centernews360

Позначка: батареї

  • BYD готує флагманський електрокросовер із запасом ходу понад 1000 км

    BYD готує флагманський електрокросовер із запасом ходу понад 1000 км

    Китайський автовиробник BYD готує до дебюту новий флагманський електрокросовер Sealion 08, який може стати одним із найтехнологічніших електромобілів у своєму сегменті. Модель увійде до лінійки Ocean і орієнтуватиметься на глобальний ринок.

    Новий SUV отримає довжину понад 5 метрів і трирядний салон, що дозволить йому конкурувати з великими електричними кросоверами, зокрема у сімейному та преміальному сегментах. У салоні передбачено розширений набір опцій комфорту — масажні сидіння, цифрову панель керування, великий мультимедійний екран і системи інтелектуального керування функціями авто.

    Ключовою особливістю моделі стануть технічні характеристики. Електрична версія може отримати запас ходу понад 1000 км за рахунок нових акумуляторних технологій, над якими активно працює BYD. Компанія розвиває власні батареї типу Blade, а також інвестує у нові покоління акумуляторів із підвищеною щільністю енергії.

    Окремо заявлено про можливість ультрашвидкої зарядки — поповнення заряду до 70% приблизно за 5 хвилин, що може стати одним із найкращих показників на ринку. Це рішення орієнтоване на конкуренцію з провідними виробниками електрокарів, які також працюють над скороченням часу заряджання.

    Крім повністю електричної версії, очікується і гібридна модифікація з сумарною потужністю близько 644 кінських сил. Така версія зможе розганятися до 100 км/год менш ніж за 5 секунд, що відповідає рівню спортивних кросоверів.

    Sealion 08 також отримає сучасні системи допомоги водієві, включаючи LiDAR-сенсори, адаптивний круїз-контроль і функції часткового автономного керування. У конструкції передбачена адаптивна пневмопідвіска, що дозволить змінювати кліренс і підвищить комфорт під час руху.

    BYD активно розширює свою присутність на глобальному ринку електромобілів. За останні роки компанія стала одним із найбільших виробників електрокарів у світі, випереджаючи багатьох конкурентів за обсягами продажів. Вона також активно виходить на європейський ринок, адаптуючи моделі під місцеві стандарти та змінюючи назви — очікується, що Sealion 08 у Європі може отримати назву Sealion 8.

    Запуск новинки очікується наприкінці 2026 або у 2027 році. У Китаї базова вартість моделі може стартувати приблизно від 26 тисяч євро, що робить її конкурентною у сегменті великих електричних SUV.

    Розширення модельного ряду BYD відбувається на тлі зростання глобального попиту на електромобілі та посилення конкуренції між виробниками, які намагаються поєднати високу технологічність із доступною ціною.

  • Ford готує доступний електромобіль за $30 000: компанія змінює стратегію на тлі конкуренції з Tesla

    Ford готує доступний електромобіль за $30 000: компанія змінює стратегію на тлі конкуренції з Tesla

    Американський автовиробник Ford готується до запуску нового покоління доступних електромобілів, які мають стати прямими конкурентами моделей Tesla у масовому сегменті. Компанія планує випустити електрокар із ціною близько 30 тисяч доларів, зробивши ставку на масштабування виробництва та зниження собівартості.

    Про зміну підходу до електромобільного бізнесу заявив генеральний директор Ford Джим Фарлі. За його словами, компанія переглядає стратегію після уповільнення темпів продажів електрокарів і високих витрат на їх виробництво, які у попередні роки призвели до мільярдних збитків у підрозділі Model e.

    Ключовим елементом нової стратегії стане універсальна платформа UEV (Universal Electric Vehicle), яку розробляє окрема команда інженерів, до складу якої входять фахівці з Tesla, Apple та Формули-1. Платформа має забезпечити суттєве зниження витрат на виробництво завдяки стандартизації компонентів і гнучкій архітектурі.

