centernews360

Позначка: банда

  • Банда у Бразилії «відмила» понад мільйон євро і сховала готівку в душовій

    Банда у Бразилії «відмила» понад мільйон євро і сховала готівку в душовій

    У Бразилії під час масштабної операції проти шахраїв поліція виявила банкноти, які злочинці буквально прали, щоб видалити сліди плісняви. Про це повідомляє Bild.

    За даними правоохоронців, під час обшуків у Жоїнвілі вилучили понад 400 тисяч реалів (приблизно 65 тисяч євро), а також пістолет, револьвер і кілька автомобілів. Один 22-річний чоловік був заарештований за незаконне зберігання зброї.

    Злочинці ховали готівку настільки довго, що банкноти почали покриватися пліснявою. Підозрювані намагалися очистити гроші, після чого акуратно розвісили їх на сушарці у душовій, щоб висохли. Чи використовували вони пральну машину або прали вручну, невідомо.

    Загалом поліція провела 14 обшуків та заморозила вісім банківських рахунків. Злочинці «відмили» майно на суму понад 10 мільйонів реалів (близько 1,6 мільйона євро) — переважно через продаж будинків та автомобілів. Подальше розслідування триває за звинуваченнями у відмиванні грошей та торгівлі наркотиками.

  • У Європі розкрили міжнародну мережу викрадачів люксових авто для продажу в Дубаї

    У Європі розкрили міжнародну мережу викрадачів люксових авто для продажу в Дубаї

    Правоохоронці Італії, Іспанії та Бельгії ліквідували міжнародну злочинну мережу, яка займалася викраденням елітних автомобілів і переправленням їх до Дубаю для подальшого продажу. Про це повідомляє агентство Reuters.

    У результаті масштабної операції затримано 24 підозрюваних — переважно громадян Молдови, а також Росії, Румунії та України. Шестеро з них були взяті під варту, а троє — відправлені під домашній арешт.

    За даними слідства, злочинці діяли на відомих європейських курортах — Форте-дей-Мармі та Кортіна в Італії, а також у Марбельї, Іспанія. Саме там вони вистежували власників люксових автомобілів, після чого викрадали транспортні засоби.

    Після крадіжки машини, серед яких переважали Range Rover, Lexus і Toyota, доставляли до Бельгії. Там злочинці змінювали номери шасі, встановлювали фальшиві або клоновані номерні знаки, а потім відправляли автомобілі через порт Антверпена до Об’єднаних Арабських Еміратів.

    Під час обшуків поліція вилучила чотири викрадені автомобілі, набори для клонування ключів, глушилки та інше обладнання, що дозволяло нейтралізувати сигналізацію та GPS-системи.

    Розслідування велося за участі європейських агентств Eurojust і Europol. Правоохоронці з’ясували, що з початку 2024 року банда викрала понад 100 автомобілів на суму щонайменше 3 мільйони євро.

  • В Європі викрили масштабну наркомережу

    В Європі викрили масштабну наркомережу

    Правоохоронці Італії та Албанії за підтримки Євроюсту викрили одну з найбільших наркомереж у Європі. Під час масштабної операції було затримано 52 особи, серед яких очільники організованих злочинних груп, що займалися міжнародною торгівлею наркотиками та відмиванням грошей.

    За час роботи мережа з 2016 року транспортувала і збувала понад 1800 кілограмів кокаїну і героїну, а також провела грошові операції на суму близько 5 мільйонів євро. Злочинне угруповання в Албанії постачало наркотики з Балкан, Південної Америки та Туреччини до Італії. Два італійських угруповання займалися обробкою та фасуванням наркотиків для подальшого розповсюдження серед місцевих банд у Барі, Бріндізі та Лечче.

    У межах операції було вилучено активи на кілька мільйонів євро: квартири, компанії, розкішні автомобілі, а також великі суми готівки, кокаїн і героїн. Розслідування велося за допомогою спільної слідчої групи (JIT), створеної під координацією Євроюсту. Правоохоронці використовували прослуховування, відеоспостереження та розшифровку зашифрованих чатів, що стало можливим завдяки міжнародній співпраці.

    Ця операція стала потужним ударом по організованій злочинності, що діяла на території Європи, і підкреслила ефективність спільної роботи правоохоронних органів різних країн у боротьбі з наркоторгівлею.

  • Верховний суд США дозволив застосування закону XVIII століття для боротьби з організованою злочинністю

    Верховний суд США дозволив застосування закону XVIII століття для боротьби з організованою злочинністю

    Верховний суд США 7 квітня дозволив адміністрації Дональда Трампа депортувати мігрантів на підставі закону, ухваленого ще в 1798 році. Це рішення стосується осіб, які, за даними влади, є ймовірними членами венесуельської банди Tren de Aragua, яка займається організованою злочинністю. Такий підхід до депортацій є надзвичайно рідкісним і викликає занепокоєння, оскільки цей закон традиційно використовувався лише в умовах війни.

