centernews360

Позначка: барель

  • Ціна на нафту опустилася нижче $100

    Ціна на нафту опустилася нижче $100

    Світові ціни на нафту вранці 25 березня закріпилися нижче $100 за барель після різкого зростання попередньої сесії. Так, травневі ф’ючерси на Brent на лондонській біржі ICE Futures подешевшали на $5,09 (4,87%), до $99,40 за барель, тоді як попереднього дня контракт подорожчав на $4,55 (4,55%), до $104,49.

    Ф’ючерси на WTI на травень на NYMEX знизилися на $3,73 (4,04%), до $88,62 за барель, після підвищення на $4,22 (4,79%) до $92,35 у вівторок.

    Аналітики відзначають, що ринок реагує на повідомлення про пропозицію США з 15 пунктів щодо врегулювання конфлікту з Іраном. Посередником у переданні плану виступив Пакистан, який запропонував прийняти учасників переговорів на своїй території. Також до процесу приєдналися Єгипет і Туреччина, закликаючи Тегеран до конструктивного діалогу.

    Крім того, Американський інститут нафти (API) повідомив про зростання резервів у США за минулий тиждень на 2,3 млн барелів, тоді як експерти очікували їх зниження на 1,3 млн барелів.

    Такі фактори — дипломатичні ініціативи США та несподіване зростання запасів у країні — спричинили падіння цін на нафту після короткочасного стрибка на ринку.

  • Фізичні поставки нафти у світі подорожчали до $150

    Фізичні поставки нафти у світі подорожчали до $150

    У деяких регіонах світу ціни на нафту різко зросли на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході. Вартість найближчих фізичних поставок нафти марки Brent у окремих випадках вже досягла близько 150 доларів за барель.

    За даними аналітиків, у вівторок барель нафти в Омані, порти якого мають вихід в океан поза перекритою Ормузькою протокою, продавався майже за 154 долари. Саме ця країна стала одним із ключових пунктів постачання нафти в умовах обмеженого судноплавства в регіоні.

    Фахівці зазначають, що нині спостерігається суттєва різниця між фінансовим ринком і ринком фізичних поставок. Ф’ючерси на Brent та американську WTI передбачають постачання у травні, коли трейдери сподіваються на стабілізацію ситуації з транспортуванням через Ормузьку протоку. Водночас партії нафти, які необхідно поставити негайно, різко дорожчають через фізичний дефіцит сировини.

    Через це премії за сорти нафти, схожі за характеристиками до близькосхідних, досягли рекордних рівнів. Йдеться, зокрема, про сорти, які видобувають у Норвегії, Алжирі, Лівії та Казахстані. За них покупці готові доплачувати від 5 до майже 15 доларів за барель порівняно з Brent.

    Аналітики нагадують, що після початку війни в Ірані ціна Brent майже досягла 120 доларів за барель, потім опустилася нижче 100 доларів і певний час трималася біля цієї позначки. Однак упродовж останніх днів, на тлі нової ескалації та атак на енергетичну інфраструктуру, ціни знову почали зростати.

    Експерти пояснюють, що на котирування також впливають технічні характеристики нафти. Сорти Brent та WTI є легкими й низькосірчистими, тоді як значна частина близькосхідної нафти — важча і має вищий вміст сірки. Замінити такі сорти у великих обсягах на світовому ринку практично неможливо.

    Ще одним індикатором кризи стали ціни на пальне. Еталонний північноморський контракт на дизель уже перевищив 180 доларів за барель, що стало найвищим показником майже за чотири роки.

    Аналітики зазначають, що конфлікт перейшов у фазу, коли прямими цілями ударів стає енергетична інфраструктура. Це може означати подальше зростання цін на енергоносії у найближчі дні.

  • Ціни на нафту різко зросли після погроз Ірану

    Ціни на нафту різко зросли після погроз Ірану

    Світові ціни на нафту різко зросли після заяв Ірану про можливі атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки. Напруження на ринку посилилося після удару по газовому родовищу Південний Парс.

    За даними Reuters, ф’ючерси на нафту марки Brent підскочили приблизно на 5,6% уже після завершення торгів і закріпилися на рівні 107,38 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate також продовжила зростання — приблизно на 4% після закриття торгів, піднявшись до 96,32 долара за барель. Раніше під час основної сесії її ціна збільшилася на 11 центів, або 0,1%.