    UEV дозволить створювати одразу кілька типів електромобілів — від компактних кросоверів і седанів до комерційних фургонів і пікапів. Перші моделі на цій базі можуть з’явитися вже у 2027 році. Серед них розглядається доступний електричний пікап, а також масова модель, яка конкуруватиме з Tesla Model 3 і Model Y.

    Очікується, що здешевлення буде досягнуто за рахунок використання менших акумуляторів, нових типів батарей (зокрема LFP — літій-залізо-фосфатних), а також оптимізації виробничих процесів. Компанія також розглядає локалізацію виробництва батарей у Північній Америці для зниження залежності від імпорту.

    Зараз Ford вже має у своєму портфелі кілька електромобілів — Mustang Mach-E, F-150 Lightning та E-Transit, однак їхня висока вартість обмежує масовий попит. Водночас конкуренти, включаючи Tesla та китайських виробників, активно знижують ціни, що посилює тиск на традиційні автоконцерни.

    За останні роки Ford скоротив частину інвестицій у дорогі електромобільні проєкти та відклав запуск деяких моделей, переорієнтувавшись на сегмент доступних авто. Компанія також переглядає виробничі плани, зменшуючи обсяги випуску окремих моделей через слабший попит.

    Глобальний ринок електромобілів продовжує зростати, але темпи сповільнюються. За підсумками останніх років частка електрокарів у світових продажах перевищила 15%, проте конкуренція значно посилилася, особливо через агресивну цінову політику китайських брендів і постійні зниження цін з боку Tesla.

    У Ford розраховують, що запуск моделі в ціновому сегменті близько $30 000 дозволить компанії вийти на масового споживача та конкурувати не лише з Tesla, а й з новими гравцями ринку, які активно займають бюджетну нішу.

    Компанія позиціонує нову лінійку як основу для довгострокового переходу до електромобільного майбутнього, де ключовими факторами стануть не лише технології, а й доступність для широкого кола покупців.

  • Tesla готує бюджетний електрокросовер: компанія змінює стратегію на тлі падіння продажів

    Tesla готує бюджетний електрокросовер: компанія змінює стратегію на тлі падіння продажів

    Компанія Tesla працює над новим компактним електричним позашляховиком, який має стати дешевшою альтернативою Model 3 та Model Y. Проєкт перебуває на ранній стадії, однак компанія вже обговорює з постачальниками технічні параметри та виробничі процеси.

    Новий електрокросовер матиме довжину близько 4,28 метра — це суттєво менше за Model Y (приблизно 4,79 м). Зменшення габаритів дозволить оптимізувати виробництво та знизити собівартість. Ключовим фактором здешевлення стане використання компактнішого акумулятора, що автоматично зменшить запас ходу у порівнянні з поточними моделями Tesla, які забезпечують понад 490 км на одному заряді.

    Перший етап виробництва планується розгорнути в Китаї — найбільш конкурентному ринку електромобілів, де Tesla вже стикається з жорстким тиском з боку місцевих виробників. Надалі компанія розглядає масштабування випуску у США та Європі.

    Розробка нової моделі є частиною ширшої трансформації продуктового підходу Tesla. Компанія паралельно рухається у напрямку автономного транспорту, намагаючись створювати автомобілі, які технічно готові до безпілотного режиму, але залишають можливість ручного керування через регуляторні обмеження на різних ринках.

    Очікується, що новий електрокросовер стане найдоступнішою моделлю в лінійці Tesla. Його поява має розширити присутність компанії у масовому сегменті електромобілів і посилити конкуренцію на ключових ринках, насамперед у Китаї, США та Європі.

  • Великі акумулятори замінюють газ у енергосистемі Австралії

    Великі акумулятори замінюють газ у енергосистемі Австралії

    Австралійські електромережі зазнають глибокої трансформації завдяки швидкому впровадженню акумуляторних накопичувачів енергії. Великі батареї сьогодні конкурують із газовими електростанціями у енергосистемі.