    Закон, про який йдеться, відомий як “Закон про ворожих іноземців”. Він був ухвалений в часи президента Джона Адамса, і з того часу використовувався лише у виняткових випадках, коли країна перебувала в стані війни або зіткнення з іноземними державами. Цей закон дає президентові право депортувати осіб, що є громадянами ворожих держав або мають сильні зв’язки з країнами, які становлять загрозу для національної безпеки США.

    Закон також надає можливість затримання таких осіб і накладення обмежень на їхню діяльність, що дозволяє уряду здійснювати жорсткіші заходи контролю за імміграцією в умовах загрози національній безпеці.

    Незважаючи на те, що закон застосовувався в основному під час воєн, адміністрація Дональда Трампа вирішила застосувати його в контексті боротьби з організованою злочинністю. Йдеться про депортацію ймовірних членів банди Tren de Aragua, венесуельської злочинної організації, яка активно діє в різних країнах Латинської Америки, зокрема у Венесуелі, Колумбії, а також на території США. Банда відома своєю причетністю до контрабанди наркотиків, торгівлі людьми та інших злочинних діяльностей.

    Згідно з рішенням Верховного суду, депортація таких осіб може бути проведена на підставі закону 1798 року. Це дозволяє адміністрації Трампа пришвидшити процеси депортації, без необхідності проходити через звичайні судові процедури.

    Верховний суд США підтримав адміністрацію Трампа, але при цьому наклав певні обмеження. Суд вказав на необхідність забезпечення права на апеляцію для осіб, яких планують депортувати. Це означає, що кожен індивідуальний випадок депортації повинен бути перевірений і оцінений на предмет порушення прав людини, зокрема права на справедливий судовий процес.

    Це рішення стало важливим етапом у розвитку імміграційної політики США, оскільки дає можливість використати стародавній закон для вирішення сучасних проблем безпеки.

    Закон про ворожих іноземців 1798 року, який вперше було застосовано під час Другої світової війни, здобув популярність через свою роль у боротьбі з потенційними шпигунами та ворогами країни. В часи війни він використовувався для інтернування іммігрантів японського, італійського та німецького походження, що викликало численні суперечки через порушення прав людини.

    Використання цього закону в сучасному контексті є суперечливим. Критики вказують на те, що використання такого стародавнього закону може мати непередбачувані наслідки, оскільки він був розроблений в умовах зовсім іншої політичної ситуації.

    Це рішення Верховного суду підкреслює зміну в імміграційній політиці США, орієнтуючи її на боротьбу з організованою злочинністю, зокрема з міжнародними бандами, які втягують в свою діяльність іммігрантів. Однак, це також може призвести до значного посилення контрольних заходів щодо мігрантів, що стикаються з новими загрозами національній безпеці.

    Адміністрація Трампа посилається на це рішення як на ефективний інструмент для боротьби з сучасними загрозами, однак багато правозахисних організацій виражають занепокоєння, що застосування цього закону може призвести до порушень прав людини та створити прецедент для застосування інших жорстких заходів у майбутньому.

  • Злодій у законі організував банду для вимагання та терору ув’язнених

    Злодій у законі організував банду для вимагання та терору ув’язнених

    У Київській області правоохоронці викрили організоване злочинне угруповання, яке діяло у виправних установах і вимагало гроші у засуджених. Організатором цієї злочинної діяльності виявився “злодій у законі” на прізвисько “Гега Озургетський”.

    За даними слідства, перебуваючи у виправній колонії, організатор угруповання залучив до своєї діяльності двох “кримінальних авторитетів”, один із яких відомий під прізвиськом “Хромой”. Злочинці вимагали гроші у ув’язнених, звинувачуючи їх у порушенні “воровських понять”.

    • Методи тиску: Учасники угруповання погрожували фізичною розправою, а в окремих випадках застосовували насильство, наслідки якого становили загрозу життю.
    • Мета вимагання: Гроші вимагали за “спокійне перебування” ув’язнених у місцях позбавлення волі.
    • Додаткова злочинна діяльність: Крім вимагання коштів, угруповання також займалося незаконним заволодінням транспортними засобами.

    Організатор та його спільники намагалися поширити свій злочинний вплив серед утриманців слідчих ізоляторів та виправних закладів у регіоні.

    Наразі організатору угруповання повідомлено про підозру у:

    • вимаганні (ч. 4 ст. 189 КК України),
    • незаконному заволодінні транспортними засобами (ч. 2 ст. 289 КК України),
    • встановленні або поширенні злочинного впливу (ч. 3 ст. 255-1 КК України).