    Різке подорожчання енергоносіїв стало реакцією ринку на попередження Ірану про можливі удари по енергетичних об’єктах сусідніх держав. За словами іранських представників, такі атаки можуть відбутися у найближчі години.

    На тлі цих заяв з’явилися повідомлення про пошкодження інфраструктури у промисловому місті Рас-Лаффан у Катарі, де розташовані великі об’єкти з виробництва скрапленого природного газу. Подібні події посилюють побоювання інвесторів щодо стабільності постачання енергоресурсів з регіону Перської затоки, який відіграє ключову роль у глобальному енергетичному ринку.

    Експерти зазначають, що подальша ескалація конфлікту може призвести до ще більшого зростання цін на нафту та газ, оскільки будь-які загрози для енергетичної інфраструктури регіону швидко впливають на світові ринки.

  • Країни МЕА погодили продаж рекордних 400 млн барелів нафти

    Країни МЕА погодили продаж рекордних 400 млн барелів нафти

    Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства одноголосно погодили продаж рекордного обсягу нафти зі стратегічних резервів, щоб стабілізувати ситуацію на світових ринках. Про це повідомляється на сайті організації.

    Йдеться про використання приблизно третини стратегічних запасів, які зберігають країни агентства. Загалом на ринок планують випустити близько 400 млн барелів нафти. Наразі державні резерви членів МЕА становлять близько 1,2 млрд барелів.

    Виконавчий директор агентства Фатіх Біроль заявив, що нинішні труднощі на нафтовому ринку мають безпрецедентний масштаб. За його словами, саме тому країни-члени вирішили вдатися до надзвичайних колективних заходів, які також стали рекордними за обсягами.

    Крім державних резервів, уряди можуть залучити ще до 600 млн барелів із запасів комерційних компаній, з якими укладено відповідні угоди. Це вже шоста подібна операція з моменту створення агентства у 1974 році. Попередній найбільший продаж відбувся у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли на ринок випустили 182 млн барелів.

    Однією з причин рішення стала напружена ситуація в районі Ормузької протоки, через яку у 2025 році проходило близько 20 млн барелів нафти і нафтопродуктів на добу, що становить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою. Наразі постачання через цей маршрут впало до менш ніж 10% довоєнного рівня.

    Тим часом прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі повідомила, що її країна почне використовувати власні нафтові резерви вже з 16 березня. За її словами, із запасів приватного сектору буде взято обсяг, еквівалентний приблизно 15 дням споживання, а з державних резервів — обсяг місячного споживання.

    На тлі подій ціни на нафту продовжують зростати. Вартість Brent піднялася приблизно до 91,9 долара за барель, тоді як WTI торгується на рівні близько 87,3 долара за барель.

  • Світові ціни на нафту впали вперше за шість днів — Reuters

    Світові ціни на нафту впали вперше за шість днів — Reuters

    Світові ціни на нафту у п’ятницю, 6 березня, трохи знизилися вперше за останні шість днів. Про це повідомляє Reuters.

    На ринок вплинули новини про можливе втручання США у торгівлю нафтовими контрактами, а також рішення частково дозволити закупівлю нафти з Росія для зменшення дефіциту на світовому ринку.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent crude oil подешевшали на 95 центів, або 1,1%, до 84,46 долара за барель. Водночас ціна на West Texas Intermediate знизилася на 1,08 долара, або 1,3%, до 79,93 долара за барель.

    Попри падіння в п’ятницю, протягом тижня ціни на нафту значно зросли. Зокрема, Brent подорожчала на 16,4%, а WTI — на 19,2%. Це стало найстрімкішим тижневим зростанням із початку повномасштабного вторгнення Росія в Україна у лютому 2022 року.

    Одним із факторів різких коливань на ринку стала ситуація на Близькому Сході. Після початку спільної операції США та Ізраїль 28 лютого Іран призупинив рух танкерів через Ормузька протока, якою проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти.

  • Нафта подешевшала більш ніж на 3% на тлі новин із США та Близького Сходу

    Нафта подешевшала більш ніж на 3% на тлі новин із США та Близького Сходу

    Світові ціни на нафту різко знизилися після заяв президента США Дональда Трампа щодо ситуації в Ірані, а також на тлі несподіваного зростання запасів сировини у Сполучених Штатах.

