centernews360

Позначка: Балкани

  • Зміна геополітичних орієнтирів на Балканах: Мілорад Додік готується до візиту в резиденцію Мар-а-Лаго

    Зміна геополітичних орієнтирів на Балканах: Мілорад Додік готується до візиту в резиденцію Мар-а-Лаго

    За даними розслідування видання The Atlantic, де-факто лідер сербського населення Боснії і Герцеговини та очільник партії SNSD Мілорад Додік візьме участь у закритому саміті руху MAGA. Захід відбудеться у резиденції Дональда Трампа Мар-а-Лаго (штат Флорида) одразу після проведення проміжних виборів до Конгресу США.

    Присутність проросійського політика на зустрічі, де обговорюватиметься стратегія руху на 2028 рік, свідчить про кардинальну зміну підходів Вашингтона до балканської політики та ефективність тривалої лоббістської кампанії Баня-Луки.

    Ключові етапи лоббістської стратегії та скасування санкцій:

    • Багатомільйонний лоббізм: Після запровадження санкцій Міністерством фінансів США у 2022 році за звинуваченнями у корупції, хабарництві та підриві Дейтонських угод, уряд Республіки Сербської виділив мільйони доларів на американські лоббістські фірми.
    • Залучення близького оточення Трампа: До просування інтересів Додіка залучили колишнього особистого адвоката Трампа Руді Джуліані, ексгубернатора Іллінойсу Рода Благоєвича, консультантів Джеймса Блера та Кріса ЛаСівіту, а також фірму за участю Кеті Вайлз (доньки керівниці апарату Білого дому Сьюзі Вайлз).
    • Позиціонування та зняття обмежень: Додіка змальовували перед американськими консерваторами як «борця за християнські цінності» та «політичного мученика». У жовтні 2025 року Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) без публічних пояснень повністю скасувало санкції проти нього.

    Безпекові загрози та занепокоєння міжнародної спільноти

    Західні дипломати та аналітики висловлюють занепокоєння через легітимізацію політика, який неодноразово закликав до виходу Республіки Сербської зі складу Боснії і Герцеговини та висловлював відкриту підтримку володимиру путіну.

    Колишні американські посадовці зазначають, що лояльність нинішньої адміністрації США може спровокувати Додіка до прискорення дій щодо дестабілізації регіону та реалізації сепаратистського сценарію до завершення каденції Дональда Трампа.

  • Історичний політичний злам: опозиційний «Студентський список» тріумфує на виборах у Сербії, завершуючи епоху Вучича

    Історичний політичний злам: опозиційний «Студентський список» тріумфує на виборах у Сербії, завершуючи епоху Вучича

    Політичний ландшафт Балканського півострова зазнав тектонічних зрушень. За попередніми підсумками дострокових парламентських виборів у Сербії, які відбулися наприкінці жовтня 2026 року, переконливу перемогу здобуває опозиційний рух «Студентський список». Згідно з даними авторитетних моніторингових організацій — Центра вільних виборів і демократії (CeSID) та соціологічного агентства Ipsos, — на основі опрацювання 96% вибірки, опозиціонери отримують 52,9% голосів виборців. Натомість політична сила колишнього президента «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» зазнала відчутної поразки, здобувши лише 38,8%. Такий розрив у понад 14 відсоткових пунктів дозволяє студентському руху акумулювати 140 із 250 мандатів у Народній скупщині (парламенті Сербії), формуючи абсолютну парламентську більшість та отримуючи беззаперечне право на формування нового уряду без необхідності створення складних коаліцій. Політичний блок Вучича, відповідно, зможе розраховувати лише на 103 депутатські крісла.

    Цей безпрецедентний результат став логічним кульмінаційним етапом тривалої суспільно-політичної кризи в країні. Попередні парламентські вибори, що пройшли менше трьох років тому, у грудні 2023-го, не принесли бажаної стабільності, а політична напруга лише зростала. Увечері 25 жовтня Александар Вучич був змушений публічно визнати свою поразку, що знаменує завершення тривалого періоду його домінування в сербській політиці. Трансформацію електоральних уподобань аналітики та міжнародні спостерігачі тісно пов’язують із майже дворічними безперервними протестами громадянського суспільства. Громадяни системно вимагали забезпечення верховенства права, свободи слова, прозорості державного управління та жорсткої боротьби з корупцією.

    Керівництво Європейського Союзу миттєво відреагувало на зміну політичного вектора в Белграді, надіславши чіткі сигнали підтримки новій владі. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала «Студентський список» із перемогою, окремо відзначивши рекордно високу явку виборців, що свідчить про надзвичайний рівень суспільної мобілізації. Вона підкреслила готовність Брюсселя надавати всебічну допомогу в реалізації ключових реформ — від зміцнення демократичних інститутів до забезпечення свободи медіа.

