centernews360

Позначка: Астрономи

  • Поблизу Землі знайшли приховану хмару масивнішу за Сонце

    Поблизу Землі знайшли приховану хмару масивнішу за Сонце

    Астрономи натрапили на унікальну міжзоряну структуру всього за 300 світлових років від Землі. Ця хмара газу й пилу, названа Еос, довгий час залишалася невидимою для дослідників через відсутність характерного випромінювання, яке зазвичай допомагає виявляти такі утворення.

    Еос, названа на честь давньогрецької богині світанку, вражає своїми масштабами: вона у 40 разів ширша за повний Місяць на нічному небі та майже в 3400 разів масивніша за Сонце. Це відкриття стало можливим завдяки новому підходу до спостереження — через виявлення далекого ультрафіолетового випромінювання молекулярного водню.

    Зазвичай астрономи шукають молекулярні хмари за допомогою випромінювання чадного газу, який легко фіксується в радіо- та інфрачервоному спектрі. Проте Еос майже не містить цієї сполуки, що й робило її “невидимою”. Уперше структуру вдалося зафіксувати завдяки флуоресценції водню в ультрафіолетовому спектрі — хмара буквально “світиться в темряві”, як зазначив провідний автор дослідження Блейкслі Беркгарт.

    Допоміг у цьому спектрограф, який розкладає далеке ультрафіолетове світло на складові, подібно до того, як призма створює веселку зі звичайного світла. Астрофізик Томас Гаворт, співавтор дослідження, пояснив: “Єдина причина, чому ми її побачили, — це те, що подивилися в іншому спектрі”.

    Еос відкриває нові горизонти для вивчення міжзоряного середовища, зокрема процесів, які передують народженню зірок і планет. Астрономиня Меліса Макклюр із Лейденського університету підсумувала значення відкриття словами: “Це як раптово виявити підземний бункер просто під власним будинком”.

    Науковці вважають, що це відкриття не лише змінює розуміння природи молекулярних хмар, а й стане ключем до нових методів дослідження космосу навколо нашої Сонячної системи.

  • Таємниця Веги: астрономи виявили незвично гладкий протопланетний диск

    Таємниця Веги: астрономи виявили незвично гладкий протопланетний диск

    Астрономи, використовуючи космічні телескопи Габбл і Джеймс Вебб, отримали нові зображення диска уламків навколо однієї з найяскравіших зірок — Веги. Диск виявився ідеально гладким, без ознак утворення великих планет, що викликало хвилю запитань і розгубленість серед науковців. Дослідження, опубліковане в The Astrophysical Journal, свідчить про те, що Вега має унікальну структуру своєї зоряної системи, відмінну від типових систем, таких як Сонячна.

    Вега, розташована на відстані 25 світлових років у сузір’ї Ліри, є відносно молодою зіркою віком 455 мільйонів років, що в десять разів молодша за наше Сонце, і має в 40 разів більшу яскравість. Зоря оточена протопланетним диском діаметром близько 160 мільярдів кілометрів, що складається з залишків газу та пилу, які залишилися після її формування. Зазвичай, такі диски слугують “колисками” для планет, але, на відміну від інших подібних систем, у Веги відсутні нерівності або інші структурні особливості, які свідчили б про утворення великих планет.

    Це відкриття значно ускладнює розуміння процесу формування планетних систем. Ще три роки тому астрономи припускали наявність планети розміром з Нептун у цьому регіоні, але нові дані спростовують таку можливість. Наявність ідеально гладкого диска навколо Веги суперечить попереднім уявленням про динаміку утворення планет: навіть у молодих зоряних системах диски зазвичай демонструють нерівності через гравітаційний вплив планет або гігантських тіл.

    Для астрономів Вега є “стандартом” для вимірювання зоряної величини, її яскравість визначається нульовим показником, що робить її однією з найважливіших зірок для спостережень. Гладкість її диска вказує на те, що процеси утворення планет можуть значно відрізнятися залежно від особливостей зоряної системи.

    Інша зірка, схожа на Вегу, — Фомальгаут, яка також розташована на відстані 25 світлових років і має схожий вік (440 мільйонів років), — демонструє значні відмінності. Навколо Фомальгаута існує три пояси уламків, що свідчать про ймовірну присутність великої кількості планет. Цей контраст ставить нові питання: чому у схожих системах можуть діяти такі різні фізичні механізми? Чи може навколишнє зоряне середовище або сама зірка кардинально впливати на формування планет?

