Позначка: Artemis

  • США планують розмістити ядерний реактор на Місяці до 2030 року

    США планують розмістити ядерний реактор на Місяці до 2030 року

    Адміністрація США оголосила про запуск масштабної програми з розвитку космічної ядерної енергетики, яка передбачає розміщення ядерного реактора на поверхні Місяця до 2030 року. Відповідну директиву «Національна ініціатива з американської космічної ядерної енергетики» було підписано 15 квітня 2026 року.

    Документ визначає конкретні терміни та завдання для ключових відомств. NASA відповідає за створення місячного варіанту реактора, тоді як Міністерство оборони США працює над орбітальною версією. Реактор на навколомісячній орбіті планується запустити до 2028 року, а окремий оборонний проєкт Пентагону має бути реалізований до 2031 року.

    Згідно з директивою, цільова потужність космічних реакторів становитиме від 20 до 500 кіловат. При цьому щонайменше один із проєктів має бути масштабований до рівня не менше 100 кіловат, що дозволить забезпечити стабільне енергопостачання для майбутніх місячних баз.

    NASA має розпочати реалізацію програми протягом 30 днів, а Міністерство оборони — провести аналіз можливих застосувань упродовж 90 днів. Передбачається проведення паралельних конкурсів серед розробників для створення відповідних технологічних рішень.

    Ще в січні 2026 року NASA підписало меморандум про співпрацю з Міністерством енергетики США, що стало частиною підготовки до запуску програми. Йдеться про використання досвіду у сфері малих модульних реакторів та адаптацію технологій до умов космосу.

    Необхідність ядерної енергетики пояснюється особливостями місячного середовища. Зокрема, так звана «місячна ніч» триває близько 14 земних днів, протягом яких сонячні панелі не можуть забезпечити стабільне енергопостачання. Температура в цей період опускається до мінус 170 градусів, що створює додаткові технічні обмеження для роботи обладнання.

    Програма також пов’язана з планами розвитку місій у межах ініціативи Artemis. Після обльоту Місяця екіпажем Artemis II у квітні 2026 року США готуються до наступних етапів, які передбачають створення довготривалої інфраструктури на поверхні супутника.

    Місяць розглядається не лише як науковий майданчик, а й як потенційне джерело ресурсів. Серед них — водяний лід, який може використовуватися для виробництва палива, а також гелій-3 і рідкісноземельні елементи.

    На тлі цих планів США враховують конкуренцію з боку інших держав. Китай і Росія раніше заявляли про намір створити спільну місячну інфраструктуру в рамках проєкту International Lunar Research Station, включно з розміщенням ядерного реактора орієнтовно до 2036 року.

    Запуск американської програми передбачає прискорення розвитку технологій, необхідних для забезпечення автономного енергопостачання в космосі, а також розширення присутності США на Місяці.

  • Астронавти вирушать у політ навколо Місяця вже на початку лютого

    Астронавти вирушать у політ навколо Місяця вже на початку лютого

    У Космічному центрі імені Кеннеді на мисі Канаверал у США 98-метрову ракету Space Launch System перемістили на стартовий майданчик 36B. Саме ця ракета вперше за понад пів століття відправить астронавтів у політ до Місяця, хоча висадки на його поверхню в межах цієї місії не передбачено.

    Транспортування ракети з приміщення для складання тривало майже 12 годин. Спеціальна гусенична платформа доставила Space Launch System разом із космічним кораблем Orion на стартовий майданчик, де тепер розпочинається фінальний етап підготовки до запуску. Ракета почала рух 17 січня о 14:04 за київським часом і прибула на місце запуску вночі 18 січня о 1:42.

    Політ відбудеться в межах місії «Артеміда-2», яка стане першою пілотованою експедицією програми Artemis. Уже на початку лютого четверо астронавтів вирушать у 10-денну подорож у космос. Основною метою місії є перевірка систем космічного корабля Orion і ракети Space Launch System перед майбутнім поверненням людини на поверхню Місяця. Екіпаж «Артеміди-2» складається з астронавтів NASA Ріда Вайсмена, Крістіни Кох і Віктора Гловера, а також канадського астронавта Джеремі Хансена. Запуск запланований на 6 лютого, хоча у разі перенесення резервні вікна передбачені в березні та квітні. У NASA сподіваються, що місію вдасться здійснити саме в лютому. Під час польоту астронавти опиняться далі від Землі, ніж будь-які екіпажі з часів програми «Аполлон». Крістіна Кох і Віктор Гловер увійдуть в історію як перша жінка та перший представник неєвропеоїдної раси, які побувають біля Місяця. Екіпаж також стане першим за понад 50 років, хто побачить зворотний бік природного супутника Землі на власні очі. Перші два дні після старту корабель Orion перебуватиме на навколоземній орбіті на відстані понад 60 тисяч кілометрів від планети, що становить приблизно п’яту частину відстані до Місяця. Після цього апарат вирушить на навколомісячну орбіту, де астронавти проведуть низку тестів і наукових експериментів.