    Єврокомісар з питань розширення Марта Кос також висловила оптимізм щодо євроінтеграційного майбутнього Сербії. Вона прямо пов’язала результати волевиявлення з тривалою боротьбою сербського народу за демократичні цінності, наголосивши, що для держави відкривається абсолютно новий історичний етап. Заява європейських дипломатів про те, що «двері до ЄС відкриті», є потужним стимулом для нового кабінету міністрів. Отримавши абсолютну більшість, «Студентський список» бере на себе колосальну відповідальність за реформування країни, що вимагатиме не лише ухвалення проєвропейських законів, але й кропіткої роботи з адаптації національного законодавства до жорстких стандартів Євросоюзу.

  • Вихід із політичного глухого кута: парламент Косова в останній момент обрав нову президентку та уникнув виборів

    Вихід із політичного глухого кута: парламент Косова в останній момент обрав нову президентку та уникнув виборів

    Парламент Косова обрав відому економістку Юстину Широку-Пулу новою президенткою країни безпосередньо перед вичерпанням встановленого конституційного терміну, запобігши призначенню чергових дострокових парламентських виборів. Під час голосування в 120-місному законодавчому органі кандидатуру підтримав 81 депутат — рівно на один голос більше за необхідний кваліфікований поріг у дві третини.

    Юстина Широка-Пула очолює Академію наук і мистецтв Косова, є професоркою економіки, а у 2008–2011 роках обіймала посаду міністерки економіки. Хоча функції президента в Косові мають переважно церемоніальний характер, процедура його затвердження традиційно залишається джерелом глибокої політичної турбулентності. Вимога зібрати підтримку щонайменше 80 парламентарів у минулому неодноразово призводила до урядових криз та розпуску парламенту, як це вже траплялося в червні.

    Результативне голосування стало наслідком широкої політичної угоди між керівною партією «Самовизначення» прем’єр-міністра Альбіна Курті та опозиційною Демократичною партією Косова. Ключовим елементом компромісу між опонентами стала домовленість про законодавче обмеження повноважень спеціального суду в Гаазі, який розглядає справи про воєнні злочини періоду збройного протистояння з Сербією у 1998–1999 роках.

    Питання роботи трибуналу вкрай загострилося після того, як 16 вересня міжнародні судді засудили колишнього президента Хашима Тачі та трьох інших фігурантів до сукупного терміну ув’язнення у 81 рік. Вирок викликав бурхливу суспільну реакцію та хвилю протестів, учасники яких назвали судові рішення упереджено суворими. Напередодні поліція була змушена застосувати сльозогінний газ і водомети для розгону масових вуличних мітингів, що вимагали перегляду компетенції гаазьких інституцій.

  • Італія підтримує Україну в ЄС, але фокус на Балканах

    Італія підтримує Україну в ЄС, але фокус на Балканах

    Італія підтримує вступ України до Європейського Союзу, але першочергову увагу приділяє Балканському регіону. Про це заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні в інтерв’ю виданню Corriere della Sera.

    За словами Таяні, Італія підтримує інтеграцію України в ЄС, однак Балкани залишаються пріоритетом через зобов’язання країни перед регіоном. Міністр додав, що у березні в Римі запланована зустріч «Друзів Балкан», а 1 квітня відбудеться спільний візит до Белграда з німецьким колегою, щоб обговорити ситуацію в Сербії.

    «Ми підтримаємо Україну, якій потрібно досягти прогресу», — підкреслив Таяні.

    Раніше угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито «таємний план» ЄС щодо швидкого прийняття України до блоку. Орбан уточнив, що дедлайн для вступу — 2027 рік, і пояснив, що це пов’язано з фінансуванням України з європейського семирічного бюджету, який починається у 2028 році. Він зазначив, що ці кошти можуть відійти від центральноєвропейських країн.

  • Росія хоче взяти Одесу та вийти до кордонів ЄС

    Росія хоче взяти Одесу та вийти до кордонів ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія має чіткі плани щодо захоплення Одеси та подальшого просування до кордону з Молдовою та Румунією. Про це він сказав під час саміту «Україна – Південно-Східна Європа», який 12 червня відбувся в Одесі.

    «Росія хоче знищити Одесу, як це зробила з незліченною кількістю міст і сіл на окупованих територіях», – заявив Зеленський. За його словами, російські військові плани прямо вказують на південний напрямок — регіон Одеси — як на ключовий плацдарм для подальшої дестабілізації.

    Президент наголосив, що Одеська область є «однією з головних цілей» Кремля, оскільки Росія прагне використати регіон для провокування хаосу, подібного до того, що вона вже організовувала в інших частинах Європи.

    «Ми бачили це раніше на Балканах, де Росія посилювала міжетнічні тертя, здійснювала диверсії і навіть спроби переворотів», — додав Зеленський, натякаючи на тактику, яку Москва може спробувати реалізувати й на півдні України.