    Акумулятори швидко перейшли від допоміжної до основної ролі завдяки зростанню кількості відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні панелі та вітрові турбіни. Оскільки генерація таких систем нестабільна, для балансування енергомережі потрібні батареї. Раніше влада Австралії передбачала, що газові електростанції залишатимуться необхідними для резервування або підтримки відновлюваних джерел енергії, проте тепер цю роботу все частіше виконують великомасштабні акумулятори.

    Вдень батареї поглинають надлишки сонячної енергії та віддають її назад у мережу ввечері, коли споживання електроенергії досягає піку. Такі системи особливо поширені у Західній Австралії, де окремі електромережі активно впроваджують акумуляторні батареї. Протягом листопада відновлювані джерела енергії забезпечували 55% електроенергії в основній мережі регіону. Австралійський оператор енергетичного ринку прогнозує, що до 2050 року країні знадобиться всього 14 ГВт потужностей газової енергетики. Газ перестане використовуватися для пікового попиту, оскільки акумулятори здатні ефективно зберігати енергію та підтримувати відновлювані джерела. У листопаді Національний ринок електроенергії Австралії досяг важливої віхи, коли великі батареї вперше подали в мережу більше електроенергії, ніж пікові газові електростанції. Галузеві аналітики очікують, що протягом кількох років акумулятори стануть основним інструментом для підтримки відновлюваних джерел енергії в основній мережі.

    Реальні приклади застосування акумуляторів в Австралії та інших країнах показують, що вони можуть виконувати роботу точніше та ефективніше, ніж електростанції на викопному паливі. Нині головне питання полягає у швидкості зміни стандартів, щоб дозволити батареям балансувати енергомережі у великих масштабах.

    За словами експертів, в Австралії вугілля вже перебуває на межі зникнення, а Західна Австралія демонструє, що газ також буде замінений акумуляторними системами. Подібні тенденції спостерігаються й у Китаї, де запустили найбільшу в країні систему накопичення енергії на літій-залізо-фосфатних батареях. Також вчені розробляють нові твердотільні акумулятори, зокрема на основі відомого фарбника індиго.

  • Батареї майбутнього: літій-сірчані акумулятори легші, безпечніші, потужніші

    Батареї майбутнього: літій-сірчані акумулятори легші, безпечніші, потужніші

    Літій-іонні батареї поступово наближаються до межі своїх можливостей, і виробники активно шукають дешевшу, легшу та екологічнішу альтернативу. Одним із головних претендентів на зміну поколінь стали літій-сірчані акумулятори, або Li-S. За оцінками інженерів, їхня теоретична щільність енергії може сягати 2600 Вт·год/кг — уп’ятеро більше, ніж у сучасних літій-іонних систем.

    Сірка, яка використовується як катодний матеріал, є надзвичайно поширеним і недорогим елементом — фактично побічним продуктом нафтової промисловості. На відміну від звичних літій-іонних акумуляторів, де іони переміщуються між шарами матеріалу, у Li-S відбувається повноцінна хімічна реакція. Кожен атом сірки здатен приєднати два йони літію, що забезпечує значний приріст ємності та меншу вагу батареї — важливо для електромобілів, дронів і авіації.

    До переваг також належить нижча собівартість та екологічність. Літій-сірчані батареї не потребують кобальту чи нікелю, а вуглецевий слід їхнього виробництва може бути на 60% нижчим. Крім того, сірчаний катод не горючий, що підвищує безпеку. Втім технологія ще далека від досконалості. Основна проблема — так званий «полісульфідний човниковий ефект», коли проміжні продукти реакції розчиняються в електроліті та мігрують між електродами, спричиняючи швидку деградацію. Через це ресурс Li-S нині становить лише 300–500 циклів, тоді як літій-іонні можуть працювати понад тисячу. Додаткові виклики — низька електропровідність сірки та її значне розширення під час розряду, що руйнує катод.

