centernews360

Позначка: атака

  • Палаючий Балтійський флот: масована атака дронів паралізувала роботу найбільшого російського порту Усть-Луга

    Палаючий Балтійський флот: масована атака дронів паралізувала роботу найбільшого російського порту Усть-Луга

    У ніч проти середи, 11 листопада, територія Російської Федерації зазнала однієї з наймасштабніших повітряних атак за останній час. Головною мішенню для ударних безпілотників стала стратегічно важлива портова інфраструктура Ленінградської області. Під нищівний удар потрапив порт Усть-Луга — найбільший морський торговельний вузол Росії на Балтійському морі та другий за загальними обсягами перевалки вантажів у всій країні.

    За повідомленнями місцевої влади та моніторингових каналів, ця атака призвела до катастрофічних наслідків для російського об’єкта. Внаслідок прямого влучання кількох безпілотних літальних апаратів на території порту спалахнула грандіозна пожежа. Очевидці масово фіксували в нічному небі потужну заграву та густий дим, а полум’я виявилося настільки масштабним, що кілька потужних вогнищ займання автоматично зафіксували супутники NASA через сервіс відстеження температурних аномалій Firms. Згідно з даними OSINT-аналітиків та моніторингового проєкту Exilenova+, окрім самої наземної інфраструктури та паливних сховищ, під прицільним ударом могли опинитися і нафтові танкери, що стояли під завантаженням у терміналах.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко був змушений офіційно визнати факт масованого нальоту. Протягом ночі він кілька разів змінював дані про кількість начебто збитих цілей, розпочавши зі скромної заяви про 42 дрони і згодом підвищивши цю цифру до 150 літальних апаратів. Попри гучні реляції про успішну роботу російської протиповітряної оборони, посадовець визнав, що БПЛА успішно прорвалися до портової зони. Внаслідок потужних вибухів щонайменше троє працівників порту отримали поранення різного ступеня тяжкості. Супутнім наслідком атаки стало також аварійне відключення великої трансформаторної підстанції безпосередньо у самому селищі Усть-Луга, що миттєво спричинило перебої з електропостачанням місцевих жителів.

    Повітряний терор спровокував справжній логістичний колапс і в цивільній авіації північної столиці РФ. На тлі реальної загрози нових ударів у петербурзькому міжнародному аеропорту «Пулково» запровадили жорсткі тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків. Щонайменше два великі пасажирські рейси, що прямували до Санкт-Петербурга, були змушені екстрено змінити курс та здійснити незаплановану посадку в столиці Фінляндії — місті Гельсінкі. Виліт ще кількох бортів росіянам довелося затримати або повністю скасувати.

    Варто наголосити, що Усть-Луга відіграє критично важливу роль для виживання російської експортної економіки та фінансування війни. Цей глибоководний хаб спеціалізується на масштабній перевалці сирої нафти, нафтопродуктів, зрідженого природного газу, вугілля та мінеральних добрив. За оцінками інформаційного агентства Reuters, лише у 2025 році експорт чорного золота через цей балтійський порт сягав близько 700 тисяч барелів на добу, а загальний обсяг перевалки очищених нафтопродуктів становив 32,8 мільйона тонн. Блокування чи системне пошкодження цього логістичного вузла завдає колосальних фінансових збитків кремлівській воєнній машині.

    Окрім Ленінградської області, цієї ночі безпілотники масовано атакували й інші російські регіони. У соціальних мережах з’являлися численні повідомлення про активне спрацювання систем радіоелектронної боротьби аж у Республіці Адигея, а у Смоленській області під ударом опинилося місто Ярцево, де внаслідок падіння уламків дрона загорілася квартира в багатоповерховому будинку, що призвело до загибелі двох людей. Ця блискуча операція вкотре засвідчила безпрецедентне розширення географії українських ударів по стратегічних тилових базах та інфраструктурі держави-агресора.

  • Російський повітряний терор: сили ППО знешкодили понад сотню дронів під час масованої атаки

    Російський повітряний терор: сили ППО знешкодили понад сотню дронів під час масованої атаки

    У ніч на 10 листопада російські окупаційні війська здійснили масований комбінований удар по території України. Для атаки ворог застосував балістичну ракету «Іскандер-М» та 162 ударні безпілотники різних модифікацій.