    Виступ Зеленського прозвучав на тлі посилення військової напруги на Півдні, частіших атак на інфраструктуру Одеси та спроб Росії дестабілізувати ситуацію у Чорноморському регіоні.

  • Британські війська доповнять місії ЄС у Косово та на Балканах

    Британські війська доповнять місії ЄС у Косово та на Балканах

    Велика Британія планує активізувати свою військову присутність у регіоні Західних Балкан, беручи участь у європейських місіях у межах нового оборонного пакту з Європейським союзом. Про це повідомляє агентство AFP з посиланням на заяву міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі.

    У межах підписаної 19 травня оборонно-безпекової угоди між Лондоном і Брюсселем британські військові зможуть доповнювати місії ЄС на Балканах, зокрема — в Косово, де вже беруть участь у миротворчих операціях під егідою НАТО.

    “Ми хочемо тісно співпрацювати з нашими європейськими партнерами в цьому регіоні”, — наголосив Леммі. За його словами, доповнення зусиль НАТО силами ЄС — надзвичайно важливе, особливо в умовах зростання загроз стабільності на Балканах.

    Нова угода формалізує співпрацю Британії та ЄС у сферах:

    протидії гібридним загрозам,

    кібербезпеки,

    охорони критичної інфраструктури,

    морської безпеки.

    Також вона дозволяє британським чиновникам брати участь у зустрічах міністрів оборони ЄС, а британським військовим — долучатися до європейських навчань і спільних закупівель озброєння.

    Окремо Леммі згадав про нещодавні візити до Сербії, Косова і Боснії та Герцеговини, зазначивши, що Лондон стурбований ризиками підриву Дейтонських мирних угод, які стали основою миру в регіоні після війни 1992–1995 років.

  • ЄС збільшує чисельність миротворчих сил у Боснії через зростаючу напруженість

    ЄС збільшує чисельність миротворчих сил у Боснії через зростаючу напруженість

    Європейський Союз вирішив збільшити чисельність своїх миротворчих сил у Боснії і Герцеговині на тлі загострення політичної ситуації між центральним урядом країни та Республікою Сербською — автономним сербським утворенням, що має значну політичну й військову самостійність. Цей крок є реакцією на посилення напруженості в регіоні, що може загрожувати стабільності та безпеці балканської країни.

    7 березня Сили Європейського Союзу (EUFOR) оголосили про намір тимчасово збільшити чисельність своїх миротворчих підрозділів у Боснії та Герцеговині. У заяві зазначено, що це рішення є частиною проактивного заходу, спрямованого на допомогу країні у забезпеченні стабільності та безпеки для всіх її громадян. Однак конкретні цифри про збільшення чисельності сил не були оголошені.

    Як уточнюється в заяві, миротворці EUFOR залишаються «неупередженою» силою, яка не бере сторону в конфлікті, і їхня присутність спрямована на підтримку інституцій Боснії та Герцеговини, гарантування безпеки та стабільності в країні. Європейський Союз продовжує підтримувати мирний процес, що триває з 1995 року, після підписання Дейтонських угод, які закінчили громадянську війну в Боснії.

    Збільшення чисельності миротворчих сил стало наслідком зростаючої політичної напруженості, зокрема, після рішення Конституційного суду Боснії та Герцеговини, який 7 березня заблокував постанову законодавців Республіки Сербської щодо заборони діяльності національних правоохоронних і судових органів у регіоні. Рішення законодавців Республіки Сербської викликало значні політичні суперечки, оскільки це порушувало Конституцію Боснії, згідно з якою єдиний національний правопорядок має функціонувати в усій країні.

    Конституційний суд визнав крок сербських політиків неконституційним і тимчасово заблокував його. Однак суд також заявив, що після завершення повного розгляду, він може заблокувати це рішення на постійній основі. Це рішення стало важливою віхою в політичній боротьбі між урядом Боснії і Герцеговини та лідерами Республіки Сербської, які неодноразово виступали за посилення автономії та збільшення впливу на центральний уряд.

    На цей момент EUFOR має близько 1500 військових у складі багатонаціонального батальйону, який розташований у столиці Сараєві. Бійці миротворчих сил походять з різних країн ЄС, серед яких Австрія, Греція, Угорщина, Італія, Молдова, Північна Македонія, Румунія та Туреччина. Ці сили забезпечують стабільність і спостерігають за виконанням мирних угод, укладених після закінчення громадянської війни 1992–1995 років.

    Підвищення присутності миротворців EUFOR може бути пов’язано з потенційною ескалацією напруженості між урядом у Сараєві та Республікою Сербською, що збільшує ймовірність політичних або навіть військових інцидентів. ЄС, як ключовий міжнародний гравець на Балканах, намагається запобігти будь-яким дестабілізуючим факторам, які можуть призвести до нового конфлікту або порушення мирного процесу.