Позначка: атаки

  • Головне управління розвідки попереджає про наказ командування РФ посилити удари дронами по цивільному транспорту

    Головне управління розвідки попереджає про наказ командування РФ посилити удари дронами по цивільному транспорту

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про наказ російського військового керівництва збільшити кількість атак безпілотними літальними апаратами по цивільній інфраструктурі та транспорту в прикордонних і прифронтових регіонах.

    Згідно з даними відомства, цілями для ударів визначено автозаправні станції, легкові та вантажні автомобілі, а також пасажирські автобуси. Безпосереднє виконання цих завдань покладено на центр перспективних безпілотних систем «Рубікон» та зовнішніх пілотів із лінійних підрозділів армії РФ.

    Водночас українська розвідка фіксує випадки помилкових ударів російських військових по власних цілях через низьку кваліфікацію операторів. На Запорізькому напрямку російський дрон атакував пікап зі своїми ж військовослужбовцями. У Курській області РФ неподалік Глушкового зафіксовано детонацію безпілотника «Молнія-2» за десять метрів від цивільного автомобіля УАЗ «Буханка», що здійснили оператори 1427-го мотострілецького полку.

    У відомстві пояснюють причини частини таких інцидентів на російській території: «Подібні атаки проти власного цивільного населення у прикордонних регіонах держави-агресора нерідко режисуються російськими спецслужбами для використання кремлівською пропагандою в кампанії з демонізації та дискредитації України».

    Попри це, у розвідці наголошують на небезпеці для українців і просять дотримуватися правил безпеки: «Так чи інакше, наказ російських ватажків посилити терор із застосуванням безпілотників у прифронтових областях становить реальну загрозу для цивільного населення України. ГУР МО України закликає громадян бути пильними та реагувати на сигнали повітряної тривоги».

  • Через рекордні атаки українських дронів Росії загрожує гострий дефіцит палива

    Через рекордні атаки українських дронів Росії загрожує гострий дефіцит палива

    Протягом літнього періоду високого сезонного попиту Російська Федерація може зіткнутися з серйозним дефіцитом пального на внутрішньому ринку. Причиною цього стали безпрецедентні за масштабами травневі удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни-агресора. Як повідомляє агентство Bloomberg, протягом травня Україна здійснила щонайменше 16 результативних атак на російські НПЗ, уразивши вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Загалом за місяць було зафіксовано не менше 30 ударів по нафтових активах РФ, що є абсолютним рекордом з моменту початку повномасштабного вторгнення.

    Унаслідок систематичних руйнувань обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого показника за останні 16 років. За даними аналітичної компанії OilX, середній травневий рівень виробництва знизився до 4,58 мільйона барелів на добу, що на 13% (приблизно на 700 тисяч барелів щодня) менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Востаннє подібне падіння галузі спостерігалося у жовтні 2009 року. Інформаційне агентство Reuters також підтверджує, що через успішні нальоти БпЛА практично всі ключові нафтопереробні заводи в центральних регіонах Росії були змушені повністю зупинити технологічні лінії або суттєво скоротити випуск пального. Зокрема, лише виробництво дизельного палива у травні просіло орієнтовно на 10%.

    Кремль намагається стримати внутрішню паніку та стабілізувати ринок жорсткими адміністративними обмеженнями. Росія вже продовжила тимчасову заборону на експорт бензину, яка діє до кінця липня, а з 1 червня запроваджує суворе ембарго на вивезення авіаційного палива, що триватиме до 30 листопада. Згідно із закритими внутрішніми документами РФ, які опинилися в розпорядженні Служби зовнішньої розвідки України, сукупні обсяги російської нафтопереробки за перші місяці поточного року гарантовано скоротилися щонайменше на 10%, і через вихід із ладу унікального імпортного обладнання ця тенденція продовжує поглиблюватися.

  • У Міноборони спростували дані про нові бази “Шахедів” у Білорусі

    У Міноборони спростували дані про нові бази “Шахедів” у Білорусі

    У міжнародних медіа з’явилася інформація про можливу підготовку Росією нових пунктів управління далекобійними дронами, зокрема “Шахедами”, на території Білорусі. Йдеться про чотири потенційні станції, які можуть посилити можливості атак по Україні.