    За даними командування Повітряних сил, серед запущених апаратів були дрони типу «Shahed», «Гербера», безпілотники-імітатори «Пародія», а також 96 реактивних цілей. Станом на 07:30 українська протиповітряна оборона успішно збила та придушила засобами радіоелектронної боротьби 135 ворожих дронів, 70 з яких – реактивні.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Сил оборони. Попри високу результативність захисників, зафіксовано влучання ворожих засобів у 19 точках, а також падіння уламків збитих апаратів у 9 місцях. Бойова робота продовжується, оскільки кілька безпілотників досі фіксуються в повітряному просторі країни.

     

  • Нічний повітряний терор: сили ППО збили 105 ворожих цілей під час чергової масованої атаки дронів та ракет

    Нічний повітряний терор: сили ППО збили 105 ворожих цілей під час чергової масованої атаки дронів та ракет

    У ніч проти 5 листопада Російська Федерація завдала чергового комбінованого удару по території України, задіявши значний арсенал засобів повітряного нападу. Ворожа атака тривала впродовж усієї ночі, змушуючи сили оборони працювати на межі можливостей у багатьох регіонах країни. За офіційними даними Командування Повітряних сил ЗСУ, повітряний наступ окупантів розпочався ще о 18:00 вечора 4 листопада та супроводжувався масовими пусками як безпілотників різного типу, так і високоточної ракетної зброї.

    Згідно з уточненими даними військових, під час цієї нічної навали держава-агресор застосувала:

    дві керовані авіаційні ракетні одиниці типу Х-35;

    128 ударних безпілотних літальних апаратів, серед яких традиційні «Шахеди» (65 із них — швидкісні реактивні модифікації), дрони «Гербера», а також численні безпілотники-імітатори типу «Пародія», призначені для перевантаження українських радарів.

    Географія пусків традиційно охоплювала широкий спектр напрямків. Запуски фіксувалися з акваторії Чорного моря, російських міст Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарск, а також із тимчасово окупованих територій України — Донецької області та кримських аеродромів Гвардійське і Чауда.

    Для відбиття цього масштабного нападу було залучено весь наявний арсенал Сил оборони України: винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи, станції та розрахунки радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи, які щоночі демонструють високу ефективність у знищенні повітряних цілей. Завдяки їхній злагодженій та самовідданій роботі станом на 08:00 ранку силами ППО було успішно збито та подавлено засобами РЕБ 105 ворожих безпілотників, зокрема 48 швидкісних реактивних БпЛА.

    Попри надзвичайно високий відсоток бойової роботи сил ППО, уникнути наслідків від масованого нальоту не вдалося. Зафіксовано прямі влучання засобів повітряного нападу противника на 18 локаціях у різних областях країни. Окрім того, через падіння небезпечних уламків збитих цілей постраждало ще 9 локацій, де наразі працюють екстрені служби, вибухотехніки та комунальні бригади для ліквідації наслідків руйнувань і надання допомоги постраждалим.

  • Безпрецедентна масована атака: сили ППО збили понад 270 ворожих дронів під час рекордного нічного нальоту

    Безпрецедентна масована атака: сили ППО збили понад 270 ворожих дронів під час рекордного нічного нальоту

    У ніч на 4 листопада Російська Федерація здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на територію України, застосувавши безпрецедентну кількість безпілотних літальних апаратів. Головною метою цього масованого удару було намагання перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати максимальної шкоди інфраструктурним об’єктам. За офіційними даними командування Повітряних сил ЗСУ, загалом держава-агресор випустила по українських регіонах 310 ударних дронів різного типу. Завдяки високій професійності та цілодобовій злагодженій роботі мобільних вогневих груп, зенітних ракетних підрозділів, авіації та засобів радіоелектронної боротьби, оборонцям неба вдалося успішно перехопити, знищити або придушити 272 ворожі цілі, що свідчить про надзвичайно високий рівень ефективності української ППО.

    Аналізуючи тактику ворога, військові експерти відзначають застосування складного комбінованого підходу та використання широкого арсеналу засобів повітряного нападу. Починаючи з 18:00 вівторка, російські окупаційні війська здійснювали пуски з кількох стратегічних напрямків одночасно, аби розосередити увагу захисників. Запуски відбувалися з території РФ (Орел, Курськ, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ), а також із тимчасово окупованих територій України — Донецької області та кримського аеродрому Гвардійське. Окрім традиційних дронів-камікадзе типу «Shahed» (серед яких 81 апарат був оснащений реактивними двигунами для збільшення швидкості), ворог активно використовував безпілотники «Гербера» та спеціальні дрони-імітатори типу «Пародія». Використання останніх мало на меті виснаження боєкомплекту українських зенітників та хибне виявлення радіолокаційних станцій.