    Одному із співучасників також висунуто обвинувачення за фактом вимагання та незаконного заволодіння майном.

  • Колишню першу леді Франції Карлу Бруні звинувачують у корупції

    Колишню першу леді Франції Карлу Бруні звинувачують у корупції

    Ситуація навколо колишньої першої леді Франції Карли Бруні стала об’єктом значної уваги після того, як судові слідчі допитали її у рамках кримінального розслідування. За звинуваченнями, які висуваються проти неї, входять “підтасовка свідків і шахрайство в організованій банді”.

    Карлу Бруні, колишню першу леді Франції та супермодель, звинуватили в корупційних злочинах. Її підозрюють у змові з метою «відбілення» репутації її чоловіка, колишнього президента Ніколя Саркозі, якого звинувачують у прийнятті мільйонів готівкою від покійного лівійського диктатора Муаммара Каддафі.

    За інформацією Daily Mail, Карлу Бруні допитали судові слідчі, а звинувачення включають «підтасовку свідків і шахрайство в організованій банді». За ці злочини передбачено покарання до 10 років ув’язнення, а у випадку обтяжуючих обставин, таких як членство в банді, термін ув’язнення може зрости до 20 років.

    Бруні підозрюють в участі у кампанії «Операція Врятуй Сарко», яка коштувала 4 мільйони фунтів стерлінгів і була спрямована на запобігання ув’язненню Саркозі. У лютому 2024 року Апеляційний суд Парижа підтвердив обвинувачення проти Саркозі, визнавши його винним у незаконному фінансуванні передвиборчої кампанії 2012 року. Йому присудили пів року тюремного ув’язнення та ще пів року домашнього арешту.

    Джерело AFP повідомило, що Бруні «помістили під судовий нагляд і заборонили контактувати з усіма фігурантами справи», окрім її чоловіка. Умови звільнення під заставу будуть діяти до початку кримінального процесу.

    Нагадаємо, що Апеляційний суд Парижа 17 травня залишив чинним вирок колишньому президенту Франції Ніколя Саркозі у справі про торгівлю впливом.

    1 березня 2021 року Паризький суд визнав експрезидента Франції Ніколя Саркозі винним у корупції і торгівлі впливом і засудив його до трьох років позбавлення волі, з них один рік – реальний термін, а ще два – умовний.

    У вересні 2021 року колишнього президента Франції також визнали винним у махінаціях, пов’язаних з фінансуванням виборчої кампанії 2012 року.

  • Таємниці криворізького наркосиндикату “Двадцатівські” розкрив начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель 

    Таємниці криворізького наркосиндикату “Двадцатівські” розкрив начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель 

    На початку року правоохоронці затримали всіх членів відомого наркосиндикату “Двадцатівські”, який провадив свою діяльність у Кривому Розі ще з дев’яностих.

    Про те, як будувалась робота синдикату, якою була ієрархія і як вдалося затримати всіх, включаючи організаторів, в інтерв’ю розповів начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель.

    Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі Андрія Рубеля, а також оперативна інформація ДСР та Національної поліції України.

    Ієрархія синдикату

    “Двадцатівські” – криворізький синдикат наркоторговців, який діяв у місті із дев’яностих років. Його назвали на честь однойменного кварталу у Кривому Розі. “Двадцатівські” починали як банда рекетирів. Коли вони набули великого впливу, то стали “продавати” свою ліцензію на рекет іншим, не таким великим бандам. Ті, у свою чергу, віддавали частину “данини” від рекету самим “двадцятівським” за ліцензію та силову допомогу.

    Паралельно з цим банда почала займатися виробництвом та розповсюдженням наркотиків. Незабаром банда перетворилася на справжній синдикат із власною ієрархією.

    "Двадцятівські". Як в Україні викрили масштабний наркосиндикат родом з 90-хФото з місця затримання (фото: Національна поліція України)

    “Вони досить системно підійшли до побудови роботи, щоб їх не могли викрити. Кривий ріг поділено на райони, ці райони поділені на квартали. У кожному кварталі, у кожному районі у них були свої представники, які збували наркотики. Був навіть “силовий блок” – люди, які приїжджали, якщо виникали “проблеми”. Процес “виховання” своїх вони між собою називали “рибалкою”, – зазначає Рубель.

    Загалом робота виглядала наступним чином – спочатку нарковмісні препарати банда отримувала незаконним шляхом, у тому числі й закордоном. Наприклад, у Сербії у “двадцатівських” була своя людина, яку вони називали “Аптекар”. До “Аптекаря” їздили кур’єри і забирали у нього таблетки, переважно псевдоефедрин. Вони ховали пігулки в днища автомобілів і в’їжджали в Україну через митні пункти, де немає сканерів.

