Світ архітектури зазнав великої втрати — на 96-му році життя помер Френк Гері, один із найвпливовіших і найсміливіших архітекторів сучасності. Автор культового Музею Гуггенхайма в Більбао, Концертної зали Волта Діснея в Лос-Анджелесі та десятків знакових споруд, Гері відійшов у свій дім у Санта-Моніці після нетривалого захворювання дихальних шляхів. Про його смерть повідомили в Gehry Partners, а матеріал підготували Нік Гласс і Фіона Сінклер Скотт, пише CNN.
Френк Гері народився у Торонто, але саме США стали місцем, де він сформувався як архітектор. Він здобув освіту в Університеті Південної Каліфорнії, а пізніше вивчав міське планування у Гарварді. У 1962 році Гері заснував власну фірму в Лос-Анджелесі — крок, який став початком його довгої та впливової кар’єри.
Його першим гучним проривом стала перебудова власного будинку в Санта-Моніці у 1978 році. Використавши матеріали, які в той час вважалися «непрестижними», — профнастил, фанеру, шлакоблоки та сітку-рабицю — він створив об’єкт, що викликав захоплення й суперечки. Сам Гері згадував, як вклав у проєкт близько 50 тисяч доларів і не очікував такого резонансу. Саме тоді його ім’я вперше голосно пролунало у професійних колах.
У 1989 році він отримав найвищу архітектурну нагороду світу — премію Пріцкера. Проте справжнім тріумфом стала робота над Музеєм Гуггенхайма в Більбао. Будівля, облицьована титаном, стала архітектурним дивом, яке журналісти називали «величезним букетом сріблястих рибин». Музей не лише прославив автора, а й фактично відродив місто, ставши глобальним символом сучасної архітектури і прикладом того, як одна будівля може змінити економіку регіону.
Після Більбао Гері отримав низку масштабних замовлень: Музей попкультури у Сіетлі, Концертну залу Волта Діснея, Фонд Louis Vuitton у Парижі та багато інших. У 2016 році президент США Барак Обама нагородив його Президентською медаллю Свободи.
Френк Гері змінював правила гри. Він одним із перших почав застосовувати у проєктуванні складні комп’ютерні системи, подібні до тих, що використовують в авіабудуванні. Його надихала природа, японські храми, форми риб та навіть гітари. Він умів поєднувати складні технології та чисту експресію, створюючи споруди, які викликали емоції.
Колеги та друзі згадують Гері як людину прямолінійну, скромну, з легким голосом і тонким почуттям гумору. Голова LVMH Бернар Арно назвав його «дорогим другом і генієм легкості», а Ненсі Пелосі підкреслила, що архітектор залишив незгладимий слід у США та у світі.
Сам Гері вважав, що архітектура має повертатися до природних форм, і неодноразово говорив про свій підхід: «Я сказав собі: чому б не повернутися на 300 мільйонів років назад, до появи людини, до риби? І саме тоді я почав малювати свої “рибні трюки”». Його унікальна мова архітектури стала впізнаваною у всьому світі.