    Попри надзвичайно високий відсоток збиття (серед 272 знищених безпілотників було 64 реактивних «шахеди»), уникнути наслідків повністю не вдалося через рекордну щільність нальоту. Військові зафіксували прямі влучання ворожих засобів повітряного нападу в 19 локаціях у різних регіонах країни. Крім того, ще у 15 точках було виявлено падіння уламків збитих апаратів, що також становить серйозну загрозу для наземної інфраструктури та життя цивільного населення. На місцях влучань та падіння уламків оперативно розгорнули роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, правоохоронці та комунальні служби, які займаються ліквідацією наслідків та фіксацією чергових воєнних злочинів.

    Варто підкреслити, що станом на 08:00 ранку 4 листопада бойова робота захисників українського неба ще не була завершена. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у повітряному просторі України продовжували маневрувати понад 20 ударних безпілотників противника, через що в низці областей залишалася актуальною загроза з повітря. Ця рекордна нічна атака вкотре демонструє наміри російського керівництва продовжувати тактику повітряного терору, спрямовану на виснаження економіки та психологічного стану суспільства напередодні зимового періоду. Водночас результати роботи української ППО доводять здатність Сил оборони ефективно протидіяти навіть найбільш масованим загрозам.

  • Масована атака безпілотників: у Росії палає Ярославський нафтопереробний завод — один із п’яти найбільших у країні

    Масована атака безпілотників: у Росії палає Ярославський нафтопереробний завод — один із п’яти найбільших у країні

    У ніч проти 3 листопада російська нафтопереробна галузь зазнала чергового, надзвичайно потужного удару. Цього разу ціллю масштабної атаки ударних безпілотних літальних апаратів став Ярославський нафтопереробний завод (відомий як «Славнефть-ЯНОС»), що входить до п’ятірки найбільших та найважливіших підприємств нафтопереробної промисловості Російської Федерації. Завдання удару по такому стратегічному об’єкту свідчить про планомірне розширення географії ураження критичної інфраструктури, яка безпосередньо забезпечує ресурсами російську економіку та окупаційну армію.

    Хронологія подій свідчить про надзвичайно високу інтенсивність повітряного нальоту. Ще до перших вибухів місцева влада Ярославської області була змушена оголосити режим небезпеки через масову появу безпілотників у повітряному просторі. За даними з відкритих джерел та повідомлень місцевих жителів, російські радіолокаційні системи нібито зафіксували наближення рекордної кількості дронів — повідомляється про фіксацію до 150 літальних апаратів. Згодом містяни почали масово інформувати про серію гучних вибухів та масштабну пожежу, що спалахнула на території промислового підприємства, розташованого на Московському проспекті.

    Незалежні фахівці з аналізу відкритих даних, дослідивши численні фото- та відеоматеріали, оприлюднені очевидцями, достовірно встановили геолокацію інциденту. Уражено саме виробничі потужності заводу «Славнефть-ЯНОС». За попередніми візуальними підтвердженнями, на величезній території нафтопереробного комплексу одночасно виникло щонайменше три великі осередки займання. Це може свідчити про високу точність влучань та одночасне виведення з ладу одразу кількох критично важливих технологічних вузлів.

    Стратегічне значення ураженого об’єкта важко переоцінити. Ярославський НПЗ, введений в експлуатацію ще у 1961 році, є одним із фундаментальних стовпів російського енергетичного комплексу. Його виробничі потужності дозволяють переробляти близько 15 мільйонів тонн сирої нафти на рік, що еквівалентно приблизно 300 тисячам барелів на добу. Асортимент продукції підприємства охоплює весь спектр життєво необхідних для функціонування держави та збройних сил паливно-мастильних матеріалів: високооктанові бензини, дизельне пальне, мазут, спеціальні мастила та авіаційний гас.