    Під час торгів у четвер, 15 січня, березневі ф’ючерси на Brent на біржі ICE Futures подешевшали на 2,35 долара, або на 3,53%, опустившись до 64,17 долара за барель. Напередодні цей сорт, навпаки, подорожчав на 1,05 долара – до 66,52 долара.

    Лютневі ф’ючерси на американську нафту WTI на NYMEX впали на 2,17 долара (3,50%) – до 59,85 долара за барель. У середу вони зростали на 0,87 долара і торгувалися по 62,02 долара.

    Зниження котирувань відбулося після коментарів Дональда Трампа, який заявив про нібито спад протестної активності в Ірані та відсутність планів масштабних страйків. Водночас США ухвалили рішення перекинути авіаносну ударну групу на Близький Схід після погроз з боку Тегерана. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, у свою чергу, запевнив, що ситуація в країні перебуває під повним контролем і там «встановився спокій».

    Додатковий тиск на нафтові ціни спричинили дані Управління енергетичної інформації США. За тиждень, що завершився 9 січня, запаси сирої нафти зросли на 3,4 млн барелів – до 422,4 млн, тоді як аналітики очікували їх скорочення на 1,7 млн барелів. Також сильніше за прогнози збільшилися запаси бензину.

  • Ціни на нафту зростають після рекордного падіння: Brent понад 61 долар

    Ціни на нафту зростають після рекордного падіння: Brent понад 61 долар

    Ціни на нафту почали відновлюватися після рекордного падіння, яке спостерігалося протягом останніх місяців 2025 року. Станом на 2 січня 2026 року Brent торгується на рівні 61,20 долара за барель, а американська WTI — 57,76 долара за барель. Такі дані наводить агентство Reuters.

    Протягом 2025 року обидві марки нафти впали майже на 20% на фоні геополітичних ризиків, митних воєн США та надлишку пропозиції на ринку. Тепер же ціни демонструють помірне зростання, що може сигналізувати про можливий кінець трирічного періоду падіння цін на нафту.

    Експерти зазначають, що стриманий рух вгору відображає баланс між короткостроковими геополітичними факторами та довгостроковими фундаментальними показниками ринку. На ціни впливає очікуване рішення ОПЕК+ на зустрічі 4 січня, де, ймовірно, буде призупинено зростання нафтовидобутку, що допоможе стабілізувати постачання.

    Крім того, важливим фактором залишаються дії Китаю, який продовжує нарощувати запаси сирої нафти у першому півріччі, створюючи нижню межу для цін. Водночас у США фіксують рекордне зростання видобутку, але паралельно — скорочення запасів, що також може підтримати ринок.

    Економісти прогнозують, що динаміка нафтових цін у найближчі тижні залишатиметься нестійкою, а подальші коливання залежатимуть від дій ключових гравців ринку та геополітичної ситуації.

  • Заява Трампа про Індію підняла ціни на нафту

    Заява Трампа про Індію підняла ціни на нафту

    Ціни на нафту почали відновлюватися після різкого падіння, спричиненого загальносвітовим зниженням попиту. Причиною зростання стала заява президента США Дональда Трампа про те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді пообіцяв припинити закупівлі російської нафти. Ця інформація одразу вплинула на ринок, викликавши підвищення котирувань, повідомляє Bloomberg.

    Після оголошення заяви ціна на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) піднялася до майже 59 доларів за барель, відновившись після попереднього двосесійного падіння на 2%. Сорт Brent завершив торги у середу трохи нижче рівня 62 долари за барель. Хоча протягом тижня ринок демонстрував тенденцію до зниження, слова Трампа стали короткостроковим стимулом для зростання вартості енергоносіїв.

    Трамп не уточнив, коли саме Індія припинить закупівлю російської нафти, зазначивши лише, що це не станеться негайно. Проте навіть натяк на можливе скорочення імпорту з Росії викликав занепокоєння серед трейдерів щодо майбутнього балансу попиту та пропозиції.