    Попри труднощі, прогрес відчутний. Компанії Lyten, Zeta Energy та інші вже створюють комерційні прототипи і готуються до масштабного виробництва. Очікується, що перші серійні літій-сірчані батареї з’являться у дронах і спеціальній техніці вже до кінця десятиліття, а в електромобілях — приблизно у 2028–2030 роках.

  • У Хорватії розпочав роботу акумуляторний електропоїзд

    У Хорватії розпочав роботу акумуляторний електропоїзд

    У Хорватії розпочав пасажирські перевезення перший електропоїзд на акумуляторних батареях. Новий транспортний засіб працює на неелектрифікованих ділянках залізничної мережі, має запас ходу до 200 кілометрів та розвиває максимальну швидкість 120 км/год.

    Розробку поїзда реалізовано в межах проєкту “Впровадження зелених технологій у пасажирський залізничний транспорт”, який також передбачає будівництво шести зарядних станцій у різних містах Хорватії. Вартість усієї програми становить 17,1 мільйона євро, з яких понад 13 мільйонів євро фінансуються через Національний план відновлення та стійкості (NRRP).

    Поїзд виготовлений хорватською компанією Končar. Він виконуватиме рейси на напрямку Вировитиця–Беловар, а також використовуватиметься для тестування нової зарядної інфраструктури. Після завершення будівництва зарядної станції у Спліт-Предграджі, яке заплановане до середини грудня 2025 року, поїзд почне курсувати за маршрутом Спліт–Каштел-Старі–Спліт. Транспортний засіб складається з двох вагонів, має низьку підлогу, оснащений пандусами для маломобільних пасажирів, місцями для велосипедів та туалетами, доступними для осіб з інвалідністю. Всередині поїзда встановлено системи відеоспостереження, інформаційні екрани, працює безкоштовний Wi-Fi, а повідомлення для пасажирів транслюються аудіовізуально. Поїзд розрахований на 113 сидячих та 114 стоячих пасажирів. Його можна з’єднувати з іншими низькопідлоговими потягами нового покоління, що дозволяє збільшити місткість. Транспорт заряджається виключно на спеціальних зарядних станціях, при цьому повна зарядка батарей займає до 30 хвилин.

    Запуск поїзда є частиною ширшої тенденції у Європі щодо переходу на акумуляторні технології у залізничному транспорті. Раніше стало відомо, що подібні потяги планують запустити і в Німеччині. Там нові акумулятори для поїздів мають забезпечити підвищену безпеку, довший термін служби та менші викиди вуглецю.

  • Кінець домінування літію? Світ переходить на натрій-іонні батареї

    Кінець домінування літію? Світ переходить на натрій-іонні батареї

    Світ стоїть на порозі нової енергетичної епохи, де натрій-іонні акумулятори можуть замінити традиційні літій-іонні. Ця технологія вже вважається перспективною альтернативою завдяки своїй доступності, екологічності та безпечності.

    Літій-іонні батареї стали стандартом у сучасних технологіях — вони живлять смартфони, ноутбуки, електромобілі та домашні енергосистеми. Проте їх використання пов’язане з низкою проблем: високою залежністю від Китаю в постачанні літію, шкодою для довкілля під час видобутку сировини та небезпекою займання.

    На тлі цих викликів усе більше уваги приділяється натрій-іонним акумуляторам. Головна перевага натрію — його в тисячу разів більше в земній корі, ніж літію. Видобуток натрію є значно дешевшим і менш шкідливим для екосистем. До того ж натрій-іонні осередки можна виробляти на тому ж обладнанні, що й літієві, тож технологічний перехід виглядає максимально простим. Ще однією важливою перевагою є термічна стабільність нової технології. Натрієві батареї менше нагріваються, тож імовірність загоряння значно нижча. Це робить їх ідеальними для стаціонарних систем зберігання енергії — як у приватних домогосподарствах, так і на великих підприємствах, зокрема в енергетиці. Втім, натрій-іонні акумулятори поки що поступаються літієвим за щільністю енергії: приблизно 160 ват-годин на кілограм проти 250 у літієвих. Це обмежує їх застосування в пристроях, де критичними є вага й компактність, зокрема у смартфонах і електромобілях. Однак у сфері стаціонарного зберігання енергії, наприклад для сонячних або вітрових електростанцій, натрієві батареї мають всі шанси стати основним рішенням. Вони здатні забезпечити стабільне живлення в умовах пікового навантаження або перебоїв в електропостачанні.