    За даними журналістів, близькість Білорусі до української столиці — відстань від Мінська до Києва становить близько 440 кілометрів — може зробити такі атаки більш небезпечними для інфраструктури та цивільного населення. У матеріалі також зазначається, що це може свідчити про глибше залучення Білорусі до війни.

    Водночас в Україні поставили під сумнів ці твердження. Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов заявив, що йому нічого не відомо про будівництво нових аеродромів або баз для запуску дронів. За його словами, поширена інформація є перекрученою та може використовуватися для психологічного впливу на суспільство.

    Він уточнив, що раніше на території Білорусі дійсно існували точки управління або ретрансляції сигналу для дронів, однак їх було знищено. За словами Бескрестнова, автори публікацій могли неправильно трактувати ці об’єкти, називаючи їх “базами далекої дії”.

    Президент Володимир Зеленський раніше також натякав на проведення операцій зі знищення інфраструктури, яка могла використовуватися для керування безпілотниками. Йшлося, зокрема, про вежі зв’язку, що забезпечували передачу сигналу.

    Експерти пояснюють, що російські дрони можуть використовувати так звані mesh-мережі — систему радіомодемів, які одночасно приймають і передають сигнали, виступаючи ретрансляторами один для одного. Це дозволяє підтримувати зв’язок навіть на значних відстанях.

    Українська радіорозвідка здатна фіксувати такі сигнали і визначати місцезнаходження безпілотників. За словами Бескрестнова, у минулому сигнал з подібних точок досягав Києва, що дозволяло російським розвідувальним дронам передавати дані операторам.

    Таким чином, інформація про нові об’єкти в Білорусі наразі не має підтвердження, однак питання використання цієї території для атак залишається чутливим і потребує подальшого моніторингу.

  • Росія змінила тактику атак, щоб виснажити українську ППО

    Росія змінила тактику атак, щоб виснажити українську ППО

    Росія змінила тактику повітряних атак по Україні, зосередившись на виснаженні систем протиповітряної оборони. Про це повідомили українські військові, зазначивши, що противник намагається змусити Україну витрачати дорогі ракети, зокрема для комплексів Patriot.

    За словами начальника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, протягом останніх двох тижнів російські сили почали регулярно проводити масовані атаки у денний час. Деякі з них тривають до доби і можуть включати застосування до тисячі безпілотників.

    “Вони проводять атаки вдень, і вони стають дедалі тривалішими та виснажливішими”, – зазначив Ігнат, додавши, що перехоплення ускладнюється через втому розрахунків після нічних чергувань і вплив сонячного світла.

    За його словами, такі атаки мають чітку мету — змусити українську сторону витрачати ракети PAC-3, які використовуються в системах Patriot і коштують близько 4 мільйонів доларів за одиницю.

    Додатково російські сили застосовують дрони-імітатори, які виглядають як ударні, але несуть менше бойове навантаження. Це дозволяє створювати додаткове навантаження на системи ППО та змушує витрачати ресурси на їх перехоплення.

    Водночас ситуація ускладнюється глобальними факторами. Частина ресурсів протиповітряної оборони США перерозподіляється через загострення ситуації на Близькому Сході, що впливає на доступність ракет для України.

    “У нас закінчуються ракети Patriot”, – повідомив Ігнат, продемонструвавши відео пускової установки, де залишилося лише кілька ракет. За його словами, саме ці комплекси дозволили Україні пройти складний зимовий період і захистити критичну інфраструктуру.

    Українська сторона вже адаптує свою систему оборони. Зокрема, змінюються режими роботи комплексів, щоб економніше використовувати ракети, а також враховуються нові траєкторії російських балістичних ракет.

    Крім систем Patriot, Україна використовує багаторівневу систему ППО, яка включає мобільні комплекси, засоби ближньої дії, а також авіацію. До перехоплення повітряних цілей залучаються вертольоти та винищувачі, зокрема літаки F-16 і інші західні моделі.

    За словами Ігната, попри складну ситуацію, українська ППО продовжує адаптуватися до нових викликів, однак потребує подальшої підтримки для ефективного захисту країни.