    "Двадцятівські". Як в Україні викрили масштабний наркосиндикат родом з 90-хНарколабораторія (фото: скріншот оперативної зйомки)

    У Кривому Розі таблетки розподілялися “кухнями”, де працювали “кухарі”. Шляхом різних маніпуляцій “кухарі” виготовляли із псевдоефедрину метамфетамін. Адреса “кухні” щоразу була різною і ніколи не повторювалася.

    “Якби ми з вами були в цій групі, я б не знав, чим ви займаєтеся, а ви не знали б, що роблю я. У кожного була своя роль, у одного – заїхати на пошту, у другого – забрати соломинки (соломинки для напоїв, у них розфасовували наркотики – ред.), у третього – взяти сумку. І третій навіть не знає, що він забирає. Четвертий має принести сумку до квартири, де буде розфасовка, і вийти. П’ятий приходить і фасує, шостий забирає та віддає”, – зазначає начальник ДСР.

    "Двадцятівські". Як в Україні викрили масштабний наркосиндикат родом з 90-хВідео із затримання (фото: скріншот оперативної зйомки)

    Клієнти “двадцятівських” знали, що для видобутку наркотиків достатньо зателефонувати до “телефонного магазину”. “Оператор” вже знав, де знаходиться клієнт і відправляв його до “бариги”, який весь день чергував на тій самій ділянці. Коли у “бариги” закінчувалися наркотики, до нього приїжджав “дозаряджаючий” – він забирав гроші і давав метамфетамін. Загалом у Кривому Розі діяло близько 25 “телефонних магазинів”. “Двадцатівські” намагалися бути клієнтоорієнтованими – у їхньому синдикаті діяла система знижок та бонусів для “оптовиків” та постійних клієнтів.

    Затримання “двадцятівських”

    Упродовж року правоохоронці документували роботу “двадцятівських” – за цей час у слідчих набралося 880 томів обвинувальних актів. За деякий час до затримання у Кривий Ріг привезли 1200 поліцейських та оперативників.

    Щоб не викликати підозри, їх завозили блоками – всього шість блоків по 200 чоловік. У кожному блоці про повний перебіг операцій знали від 1 до 3 осіб. Затримати вирішили спочатку найвищі ланки банди – безпосереднього керівника, його праву руку та лідерів злочинних організацій, які збували наркотики. Також затримали ватажків силового блоку банди.

    “Ну, це сильні хлопці, багаті люди. Вони легалізували отримані від наркобізнесу гроші, купували багато в Дніпропетровській області та Кривому Розі – вони мали нерухомість, авто, ресторани, магазини за кордоном”, – додав Рубель.

    Загалом затримали 38 осіб – усіх членів банди. Організаторам синдикату загрожує до 12 років позбавлення волі.

    Нагадаємо, детективи Бюро економічної безпеки України у Волинській області викрили групу осіб, які налагодили реалізацію контрабандних товарів . Один із фігурантів затриманий.

  • Наслідуючи “Слово пацана”: група хлопців у Києві готувала злочини, інспіровані російським серіалом

    Наслідуючи “Слово пацана”: група хлопців у Києві готувала злочини, інспіровані російським серіалом

    У Києві поліція викрила групу юнаків, яка вирішила наслідувати приклад російського скандального серіалу “Слово пацана. Kpoв на асфальті”. Зловмисники організували напад на 16-річного хлопця, використовуючи схожі сценарії, які були показані у відомому російському телесеріалі.

    Подія розгорілася вже на початку грудня, коли місцевий мешканець звернувся до поліції з повідомленням про побиття та пограбування його сина. Спеціалісти з ювенальної поліції, оперативники та слідчі розпочали розслідування та з’ясували, що група юнаків планувала серію злочинів на території столиці.

    Зловмисники залучили до своєї злочинної діяльності дівчат, які мали заводити знайомства в інтернеті та запрошувати власників дорогих гаджетів на побачення. Після цього група планувала грабувати своїх жертв. У даному випадку хлопець був побитий, йому відібрали мобільний телефон, який потім був зданий до ломбарду, а здобуті кошти розподілені між злочинцями.

    Юрій Трембіцький, начальник Подільського управління поліції, повідомив, що двом фігурантам, народженим у 2006 та 2007 роках, було пред’явлено підозру у вчиненні грабежу з насильством, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та під час воєнного стану. За це їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Зауважимо, що злочинці визнали, що на їхні дії їх спонукав російський серіал “Слово пацана”, який став популярним не лише в Росії, а й в Україні.

    Ситуація підкреслює важливість обговорення впливу медіа на поведінку та формування світогляду молоді, а також визначає актуальність питань щодо контролю за доступом неповнолітніх до контенту, який може негативно впливати на їхнє моральне та етичне ставлення до життя.