    Китайська компанія CATL, найбільший у світі виробник акумуляторів, уже розпочала серійне виробництво натрій-іонних батарей. За прогнозами аналітиків, до 2030 року ця технологія може зайняти значну частку на ринку рішень для зберігання енергії, що зробить її важливим елементом глобального переходу до зеленої енергетики.

  • Нова добавка для літієвих батарей збільшує їхній термін служби на 7 разів

    Нова добавка для літієвих батарей збільшує їхній термін служби на 7 разів

    Вчені з Інституту науки і технологій Тегу Кенбук (DGIST) в Південній Кореї зробили важливий крок у напрямку підвищення стабільності літій-металевих анодів, що є важливою складовою для розвитку більш ефективних і довговічних літієвих батарей. Вони розробили метод, що дозволяє значно підвищити термін служби і безпеку літій-металевих батарей, що вже давно стали об’єктом досліджень через свої проблеми зі стабільністю.

    Дослідники застосували нову електролітну добавку — трифторметансульфонат срібла (AgCF₃SO₃ або AgTFMS), яка дозволяє одночасно формувати два захисні шари на поверхні літій-металевого анода: срібло та фторид літію (LiF). Цей двошаровий захист ефективно придушує ріст літієвих дендритів — мікроскопічних пальцеподібних структур, що можуть викликати короткі замикання та тепловий розгін під час циклів заряду-розряду. Літієві дендрити виникають через нерівномірне осадження літію, що зазвичай спричиняє проблеми з безпекою та терміном служби батарей. Проблема зростає особливо в умовах використання надтонких літій-металевих анодів, товщина яких менша за 50 мкм, що критично для комерційного використання літієвих батарей у майбутньому. У новому дослідженні команда зосередилася на стабілізації анодів товщиною всього 20 мкм, де проблеми нестабільності найгостріші. Вчені підтвердили, що використання AgTFMS дозволило значно знизити утворення дендритів, а також покращити стабільність батарей. Експериментальні результати показали, що використання цієї добавки може збільшити термін служби батарей більш ніж у 7 разів порівняно зі звичайними системами. Цей прорив дозволяє сподіватися на створення більш довговічних і безпечних літієвих батарей, що будуть особливо важливими для таких галузей, як електричні автомобілі та сучасні електронні пристрої, що вимагають високу ємність зберігання енергії.

    Завдяки ретельному аналізу та обчислювальній хімії вчені змогли довести механізм, за допомогою якого срібло сприяє рівномірному осадженню літію, що ще більше підтвердило ефективність цієї нової технології.

  • Китайські вчені знайшли ключ до потужніших батарей

    Китайські вчені знайшли ключ до потужніших батарей

    Команда дослідників з Університету Цінхуа в Китаї досягла важливого прориву в технології батарей, використавши рентгенівську комп’ютерну томографію для вивчення взаємодії між електролітом і електродом. Відкриття може значно підвищити ефективність акумуляторів та знизити їхню вартість виробництва, що важливо як для мобільних пристроїв, так і для електромобілів.

    Змочування електролітом — це процес, за якого рідина-електроліт рівномірно розподіляється по порах електрода, заповнюючи їх. Це критично важливо для ефективного транспортування іонів усередині батареї, а отже — для її стабільності, швидкості зарядки та загальної продуктивності.