    Пошкодження або навіть тимчасова зупинка такого промислового гіганта матиме далекосяжні наслідки для логістики держави-агресора. Пальне, яке виготовляється в Ярославлі, є критично важливим для забезпечення потреб Центрального та Північно-Західного регіонів Росії, включно з густонаселеною Московською областю. Серед головних споживачів продукції цього заводу — найбільші російські цивільні та військові аеропорти, а також ключові підприємства військово-промислового комплексу РФ. Таким чином, успішна атака на цей нафтопереробний завод не лише завдає колосальних фінансових збитків бюджету країни, але й безпосередньо послаблює логістичний та військовий потенціал Москви, обмежуючи безперебійне постачання авіаційного та дизельного пального для потреб армії.

  • Масштабна пожежа на нафтовій станції «Самара» та удари по ключових НПЗ: російська нафтопереробка зазнає критичних втрат

    Масштабна пожежа на нафтовій станції «Самара» та удари по ключових НПЗ: російська нафтопереробка зазнає критичних втрат

    У ніч проти 2 листопада на території Російської Федерації пролунала чергова серія вибухів на об’єктах критичної енергетичної інфраструктури. Цього разу під імовірним ударом безпілотних літальних апаратів опинилася лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Самара», що розташована поблизу населеного пункту Просвєт у Самарській області. Місцеві жителі масово повідомляли про гучні вибухи, після яких над резервуарним парком піднявся густий стовп чорного диму. Незважаючи на численні візуальні свідчення масштабної пожежі та публікації відеоматеріалів у соціальних мережах, офіційні представники місцевої російської влади наразі утримуються від будь-яких коментарів щодо причин та наслідків інциденту.

    Варто зазначити, що уражена ЛВДС «Самара» є стратегічно важливим вузлом і одним із найбільших резервуарних парків не лише в Росії, але й у всій Європі. На величезній території станції розміщено 71 резервуар, а сумарний обсяг одночасного зберігання нафтопродуктів перевищує 1,6 мільйона кубічних метрів. Знищення або пошкодження такого об’єкта завдає колосального удару по логістиці російського паливно-енергетичного комплексу, ускладнюючи транспортування та розподіл сировини. Більше того, ця станція вже стала регулярною мішенню: лише протягом жовтня поточного року тут фіксували масштабні пожежі після аналогічних атак 2, 7, 10 та 11 числа, що свідчить про цілеспрямоване та планомірне виведення її з ладу.

    Атака на самарську станцію стала логічним продовженням безпрецедентної кампанії зі знищення російської нафтопереробної галузі. Днем раніше, 1 листопада, потужного удару зазнав великий нафтопереробний завод у Кстовському районі Нижньогородської області. Незалежні аналітики, дослідивши супутникові знімки та відкриті дані, зафіксували там серйозну пожежу в районі ключових технологічних установок первинної переробки нафти та вісбрекінгу гудрону. Губернатор регіону був змушений публічно визнати факт завдання «значних пошкоджень» промисловому підприємству внаслідок масованого нальоту дронів.

    Ще за день до цього невідомі ударні безпілотники подолали відстань у 1400 кілометрів від українського кордону та атакували нафтову інфраструктуру в Уфі. У цьому промисловому регіоні фактично впритул один до одного розташовані одразу три потужні нафтопереробні заводи. Внаслідок точного удару спалахнула пожежа на підприємстві «Башнефть-Новойл», де вогонь, за попередніми експертними оцінками, міг охопити критично важливу установку каталітичного риформінгу. Цей високотехнологічний вузол є однією з найважливіших ланок виробничого процесу на будь-якому сучасному НПЗ, і його виведення з ладу на тривалий час паралізує випуск високооктанового автомобільного та авіаційного пального.

    Загалом, за оцінками фахівців із відкритих даних, лише за останні три доби інтенсивних атак вдалося вивести з ладу близько 10% усієї російської нафтопереробної галузі. Сукупна річна потужність трьох підприємств, які зазнали критичних пошкоджень останнім часом — Кстовського заводу, Новокуйбишевського НПЗ та «Башнефть-Новойл», — становить близько 33 мільйонів тонн нафти. Така системна руйнація енергетичної бази не лише суттєво обмежує можливості Кремля стабільно забезпечувати пально-мастильними матеріалами свою окупаційну армію, але й завдає непоправних фінансових збитків економіці держави-агресора, позбавляючи її одного з головних джерел експортних доходів для фінансування війни.