    Індія, подібно до Китаю, активно користувалася пільговими умовами закупівлі російської нафти, яка продавалася за зниженими цінами в межах обмежень, встановлених країнами «Великої сімки». Ці заходи були спрямовані на скорочення прибутків Росії від експорту енергоносіїв, водночас забезпечуючи стабільність постачання на світові ринки.

    Експерти зазначають, що будь-які зміни у позиції Індії можуть істотно вплинути на глобальну структуру енергетичних потоків, оскільки країна є одним із найбільших споживачів нафти у світі.

  • Саудівська Аравія та Росія розійшлися в позиціях щодо видобутку нафти

    Саудівська Аравія та Росія розійшлися в позиціях щодо видобутку нафти

    Між Саудівською Аравією та Росією виникла суперечка у рамках альянсу ОПЕК+ щодо масштабів нарощування видобутку нафти. Як повідомило агентство Reuters із посиланням на чотири джерела, країни розходяться у позиціях напередодні зустрічі, яка відбудеться у неділю.

    Очікується, що вісім країн альянсу домовлятимуться про збільшення видобутку з листопада. При цьому Саудівська Аравія, яка є лідером групи, наполягає на значному підвищенні, тоді як Росія виступає за скромніше зростання.

    Москва пропонує наростити виробництво лише на 137 тисяч барелів на добу — на тому ж рівні, що й у жовтні. Такий підхід пояснюється бажанням уникнути тиску на світові ціни на нафту, а також обмеженими можливостями російської нафтогалузі, яка перебуває під впливом санкцій.

    Натомість Саудівська Аравія прагне більш масштабного кроку. За даними джерел, Ер-Ріяд хотів би бачити збільшення у два, три чи навіть чотири рази більше від російської пропозиції — тобто від 274 тисяч до 548 тисяч барелів на добу. Саудівці вважають, що завдяки своїм потужностям можуть швидко наростити видобуток і, таким чином, розширити свою частку на світовому ринку.

    Фінальні домовленості очікуються на недільній зустрічі, яка може стати визначальною для балансу сил всередині ОПЕК+ та для цінової ситуації на нафтовому ринку наприкінці року.

  • Ціни на нафту досягли максимуму за три місяці

    Ціни на нафту досягли максимуму за три місяці

    Світові ціни на нафту завершують тиждень зростанням і досягають найвищих показників за останні три місяці. Як повідомляє Reuters, цьому сприяли атаки України на російську нафтову інфраструктуру, скорочення експорту пального з боку РФ та геополітична напруженість.

    Станом на ранок п’ятниці листопадові ф’ючерси на Brent на лондонській біржі ICE Futures подорожчали на $0,16 (0,23%), до $69,58 за барель. Напередодні ціна зросла на $0,11, до $69,42 за барель. Ф’ючерси на WTI піднялися на $0,27 (0,42%), до $65,25 за барель. Загалом обидві марки за тиждень додали понад 4%, що стало найпотужнішим стрибком із середини червня.

    Аналітики відзначають, що зростання підтримали кілька факторів. По-перше, українські безпілотники продовжують бити по російській нафтовій інфраструктурі, що змушує Москву скорочувати експорт і видобуток. По-друге, НАТО попередило Росію про готовність реагувати на подальші порушення її повітряного простору. Крім того, віцепрем’єр РФ Олександр Новак оголосив про заборону експорту дизельного пального до кінця року та продовження чинної заборони на бензин.

    Ситуацію загострює і дефіцит пального в окремих регіонах Росії через зниження переробних потужностей. Це підвищує ризики додаткових санкцій проти російського енергетичного сектору.

    Водночас на динаміку ринку вплинули й макроекономічні дані США. Бюро економічного аналізу повідомило, що ВВП зріс на 3,8% у річному вимірі, що перевищило прогнози. Це може зробити Федеральну резервну систему більш обережною у подальшому зниженні ставок після їхнього першого скорочення з грудня.

    Додатковим чинником стала заява уряду Курдистану про готовність відновити експорт нафти протягом 48 годин після досягнення домовленостей з федеральним урядом Іраку та нафтовими компаніями. Йдеться про обсяги близько 230 тисяч барелів на добу, постачання яких було зупинено ще у березні 2023 року.

    Таким чином, ринок нафти наразі балансує між геополітичною напруженістю, внутрішніми проблемами Росії та сигналами з боку США та Іраку, що формує високі ризики подальших цінових коливань.