    Місія «Артеміда-2» є ключовою репетицією перед «Артемідою-3», запуск якої запланований не раніше 2027 року. Саме в її межах NASA має намір знову висадити людей на Місяць, зосередившись на районі його південного полюса.

  • NASA може замінити Starship у місії “Артеміда-3”, висадку на Місяць знову відкладають

    NASA може замінити Starship у місії “Артеміда-3”, висадку на Місяць знову відкладають

    NASA розглядає можливість того, що під час місії “Артеміда-3” астронавти приземляться на Місяці не на модифікованій версії космічного корабля Starship компанії SpaceX. Крім того, новий етап висадки людини на Місяць, який мав відбутися у 2027 році, знову відкладається.

    Ще у 2021 році NASA уклало контракт із компанією SpaceX Ілона Маска, який передбачав створення місячного посадкового модуля для місії “Артеміда-3”. Заплановане повернення людей на поверхню Місяця мало стати першим за понад 50 років. Посадковий модуль створюється на базі верхнього ступеня ракети Starship — найбільшої у світі, що одночасно є космічним кораблем багаторазового використання.

    Однак у жовтні виконувач обов’язків адміністратора NASA Шон Даффі заявив, що агентство стурбоване затримками у розробці модуля SpaceX. Через це наразі розглядається варіант використання посадкового модуля інших компаній. Одним з альтернативних варіантів є місячний модуль Blue Moon компанії Blue Origin, яку заснував Джефф Безос. Хоча ця компанія уклала контракт із NASA лише у 2023 році для участі в пізнішій місії “Артеміда-5”, не виключено, що розробку модуля буде прискорено, аби встигнути до запуску “Артеміди-3”. Ілон Маск, своєю чергою, скептично ставиться до можливості Blue Origin випередити SpaceX у створенні пілотованого посадкового модуля. Він заявив, що не вірить у здатність конкурента вкластися в терміни.

    Попри це, у NASA вже кілька разів змушені були переносити місію. Початково висадка астронавтів мала відбутися у 2024 році, але через технічні проблеми як у Starship, так і в кораблі Orion, який транспортує астронавтів до орбіти Місяця, місію переносили на 2025, потім на 2026, згодом на 2027 рік. Тепер, за словами Даффі, ймовірною датою місії є 2028 рік. Таким чином, довгоочікуване повернення людини на Місяць знову відкладається, а ключовим викликом для NASA залишається питання вибору надійного посадкового модуля, здатного безпечно доправити астронавтів на поверхню Місяця і назад.

  • Безпілотний модуль Ispace розбився на Місяці через технічні проблеми

    Безпілотний модуль Ispace розбився на Місяці через технічні проблеми

    Японський безпілотний місячний посадковий модуль Resilience, створений компанією Ispace, зазнав аварії під час спроби посадки на поверхню Місяця. Це стало черговою невдачею для компанії, яка два роки тому вже зазнавала проблем із першою місією.

    За повідомленнями Ispace, модуль мав технічні проблеми з вимірюванням відстані до місячної поверхні, що унеможливило своєчасне уповільнення спуску. Через це посадковий апарат не зміг м’яко приземлитися і, ймовірно, розбився об поверхню.

    Головний технічний директор Ispace Рьо Удзіє зазначив, що можливими причинами аварії можуть бути несправності силової установки, програмного забезпечення або датчиків. Під час пресконференції він наголосив на складності ситуації і наявності кількох версій причин події.

    Модуль Resilience перевозив чотириколісний марсохід, створений дочірньою компанією Ispace з Люксембургу, а також п’ять наукових вантажів від японських компаній та тайванського університету. Загальна вартість корисного вантажу оцінюється у 16 мільйонів доларів. Посадковий модуль мав приземлитися в районі Моря Фрігоріс — базальтової рівнини, розташованої близько 900 кілометрів від північного полюса Місяця.

    Ця невдача означає затримку в комерційному освоєнні Місяця для Японії, проте країна залишається відданою співпраці з програмою Artemis, яку очолюють США. Рік тому Японія стала п’ятою країною у світі, яка успішно здійснила м’яку посадку на Місяць, коли її національне космічне агентство вдало запустило посадковий модуль SLIM.

    Японський уряд також уклав угоду з NASA про участь японських астронавтів у майбутніх місячних місіях Artemis та підтримує приватні дослідницькі проекти, зокрема компанії Ispace, яка розробляє технології для подальшого розвитку місячної інфраструктури.