    Вчені припускають, що існують альтернативні механізми формування планет, які ще належить дослідити. Нові відкриття навколо Веги ставлять під сумнів загальні уявлення про те, як утворюються планети, і можуть відкрити нові горизонти для розуміння еволюції зоряних систем.

  • Астрономи виявили нову екзопланету

    Астрономи виявили нову екзопланету

    Астрономи, використовуючи телескоп Very Large Telescope ESO, виявили екзопланету Barnard b, що обертається навколо зірки Барнарда, розташованої лише шість світлових років від Землі. Вона важить близько половини маси Венери, а рік на цій планеті триває трохи більше ніж три земні доби, повідомляє видання The Independent.

    Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Astronomy and Astrophysics, тривало протягом п’яти років. Астрономи також висловили припущення про можливе існування ще трьох кандидатів у екзопланети, які можуть обертатися навколо зірки Барнарда.

    Слід зазначити, що до цього часу жодна планета не була підтверджена в орбіті зірки Барнарда. Хонай Гонсалес Ернандес, провідний автор статті з Інституту астрофізики Канарських островів, підкреслив: “Навіть якщо це зайняло багато часу, ми завжди були впевнені, що зможемо щось знайти”.

    Учені досліджували можливі сигнали від екзопланет у межах населеної або помірної зони зірки Барнарда, де теоретично може існувати рідка вода. Планета Barnard b обертається в двадцять разів ближче до своєї зірки, ніж Меркурій до Сонця. Температура на її поверхні досягає близько 125 градусів за Цельсієм.

    Гонсалес Ернандес зазначив, що “Barnard b – одна з найменш масивних відомих екзопланет і одна з небагатьох з масою меншою за Землю. Проте планета знаходиться занадто близько до своєї зірки, ближче, ніж населена зона”. Він також додав, що незважаючи на те, що зірка приблизно на 2500 градусів холодніша за наше Сонце, температура на Barnard b занадто висока для існування рідкої води на поверхні.

    Це відкриття додає нові відомості про можливі екзопланети, які можуть існувати в сусідніх зоряних системах, і відкриває нові горизонти в дослідженнях позаземного життя.

  • Перший погляд на справжні кольори Нептуна та Урану: астрономи розкрили таємницю блакитних гігантів

    Перший погляд на справжні кольори Нептуна та Урану: астрономи розкрили таємницю блакитних гігантів

    Аналіз нових знімків планет Уран та Нептун показав, що їх відтінок блакитного виявився надзвичайно схожим. Раніше вчені вважали, що Нептун має значно більш насичений колір, що наближав його до відтінку синього.

    Влітку 1989 року космічний корабель НАСА “Вояджер-2” передав перші зображення Нептуна з віддаленого простору Сонячної системи. Ці знімки показали Нептун темно-синього кольору, у той час як його планетарний сусід Уран виглядав блідіше. Незважаючи на подібний розмір та атмосферний склад, вчених довго турбувала ця різниця в кольорах.

    Новий аналіз зображень від “Вояджера-2” показав, що обидві планети насправді мають схожий відтінок зеленувато-блакитного. Провідний автор дослідження, Патрік Ірвін, пояснює, що раніше опубліковані фотографії були оброблені таким чином, що призводило до неправильного насичення кольорів. Для виправлення цієї неточності вченими були використані нові зображення з космічного телескопа Хаббл NASA та Дуже великого телескопа Європейського космічного агентства.

    Вчені також відзначають, що колір планет визначається шарами метану в їхніх атмосферах, які поглиблюють червоний колір сонячного світла. Дослідження виявило, що Уран трохи біліший через його менш активну атмосферу, яка дозволяє накопичуватися метановому серпанку. Це може також пояснити, чому Уран змінює свій колір протягом своєї 84-річної орбіти навколо Сонця. Гайді Хаммел з Асоціації університетів з дослідження астрономії вважає, що це дослідження нарешті вирішило десятилітні загадки щодо кольорів Нептуна та змін в кольорі Урана.