  • Палає Новокуйбишевський НПЗ: Росія зазнала чергової масованої атаки безпілотників

    Палає Новокуйбишевський НПЗ: Росія зазнала чергової масованої атаки безпілотників

    У Самарській області РФ ударні безпілотники успішно атакували Новокуйбишевський нафтопереробний завод, який, серед іншого, спеціалізується на виробництві реактивного палива для потреб російської окупаційної армії. Українська компанія Fire Point офіційно підтвердила ураження стратегічного об’єкта. Незалежні OSINT-аналітики та місцеві жителі повідомили про серію потужних вибухів і масштабну пожежу на території підприємства. Прикметно, що місцева влада оголосила повітряну тривогу вже безпосередньо під час нальоту. Зазначимо, що цей завод, який щороку переробляє близько 8,8 млн тонн нафти, вже призупиняв роботу після аналогічних атак навесні та влітку цього року.

    Паралельно з ударом по нафтовій інфраструктурі, безпрецедентної атаки зазнала російська столиця. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито перехоплення 862 безпілотників, які прямували в бік московського регіону, зізнавшись, що щонайменше 170 із них довелося збивати вже на підльоті до міста. Через масований наліт роботу ключових аеропортів у Самарі та Москві було повністю паралізовано.

    Систематичними ударами по російській нафтопереробній галузі Україна продовжує послідовно руйнувати логістику та фінансові спроможності Кремля для ведення війни. Ця кампанія триває, попри нещодавні повідомлення про тиск із боку Сполучених Штатів з вимогою тимчасово утриматися від знищення російських НПЗ.

  • Безпрецедентний наліт на Москву: Собянін заявив про сотні дронів та транспортний колапс

    Безпрецедентний наліт на Москву: Собянін заявив про сотні дронів та транспортний колапс

    Увечері 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня російська столиця зазнала однієї з наймасштабніших атак безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін оприлюднив безпрецедентну статистику нальоту: за його твердженнями, з вечора і до сьомої ранку в бік столичного регіону летіло аж 613 дронів. Більшу частину з них російське Міноборони нібито нейтралізувало на дальніх підступах, проте 231 безпілотник ППО довелося збивати безпосередньо на підльоті до міста. Упродовж усієї ночі екстрені служби безперервно виїжджали на місця падіння уламків.

    Масований удар очікувано паралізував логістику московського авіавузла. Через загрозу з повітря російська влада ввела жорсткі обмеження на прийом та відправлення рейсів у міжнародних аеропортах Внуково, Домодєдово та Жуковський. За повідомленнями місцевих медіа, ситуація виявилася настільки критичною, що щонайменше два пасажирські літаки, які прямували до Москви з Туреччини, змушені були розвернутися прямо в повітрі та лягти на зворотний курс.

    Варто зазначити, що повітряні атаки на ключові міста країни-агресора стають дедалі інтенсивнішими та системними. Лише протягом останнього тижня це вже четвертий серйозний інцидент: 18 жовтня дрони зупиняли роботу авіахабів Москви та Санкт-Петербурга, 22 жовтня на російську столицю також летіли десятки БПЛА, а 24 жовтня українські безпілотники вже провокували масштабний колапс у роботі московських аеропортів.

  • Масований дроновий терор: росіяни атакували залізничну інфраструктуру в Полтаві на тлі рекордної атаки безпілотників

    Масований дроновий терор: росіяни атакували залізничну інфраструктуру в Полтаві на тлі рекордної атаки безпілотників

    У ніч на 23 жовтня 2026 року російські окупаційні війська здійснили чергову масштабну повітряну атаку на територію України, використавши рекордну кількість ударних безпілотних літальних апаратів. Одним із головних епіцентрів ворожого удару стала Полтавщина. Як повідомляють представники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), в обласному центрі головною мішенню агресора став стратегічно важливий об’єкт залізничної інфраструктури. Внаслідок прямого влучання на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа. До ліквідації наслідків атаки були негайно залучені рятувальники та спеціальна техніка Полтавського гарнізону ДСНС, яким вдалося оперативно локалізувати та приборкати полум’я. За попередніми даними медиків та місцевої влади, обійшлося без людських жертв та постраждалих, що є надзвичайно важливим результатом в умовах подібних терористичних атак на цивільні об’єкти.

