Плани спорудження грандіозного архітектурного монумента на підступах до американської столиці несподівано переросли у масштабний військово-політичний скандал після того, як президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп офіційно оголосив про кардинальну зміну призначення об’єкта. Глава Білого дому заявив про остаточне рішення перетворити запроєктовану тріумфальну арку на повноцінний «першокласний військовий комплекс», начинений ударними безпілотниками, снайперськими позиціями та значними складами боєприпасів. За твердженням американського лідера, настільки радикальна мілітаризація пам’ятника відбувається на «наполегливе прохання» армійського командування та диктується виключно міркуваннями національної безпеки, хоча жодних конкретних загроз, які вимагали б розміщення вогневих точок посеред транспортної розв’язки, публічно названо так і не було.
Гігантську споруду заввишки близько 76 метрів планують звести на круговому перехресті біля Арлінгтонського меморіального мосту, на протилежному від Вашингтона березі річки Потомак, безпосередньо поруч із меморіальним Арлінгтонським національним кладовищем. Сам монумент, концептуально натхненний всесвітньо відомою паризькою Тріумфальною аркою, спочатку позиціонувався як урочистий подарунок до прийдешнього 250-річчя заснування Сполучених Штатів. Трамп запевняв, що американська столиця залишається чи не єдиним мегаполісом серед майже шести десятків провідних столиць світу, де досі немає власної тріумфальної арки, а плани її будівництва нібито виношувалися ще з часів Громадянської війни. Тепер же, за його задумом, комплекс облаштовують з абсолютно іншою метою — «щоб розміщувати, зберігати й мати змогу швидко застосувати велику кількість дронів, а також снайперів — на даху й на площі», разом із підземними або внутрішніми арсеналами набоїв.
Подібна ініціатива викликала шквал нищівної критики з боку військових експертів, законодавців та міської влади. Фахівці у сфері безпеки ставлять під серйозний сумнів доцільність створення чергового воєнізованого пункту на цій ділянці, нагадуючи, що лише за півтора кілометра розташована об’єднана військова база Майєр-Гендерсон-Голл, а трохи більше ніж за три кілометри знаходиться будівля Пентагону. Відставні офіцери відкрито зазначають, що логістика підвезення й зберігання боєприпасів усередині арки вкрай ускладнена, а реальна тактична користь від снайперів на висотній відкритій конструкції викликає скепсис порівняно з розвитком захищених підземних бункерів Білого дому. Крім того, польоти безпілотників у цій зоні створюють колосальні ризики для цивільної авіації через безпосередню близькість до злітно-посадкових смуг Національного аеропорту імені Рональда Рейгана.
Справжня мета раптового «оборонного» статусу арки полягає в намаганні обійти судові заборони та нейтралізувати жорсткий спротив опонентів будівництва. Федеральна судова влада вже наклала перші обмеження на проєкт, зобов’язавши адміністрацію попереджати про будь-які підготовчі роботи на майданчику щонайменше за сорок вісім годин. Представники Конгресу прямо стверджують, що штучне залучення військових функцій має стати щитом у судових баталіях: «Трамп явно очікує, що програє позов, і тому хоче створити привід стверджувати, що арка пов’язана з національною безпекою». Ця схема стала вже другим прецедентом після проєкту спорудження бальної зали в Білому домі за чотириста мільйонів доларів, яку також намагалися захистити від критики обіцянками звести всередині протирадіаційні укриття та пункти базування безпілотників.