виборах у Мекленбурзі-Передній Померанії справжньою «катастрофою». Проте столичне фіаско продемонструвало, що криза довіри до чинної влади поширилася не лише на східні депресивні регіони, а й безпосередньо на саме серце німецької держави.

    Поляризація настроїв виборців між ліворадикальними та ультраправими рухами ставить під загрозу здатність традиційних поміркованих сил формувати дієздатні коаліції в земельних парламентах. Стрімкий підйом популістських сил свідчить про глибоке розчарування суспільства у здатності коаліційного центру вирішувати гострі питання інфляції, вартості житла, міграційного контролю та наслідків війни. Тепер сформувати стійкий берлінський сенат без участі лівих радикалів стане практично неможливим завданням, що змусить федеральне керівництво шукати складні компроміси або готуватися до подальшої втрати контролю над ключовими регіонами Німеччини.

  • Політичний нокдаун для канцлера: Фрідріх Мерц екстрено скасував візит до США через бунт у партії

    Політичний нокдаун для канцлера: Фрідріх Мерц екстрено скасував візит до США через бунт у партії

    Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц був змушений терміново скасувати заплановану на наступний тиждень офіційну поїздку до Сполучених Штатів Америки на Генеральну Асамблею Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку. Причиною такого несподіваного кроку став глибокий внутрішній розкол та наростаюча хвиля нищівної критики на адресу глави уряду всередині його власної консервативної партії напередодні вирішальних регіональних виборів, які мають відбутися 20 вересня. В офіційному повідомленні німецької сторони підкреслюється: «Всупереч початковим планам, на наступному тижні канцлер не поїде в Нью-Йорк, оскільки його присутність необхідна в Берліні».

    У межах заокеанського візиту німецький лідер планував не лише виступити з високої трибуни перед світовими лідерами на засіданні Генасамблеї ООН, але й особисто отримати у Нью-Йорку престижну премію імені Генрі Кіссінджера. Проте загострення внутрішньополітичної ситуації змусило главу уряду відмовитися від міжнародного заходу на користь порятунку контролю над власною політичною силою. Останніми днями впливові представники консервативного табору відкрито виступили зі звинуваченнями на адресу лідера партії, прямо пов’язавши провальні результати консерваторів на місцевих перегонах із катастрофічним падінням персонального авторитету та рейтингу довіри до глави кабінету міністрів.

    Сімдесятирічний політик, якого було обрано на посаду канцлера у травні 2025 року, наразі демонструє найгірші показники схвалення серед усіх очільників німецького уряду за всю історію проведення відповідних соціологічних опитувань. Справжнім ударом по позиціях очільника уряду та його політичної сили став розгромний результат голосування у федеральній землі Саксонія-Ангальт від 6 вересня, де тріумфувала ультраправа та проросійська політсила «Альтернатива для Німеччини», здобувши рекордні 43,8% голосів, тоді як провладний Християнсько-демократичний союз задовольнився лише 17,2%. Мерц публічно визнав необхідність зробити висновки з цього провалу, наголосивши, що такий підсумок незворотно змінить увесь політичний ландшафт країни.

    Тиск на главу уряду критично посилюється через стрімке подорожчання автомобільного пального та енергоносіїв у Німеччині, що викликає обурення громадян напередодні недільних регіональних виборів у Берліні та федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія. Намагаючись знизити суспільне незадоволення, під час виступу на бізнес-конференції у німецькій столиці канцлер запевнив, що урядова коаліція дасть відсіч газовим постачальникам через завищення цін та розвантажить автомобілістів, однак жодних детальних кроків чи джерел фінансування цих заходів озвучено не було.

    Замість поїздки за океан Мерц проведе наступний тиждень у безперервних консультаціях у столиці. У понеділок глава уряду братиме участь у засіданні керівництва ХДС, а у вівторок зустрінеться з членами парламентської фракції у Берліні, де йому доведеться відстоювати власну стратегію перед розчарованими соратниками.

  • Мільярди в обмін на контракти: Берлін жорстко зажадав віддати замовлення для ЗСУ німецьким зброярам

    Мільярди в обмін на контракти: Берлін жорстко зажадав віддати замовлення для ЗСУ німецьким зброярам

    Міністр закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Йоганн Вадефуль виступив із прямою критикою президента Володимира Зеленського та висунув вимогу, щоб офіційний Київ обов’язково залучав німецькі підприємства до оборонних замовлень. За словами очільника МЗС ФРН, Берлін надає колосальні обсяги допомоги, тому розраховує на відчутну віддачу для власної економіки, національного бізнесу та створення робочих місць.

    Глава зовнішньополітичного відомства наголосив, що західні платники податків мають бачити практичну користь від виділення фінансових траншів для підтримки українського війська. «Наразі ми є найсильнішим прихильником України в плані фінансової та військової підтримки», – констатував глава німецької дипломатії. Він відкрито підкреслив: «І, природно, німецька оборонна промисловість повинна отримувати з цього вигоду».

    Посадовець додав, що озвучив цю принципову позицію особисто під час нещодавніх перемовин з українським лідером у Києві, наполягаючи на взаємовигідному форматі співпраці. «Ми на вашому боці, ми вас підтримуємо. Але я маю пояснити це і німецьким платникам податків, і як мінімум необхідно, щоб у всіх закупівлях брала участь німецька оборонна промисловість», – заявив Йоганн Вадефуль.