    Паралельно з ударом по залізничному вузлу, регіон зазнав і супутніх руйнувань. Очільник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич поінформував, що безпосередньо в межах Полтавської громади було зафіксовано падіння ворожого ударного дрона на відкритій місцевості. Потужна вибухова хвиля від детонації бойової частини завдала суттєвої шкоди навколишньому цивільному сектору. Зокрема, пошкоджень зазнали прилеглі приватні житлові будинки, різноманітні господарські споруди, а також повітряні лінії електропередач. Наразі на місцях падіння уламків працюють відповідні профільні служби, електрики відновлюють енергопостачання, а місцеві комісії проводять детальний облік завданих матеріальних збитків для подальшого надання компенсацій постраждалим мешканцям громади.

    Цей локальний удар по Полтавщині є лише одним з елементів безпрецедентної за своїми масштабами всеукраїнської повітряної атаки. Загалом тієї ночі радіотехнічні війська Повітряних сил ЗСУ виявили та супроводжували пуски 176 російських безпілотників. Українським силам протиповітряної оборони, мобільним вогневим групам та підрозділам радіоелектронної боротьби вдалося знешкодити 140 ворожих цілей, продемонструвавши високий рівень ефективності відбиття комбінованих повітряних загроз. Попри це, через застосування ворогом тактики масованих «роїв», було зафіксовано прямі влучання на 19 різних локаціях по всій країні, а ще у 13 місцях сталися падіння уламків збитих дронів.

    Систематичні атаки на об’єкти «Укрзалізниці» та енергетичної мережі, подібні до тієї, що сталася в Полтаві, свідчать про незмінність російської стратегії. Напередодні складного осінньо-зимового періоду агресор цілеспрямовано намагається паралізувати транспортну логістику, яка є головною кровоносною системою української економіки та забезпечення Сил оборони. Полтава, як один із ключових логістичних та транзитних хабів центральної України, залишається в зоні підвищеного ризику, що вимагає подальшого посилення ешелонованої протиповітряної оборони та засобів радіоелектронного придушення навколо критичної інфраструктури регіону.

  • Катастрофічний удар по економіці Чорткова: російські дрони вщент знищили головне іноземне підприємство громади

    Катастрофічний удар по економіці Чорткова: російські дрони вщент знищили головне іноземне підприємство громади

    Унаслідок масованої дронової атаки російських окупаційних військ у Чортківській громаді на Тернопільщині було практично повністю знищене потужне іноземне підприємство. Протягом двох діб ворожі безпілотники цілеспрямовано били по промисловому об’єкту, який понад десять років залишався головним роботодавцем та найбільшим платником податків у регіоні. Про критичні наслідки ворожого терору вранці 16 жовтня офіційно повідомив міський голова Чорткова Володимир Шматько.

    Систематичне знищення промислової інфраструктури громади відбувалося у кілька етапів. За словами очільника міста, перший ворожий безпілотник атакував об’єкт напередодні, а вже вночі проти 16 жовтня підприємство зазнало повторного нищівного удару ще двома дронами-камікадзе. Останній приліт відбувся безпосередньо на очах у представників екстрених служб, які працювали на місці. Масштаби руйнувань виявилися фатальними для виробничих потужностей — підприємство перетворилося на суцільні руїни.

    Попри катастрофічні матеріальні збитки, під час нічного бомбардування вдалося уникнути нових людських жертв. Завдяки своєчасній евакуації персоналу в нічну зміну ніхто з працівників не загинув. Водночас громадяни, які отримали поранення внаслідок першого удару попередньої доби, наразі перебувають під наглядом медиків та поступово одужують. До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації були оперативно залучені підрозділи рятувальників, яким допомагають безпосередньо працівники зруйнованого заводу, намагаючись врятувати вціліле обладнання та розбираючи завали.

    Втрата ключового інвестора стала важким ударом для економічної та соціальної стабільності всієї громади. Як наголосив Володимир Шматько, знищення підприємства є справжньою трагедією не лише для сотень місцевих жителів, які втратили роботу, але й для міського бюджету, що тримався на податкових відрахуваннях компанії. Нагадаємо, перше влучання ворожого БпЛА по промисловому об’єкту в Чорткові сталося 15 жовтня близько 21:00, що згодом офіційно підтвердив речник обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Данілін.