  • У ЄС перевіряють зв’язок Ірану з атаками на єврейські об’єкти

    У ЄС перевіряють зв’язок Ірану з атаками на єврейські об’єкти

    Європейські правоохоронні органи розслідують можливу причетність Ірана до серії атак на єврейські школи, синагоги та пов’язані з Ізраїлем компанії у Західній Європі.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, обізнані з перебігом розслідування.

    За даними слідства, від початку ескалації війни на Близькому Сході у регіоні було зафіксовано або попереджено майже два десятки подібних нападів.

    Серед інцидентів — вибух біля синагоги у Льєжі, а також атаки у Нідерландах, Бельгії та Великій Британії. У деяких випадках йшлося про підпали та застосування «коктейлів Молотова».

    Слідчі вважають, що виконавців могли вербувати через інтернет. Для прикриття, ймовірно, було створене фіктивне угруповання, яке брало на себе відповідальність за атаки.

    Відео нападів активно поширювалися у проіранських соцмережах, а в окремих випадках повідомлення про атаки з’являлися ще до їхнього здійснення.

    За оцінками розвідки, це угруповання раніше не було відоме правоохоронцям. Ознаками його фіктивності називають неточності у пропагандистських матеріалах та заяви про напади, які насправді не відбувалися.

    Експерти зазначають, що використання подібних структур може дозволяти державам уникати прямої відповідальності, створюючи можливість заперечувати свою причетність до атак.

    На цьому тлі напруження на Близькому Сході продовжує впливати на безпекову ситуацію в Європі, посилюючи ризики нових інцидентів.

  • Укрзалізниця продовжує роботу попри масовані атаки та руйнування

    Укрзалізниця продовжує роботу попри масовані атаки та руйнування

    У 2025 році Росія суттєво посилила удари по залізничній інфраструктурі України, намагаючись паралізувати ключову логістичну артерію країни, через яку перевозиться понад 60% усіх вантажів, а також військова техніка та особовий склад Сил оборони.

    Від початку року Збройні сили РФ здійснили понад 1100 атак на об’єкти залізничної інфраструктури. Це майже стільки ж, скільки за два попередні роки війни разом узятих — у 2023 і 2024 роках, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані «Укрзалізниці».

    Під ударами опинилися поїзди, депо, диспетчерські центри, залізничні мости та підстанції, що забезпечують електропостачання мережі. Особливу увагу Росія приділяє південним маршрутам, які використовуються для експорту зерна та іншої продукції через порти Чорного моря. Ці напрямки мають стратегічне значення як для української економіки, так і для глобальної продовольчої безпеки. За оцінками «Укрзалізниці», з початку повномасштабного вторгнення збитки від російських атак перевищили 5,8 млрд доларів. В компанії зазначають, що реальні витрати на відновлення інфраструктури будуть значно вищими через масштаби руйнувань і необхідність додаткових заходів захисту.

    «Це війна проти залізниць, яка являє собою цілеспрямовані, структуровані та ретельно сплановані зусилля з припинення роботи системи. Практично кожна ланка в ланцюжку стає мішенню», — заявив глава «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

    На початку війни Росія уникала масованих ударів по залізницях, розраховуючи використати їх у разі захоплення контролю над Україною. Наразі, на тлі спроб тиску на Київ із метою нав’язати власні умови завершення війни, залізнична інфраструктура стала однією з пріоритетних цілей. Попри загрози, «Укрзалізниця» продовжує роботу та посилює заходи безпеки. Машиністи на небезпечних напрямках, зокрема в Херсонській області, працюють у захисних касках, дахи поїздів оснащуються системами придушення дронів, а підстанції укріплюються бетонними конструкціями для мінімізації наслідків ударів. Однак можливості захисту залишаються обмеженими, особливо на вузлових станціях у прифронтових регіонах. Так, станція Лозова в Харківській області неодноразово ставала ціллю російських атак.

    «Ми просто кидаємо все, коли звучить сирена повітряної тривоги. Пріоритетом є захист життя», — зазначила начальник станції Ніна Забела.

    Залізниці залишаються критично важливими для України — як для економіки, так і для оборони. Саме ними в перші місяці війни евакуювали мільйони громадян, а світові лідери досі прибувають до Києва залізничним транспортом, демонструючи підтримку Україні.