    Візит дипломата до української столиці відбувся 22 серпня: тоді під час зустрічі з очільником МЗС України Андрієм Сибігою було оголошено про надання термінового пакета фінансування на 60 мільйонів євро. Окрім того, Німеччина виділила ще 10 мільйонів євро до спеціального трастового фонду НАТО для закупівлі систем боротьби з дронами, медичного обладнання та енергоносіїв перед зимою, пообіцявши паралельно шукати шляхи для якнайшвидшої передачі нових батарей протиповітряної оборони.

  • Наїзд на натовп під час ЛГБТ-прайду в Берліні: одна людина загинула, 16 поранено

    Наїзд на натовп під час ЛГБТ-прайду в Берліні: одна людина загинула, 16 поранено

    У суботу ввечері, 25 липня 2026 року, у центрі Берліна білий мікроавтобус на високій швидкості в’їхав у натовп учасників щорічного прайду Christopher Street Day (CSD).

    Унаслідок нападу щонайменше одна людина загинула, а ще 16 осіб отримали поранення, кілька з них перебувають у критичному стані.

    Перебіг подій та розслідування

    • Локація: Інцидент стався близько 22:00 за місцевим часом на вулиці Ахорнштайг у парку Тіргартен, поблизу Бранденбурзьких воріт.
    • Втеча зловмисника: Після того, як фургон врізався в дерево, водій залишв автомобіль і втік з місця злочину пішки. У місті розгорнули масштабну поліцейську операцію з його розшуку та затримання.
    • Підозрюваний: У поліції Берліна повідомили, що підозрюваний пов’язаний із міським «ісламістським середовищем».
    • Скасування заходу: Організатори достроково зупинили CSD (один із найбільших прайд-заходів у Європі, який зібрав сотні тисяч людей) та закликали учасників спокійно залишити район Тіргартен.

    Реакція міської влади

    Мер Берліна Кай Вегнер відвідав місце події та заявив про напад на цінності міста:

    «Після мирного та яскравого зібрання за толерантність Берлін зазнав жорстокої атаки. Це напад на наше вільне та відкрите суспільство. Берлін — місто свободи, і сьогодні на нашу свободу напали найжахливішим чином».

  • Німеччина вимагає скоротити наступний бюджет ЄС на 400 мільярдів євро: під загрозою можуть опинитися 100 мільярдів для України

    Німеччина вимагає скоротити наступний бюджет ЄС на 400 мільярдів євро: під загрозою можуть опинитися 100 мільярдів для України

    Німеччина висунула жорстку вимогу щодо радикального урізання довгострокового бюджету Європейського Союзу на період 2028–2034 років. Берлін наполягає на зменшенні запланованих витрат одразу на 400 млрд євро, вважаючи поточний фінансовий план Брюсселя «непосильним» для блоку. Про це стало відомо з внутрішнього урядового документа ФРН, який опинився у розпорядженні європейських медіа.

    Європейська комісія розробляє кошторис на кожен семирічний період у межах так званої «Багаторічної фінансової рамки». Якщо бюджет на поточні 2021–2027 роки становив 1,3 трлн євро, то на наступний період 2028–2034 років єврочиновники запланували масштабне збільшення — до 2 трлн євро. Оскільки для затвердження будь-яких фінансових рішень ЄС потрібна абсолютна одностайність усіх 27 держав-членів, позиція Берліна як головного донора блоку ставить під загрозу весь бюджетний процес. Німецька сторона чітко попередила колег, що в нинішньому вигляді «досягти угоди неможливо».

    Ця бюджетна дискусія має критичне значення для Києва. У проєкт майбутнього семирічного бюджету Євросоюз закладає 100 млрд євро фінансової допомоги для України. Ці кошти (разом із чинними кредитами, зокрема на 90 млрд євро, остаточно затвердженими у квітні) мають забезпечити довгострокову стабільність української бюджетної сфери та фінансування оборонного сектору.

    У ФРН свою позицію аргументують тим, що навіть після пропонованого скорочення на 400 млрд євро новий бюджет ЄС все одно виявиться на 27% більшим за поточний. За таких умов щорічний національний внесок Німеччини до скарбниці Євросоюзу зросте до рекордних понад 50 млрд євро, що створює надмірне навантаження на німецьку економіку.

  • Зеленський і Мерц домовилися про «спільну роботу» вже наступного тижня

    Зеленський і Мерц домовилися про «спільну роботу» вже наступного тижня

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Під час спілкування сторони обговорили подальшу військову та енергетичну підтримку України, а також домовилися про «спільну роботу» вже наступного тижня. Про це український лідер повідомив у четвер, 29 січня, у своєму Telegram-каналі.

    Зеленський наголосив на ролі Німеччини як одного з ключових партнерів України в Європі та подякував Берліну за послідовну допомогу у сфері безпеки.

    «Фрідріх демонструє справжнє лідерство, і я дуже ціную нашу координацію. Європа стає сильнішою завдяки нашим спільним крокам і підтримці Німеччини для нашого захисту, яка є однією з найбільших у багатьох аспектах у Європі. Саме німецькі Patriot та IRIS-T захищають значну частину нашої енергетики й наших міст. Уже зараз є також важливий пакет енергетичної підтримки», — зазначив президент.

    За його словами, під час розмови йшлося також про подальшу співпрацю між Києвом і Берліном у координації з європейськими партнерами. Сторони домовилися активізувати взаємодію вже найближчим часом.

    «Ми говорили про подальшу співпрацю та домовилися про спільну роботу між нашими державами та партнерами у Європі наступного тижня. Вдячний за готовність Німеччини допомагати і з відбудовою нашої країни. Домовилися, що наші команди опрацюють усі необхідні кроки», — додав Зеленський.

    При цьому президент України не уточнив, про які саме формати чи напрями спільної роботи йдеться.