    Дослідження виявило: сучасні виробничі процеси, зокрема каландрування (стискання електродів для підвищення щільності), часто зменшують пористість матеріалу. Це ускладнює проникнення електроліту в мікропори, знижуючи змочуваність. Інші проблеми: часткове закриття пір внаслідок виробничого тиску; захоплення газів, які не змішуються з електролітом і заважають повному заповненню простору всередині електрода.

    Виробники зможуть оптимізувати структуру електродів, враховуючи нові дані про мікроструктуру. Змочування стане повнішим і швидшим, що забезпечить більшу потужність батарей. Акумулятори стануть дешевшими у виробництві, завдяки кращому контролю процесу змочування. Це особливо важливо на тлі глобального попиту на ефективні акумулятори для електромобілів, смартфонів і систем зберігання енергії.

    На базі цього дослідження розробляються нові чисельні моделі, які дозволять прогнозувати змочування електролітом з урахуванням мікроструктури матеріалів. Це допоможе: вдосконалити дизайн батарей; підвищити енергоефективність; пришвидшити масштабне виробництво високоякісних елементів живлення.

  • Твердотільні батареї без анода: революція в енергетиці?

    Твердотільні батареї без анода: революція в енергетиці?

    Група дослідників з Центру енергетики та навколишнього середовища імені Андлінгера розробила новий тип твердотільних акумуляторів, який може значно перевершити літій-іонні батареї за щільністю енергії та ефективністю. Їхній прорив — безанодна твердотільна батарея, яка усуває одне з головних обмежень традиційних акумуляторів і може зробити революцію в зберіганні енергії.

    Сучасні літій-іонні акумулятори використовують рідкий електроліт, що забезпечує іонний потік між катодом і анодом. Твердотільні батареї, як випливає з назви, використовують твердий електроліт, що робить їх більш компактними, безпечними та довговічними. Ключові переваги твердотільних батарей: вища щільність енергії — вони можуть забезпечити більший запас енергії на одиницю об’єму, триваліший термін служби — менша деградація матеріалів у процесі роботи. Безпечність — відсутність займистих рідких електролітів зменшує ризик загоряння. Ширший температурний діапазон роботи — вони можуть ефективно функціонувати як у холодних, так і в жарких умовах.

    Найбільша інновація, запропонована дослідниками, — це усунення анода. У традиційних батареях анод є ключовим компонентом, де накопичуються іони під час зарядки. У безанодній батареї іони напряму осідають на струмознімачі, утворюючи тонкий шар металу. Це має кілька переваг: менша вага і розмір — видалення анода робить батарею компактнішою, дешевше виробництво — не потрібно використовувати дорогі матеріали для анода. Покращена енергоефективність — менше перешкод на шляху руху іонів. Однією з найбільших перешкод для впровадження твердотільних батарей є забезпечення стабільного контакту між твердим електролітом і струмознімачем. Якщо контакт буде занадто слабким або надто сильним, це може призвести до виходу батареї з ладу. Дослідники виявили, що нанопокриття між електролітом і струмознімачем може покращити перенесення іонів та забезпечити рівномірне осадження металу. Випробування показали, що найкраще для цього підходять наночастинки срібла і вуглецю. Найефективніші результати досягалися при використанні 50-нанометрових частинок срібла, які дозволяли створювати рівномірні металеві структури. Попри значний прогрес, дослідники визнають, що ще потрібно вирішити кілька технічних проблем, перш ніж такі батареї стануть комерційно доступними. Виробничі процеси мають бути адаптовані для масового випуску, а контакт між матеріалами потрібно покращити для стабільної роботи в реальних умовах. “Завдання полягає в тому, щоб усього за кілька років перейти від досліджень до реального застосування”, — зазначає професорка Келсі Гатцелл.

    Якщо вчені досягнуть успіху, ми можемо отримати нове покоління батарей, які дозволять електромобілям проїжджати понад 800 км на одному заряді, а мобільним пристроям працювати в кілька разів довше без підзарядки.