  • Росія перейшла до нової тактики, атаки по критичних об’єктах стають системними

    Росія перейшла до нової тактики, атаки по критичних об’єктах стають системними

    Росія перейшла до нової тактики масованих ударів по Україні, вперше цілеспрямовано атакуючи об’єкти, які раніше вважалися недоторканними через їх критичне значення для роботи ключових систем держави. Про це пише німецький військовий оглядач BILD Юліан Рьопке, наголошуючи на безпрецедентному масштабі останньої атаки.

    За його даними, 5 грудня Росія застосувала 653 повітряні засоби ураження. Серед них — понад 300 ударних дронів Shahed, гіперзвукові ракети «Кинджал», північнокорейські KN-23, «Іскандери» та крилаті ракети «Калібр». Рьопке зазначає, що така кількість одночасно задіяних боєприпасів фіксується вперше.

    Одним із найпомітніших епізодів став удар по залізничній інфраструктурі у Фастові Київської області. За словами міністра Олексія Кулеби, пошкоджено або зруйновано залізничний вузол, вокзал, депо та парк рухомого складу, що забезпечує роботу електричок. Удар по Фастову став важливим прецедентом, адже ця лінія є ключовою для транспортного сполучення з Києвом. Раніше Росія системно атакувала залізничні об’єкти переважно на сході країни.

    Суттєвих руйнувань зазнав найбільший сортувальний центр «Нової пошти» у Дніпрі. Місцеві мешканці повідомляють про знищення десятків тисяч відправлень, серед яких — екіпірування, каски, прилади нічного бачення та інше обладнання, призначене для українських військових. Це не перший цільовий удар по логістичних хабах, що одночасно забезпечують цивільні потреби та фронтові поставки. Фіксується також серія атак на медичні розподільчі бази. Після удару по складу у Львові близько 600 лікарень тимчасово залишилися без частини необхідних поставок. За оцінкою оглядача, таким чином Росія намагається порушити стійкість української системи охорони здоров’я в зимовий період, ускладнивши доступ до ліків та обладнання. Окремо Рьопке звертає увагу на безперервні атаки по енергетичній інфраструктурі. Через руйнування електромережі мешканці низки регіонів вимушені залишатися без світла по 12–16 годин на добу. Хоч сам факт таких ударів не є новим, їх інтенсивність у сумарних комбінованих атаках зростає.

    Нагадаємо, 6 грудня російська армія вдарила по центральному складу мережі аптек «Мед-Сервіс» у Дніпрі. Раніше, 15 листопада, постраждав склад «Оптіма-Фарм», який забезпечував медикаментами південні області країни.

  • Іран вводить армію в стан готовності

    Іран вводить армію в стан готовності

    Верхівка влади Ірану прийняла рішення привести збройні сили країни в стан підвищеної готовності, а також попередила низку держав про серйозні наслідки у разі надання будь-якої допомоги США в конфлікті. Це рішення стало відповіддю на зростаючі погрози з боку президента США Дональда Трампа, а також на обострення політичної ситуації в регіоні.

    За даними високопоставленого іранського чиновника, Іран відкинув вимоги США про прямі переговори щодо своєї ядерної програми, що викликало чергове загострення відносин між двома країнами. “Іран відкидає вимоги США про прямі переговори щодо своєї ядерної програми або бути розбомбленим, попереджаючи сусідів, на території яких розміщені американські бази, що вони можуть опинитися на лінії вогню, якщо будуть залучені”, — йдеться у повідомленні агентства Reuters. Іран також заявив, що готовий продовжити непрямий діалог зі США через посередників, зокрема через Оман, який традиційно використовувався як канал для передачі повідомлень між двома країнами. Проте, Іран підкреслив, що цей шлях переговорів може бути непростим і потребує згоди з боку США. Паралельно з цим, Тегеран направив попередження низці країн, зокрема Іраку, Кувейту, Об’єднаним Арабським Еміратам, Катару, Туреччині та Бахрейну, що будь-яка підтримка США в конфлікті з Іраном буде розглядатися як “акт ворожнечі”. Іран застеріг, що надання територій для розміщення американських військових або використання повітряного простору для американських операцій може мати серйозні наслідки для цих країн.

    Крім того, Іран нещодавно заявив про наявність достатньої кількості озброєння для атак на американські бази в регіоні, зокрема на військову базу на острові Дієго-Гарсія, де дислокуються близько 4000 американських військових. Іран стверджує, що його ракети можуть знищити цю базу повністю. У випадку агресії з боку США, Тегеран також погрожує нападами на країни НАТО, зокрема Великобританію. Зокрема, Іран заявив, що готовий атакувати Чагоські острови, що входять до складу Великої Британії в Індійському океані. Ці заяви свідчать про подальше загострення напруженості в регіоні і підвищують ризики для безпеки на Близькому Сході. Оскільки США та Іран продовжують суперечити з питання ядерної програми і регіональної безпеки, світове співтовариство стежить за розвитком подій, оскільки наслідки можливих військових дій можуть мати далекосяжні наслідки для міжнародної стабільності.

    Іран продовжує робити акцент на своїй готовності до захисту своїх інтересів, що робить ситуацію ще більш напруженою. У той же час, міжнародні зусилля щодо деескалації конфлікту поки що не призводять до результатів, і дипломатичні канали залишаються єдиним способом уникнути відкритої військової конфронтації.

  • Технології Росії на фронті: від безпілотників до диверсій проти країн НАТО

    Технології Росії на фронті: від безпілотників до диверсій проти країн НАТО

    Росія активно розвиває свої технологічні воєнні розробки, зокрема безпілотні літальні апарати, і використовує їх для здійснення диверсій та гібридних операцій проти країн, що входять до Північноатлантичного альянсу. За словами аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія спершу тестує свої технологічні інновації на фронті в Україні, а потім застосовує їх у масштабах, що виходять за межі конфлікту.

    Аналітики вказують, що ці розробки, зокрема стосуються безпілотників та технологій, які покликані підвищити стійкість апаратів до засобів радіоелектронної боротьби. Завдяки тому, що Росія випробовує свої інновації у війні проти України, Кремль набуває досвіду, який використовує для реалізації диверсій і гібридних операцій проти держав НАТО. Ці висновки стали результатом аналізу численних повідомлень від країн-членів НАТО, які фіксують підозрілі активності з боку Росії. За даними аналітиків, Росія продовжує використовувати свої технології для ведення гібридних атак і підготовки різноманітних диверсій.

    Докази цієї активності можна знайти в історії неодноразових інцидентів у країнах Європи, де відзначалися шпигунство, саботаж, кібератаки та інші диверсії, ймовірно здійснені Росією. Так, голова Міністерства закордонних справ Чехії повідомив, що Росія може бути причетною до майже 100 підозрілих інцидентів на території Європи, включаючи шпигунство та саботаж. Всього було зафіксовано близько 500 таких випадків, і в 100 з них були виявлені сліди Кремля. Один із найбільш резонансних інцидентів стався в Балтійському морі, коли було перерізано мобільні комунікації та дані відстеження суден. За даними слідчих, які займалися цією справою, китайське судно Yi Peng 3, що вийшло з порту Росії, стало причетним до цієї диверсії. Під час цього інциденту було перерізано кабелі для мобільних зв’язків, що призвело до збоїв у відстеженні суден.

    Ці дії, як вважають експерти, є частиною тактики Росії, спрямованої на приховування переміщення російських кораблів та перешкоджання операціям інших країн.

  • Зниження споживання електрики в Україні

    Зниження споживання електрики в Україні

    В Україні спостерігається зниження споживання електроенергії протягом останніх двох днів. За даними Укренерго, станом на середу, 8 січня, споживання залишалося на тому ж рівні, що й у попередній день — вівторок. 7 січня був зафіксований добовий максимум споживання електрики, який виявився на 7,4% нижчим за максимальні показники понеділка, 6 січня. Це зниження пояснюється значним підвищенням температури повітря в більшості регіонів країни.

    У повідомленні також підкреслено, що ситуація в енергосистемі може змінюватись, оскільки вона продовжує відновлюватись після серії масованих ракетно-дронових атак російських військ протягом 2024 року. Наразі тривають аварійно-відновлювальні роботи на енергооб’єктах, і енергетики докладають усіх зусиль для якнайшвидшого повернення в роботу пошкодженого обладнання.