Позначка: арешт

  • Планується вбивство: Заарештований генерал СБУ Сергій Дука зробив емоційну заяву із автозака

    Планується вбивство: Заарештований генерал СБУ Сергій Дука зробив емоційну заяву із автозака

    Генерал Служби безпеки України Сергій Дука, якого суд відправив під варту у рамках резонансного кримінального провадження, зробив публічну заяву безпосередньо з автомобіля для перевозки затриманих.

    Відповідаючи на запитання журналістки про те, чи має він що сказати наостанок перед відправкою до слідчого ізолятора, генерал викрикнув із вікна автозака: «Я не збираюся вмирати!».

    Деталі судового рішення та запобіжного заходу:

    • Запобіжний захід: Печерський районний суд міста Києва обрав високопосадовцю спецслужби запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
    • Альтернатива застави: Суд встановив рекордну суму застави як альтернативу триманню під вартою — 65 мільйонів гривень.
    • Суть справи: Деталі підозри та конкретні статті Кримінального кодексу України, інкриміновані генералу Дуці, наразі залишаються під частковим грифом таємниці слідства, проте правоохоронні органи готують офіційний розширений брифінг щодо цієї справи.

    Контекст та реакція

    Затримання та арешт генерала такого рівня є одним із найгучніших прецедентів у системі Служби безпеки України за останній час. Адвокати Сергія Дуки вже заявили про намір оскаржити рішення суду першої інстанції в Апеляційному суді, наполягаючи на безпідставності оголошеної підозри та непомірному розмірі визначеної застави.

  • Україна з трибуни ООН закликала міжнародну спільноту заарештувати Путіна та вище керівництво Росії

    Україна з трибуни ООН закликала міжнародну спільноту заарештувати Путіна та вище керівництво Росії

    Під час спеціального засідання Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, яке було повністю присвячене звіту Міжнародного кримінального суду (МКС), українська дипломатія виступила з рішучим закликом до світової спільноти. Постійний представник України при ООН Андрій Мельник офіційно звернувся до держав-учасниць Римського статуту з категоричною вимогою виконати свої прямі міжнародно-правові зобов’язання та здійснити арешт очільника кремлівського режиму Володимира Путіна. Цей заклик також стосується ще п’ятьох високопосадовців Російської Федерації, щодо яких Гаазький трибунал уже видав офіційні та обов’язкові до виконання ордери на арешт. Українська сторона наголошує, що ігнорування цих ордерів підриває саму суть міжнародного правосуддя.

    Деталізуючи вимоги, дипломат нагадав про персоналії, які перебувають у міжнародному розшуку. Першочергова увага прикута до російського диктатора Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Міжнародний кримінальний суд підозрює їх у безпосередній організації та здійсненні одного з найцинічніших воєнних злочинів — масової, системної та незаконної депортації і примусового переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій. Це зухвале порушення фундаментальних норм міжнародного гуманітарного права вимагає негайного реагування, адже йдеться про практики, спрямовані на знищення ідентичності цілого покоління, розлучення родин та насильницьку асиміляцію неповнолітніх у ворожому середовищі.

    Інша група російських посадовців, ордери на арешт яких вимагає реалізувати Україна, відповідальна за кампанію ракетного терору. Йдеться про колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу, начальника Генерального штабу Валерія Герасимова, а також топкомандувачів Сергія Кобилаша та Віктора Соколова. Їх підозрюють у керівництві та координації масованих ударів по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі. Андрій Мельник особливо підкреслив, що ця терористична тактика не припиняється: Росія продовжує цілеспрямовано знищувати критичні об’єкти напередодні зими. Головна мета агресора — штучно створити гуманітарну катастрофу, залишивши мільйони мирних громадян без доступу до питної води, тепла та електроенергії в умовах мінусових температур.

    У своєму виступі постійний представник України закцентував увагу на фундаментальному принципі невідворотності покарання. Він наголосив, що жодні високі державні посади, дипломатичні імунітети чи політичний статус не повинні ставати перешкодою для притягнення винних до суворої кримінальної відповідальності. За переконанням української дипломатії, забезпечення стабільного, справедливого та довготривалого миру на європейському континенті є абсолютно неможливим без встановлення істини та здійснення правосуддя над тими, хто віддавав злочинні накази. Міжнародна спільнота має продемонструвати єдність у цьому питанні, заарештовуючи підозрюваних одразу, як тільки вони перетинають кордони країн, що ратифікували Римський статут.

    Крім того, українська делегація вкотре порушила питання розширення архітектури міжнародного правосуддя. Оскільки юрисдикція Міжнародного кримінального суду наразі має певні статутні обмеження, Андрій Мельник закликав усі цивілізовані держави активізувати зусилля та долучитися до практичної роботи зі створення Спеціального міжнародного трибуналу. Цей новий юридичний інструмент матиме виключну компетенцію розслідувати та карати вище політичне і військове керівництво РФ за найтяжчий первинний злочин — злочин агресії проти суверенної держави Україна, що стане необхідним та логічним доповненням до поточної роботи МКС.

  • Поїхав на концерт, а потрапив за ґрати: у Швеції затримали засудженого за держзраду екснардепа Святаша

    Поїхав на концерт, а потрапив за ґрати: у Швеції затримали засудженого за держзраду екснардепа Святаша

    Шведські правоохоронці затримали колишнього народного депутата України від Партії регіонів Дмитра Святаша. Політика, якого український суд заочно засудив до 12 років позбавлення волі, зупинили під час проходження паспортного контролю в аеропорту Арланда та категорично заборонили в’їзд до країни. Наразі втікач перебуває під вартою у центрі тимчасового тримання міграційного управління в місті Мьєрста.

    Як стверджує адвокат затриманого Марк Сафарян, його клієнт нібито прилетів до Стокгольма заради відвідин концерту Стіві Вандера. Прикметно, що маючи російське та українське громадянство, на кордоні екснардеп пред’явив прикордонникам саме паспорт громадянина України. Офіційною підставою для затримання стало чинне рішення Польщі про заборону в’їзду, яке завчасно внесли до спільної бази даних країн Шенгенської зони.

    Захист політика називає його «одним із найбільш розшукуваних в Україні» – адвокати намагаються надати справі вигаданого політичного забарвлення та вже готують документи, аби заблокувати можливу екстрадицію. Дмитро Святаш втік з батьківщини ще у 2019 році і відтоді переховувався в Росії. Влітку 2024 року українське правосуддя визнало його винним у виправдовуванні збройної агресії РФ та масштабному шахрайстві на 2,2 мільярда гривень, а з 2023 року фігурант додатково підозрюється у державній зраді.

  • Токсичний чай та квиток в один кінець: у США китайська аспірантка цілеспрямовано труїла колегу-науковця

    Токсичний чай та квиток в один кінець: у США китайська аспірантка цілеспрямовано труїла колегу-науковця

    У Сполучених Штатах Америки правоохоронці затримали 32-річну китайську аспірантку Айлі Ван за підозрою в систематичному отруєнні свого колеги по лабораторії. Жінку, яка вивчала мікробіологію в Університеті Вайомінгу, перехопили 6 жовтня в міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса. За даними прокуратури, підозрювана намагалася терміново втекти до Китаю, прихопивши із собою ноутбуки, електронні носії інформації та робочі документи.

    Слідство встановило, що зловмисниця навмисно додавала небезпечну хімічну речовину – акриламід – до води в кавоварці, яку потерпілий використовував для заварювання чаю. Отруту аспірантка заздалегідь придбала через інтернет-аукціон. Жертва почала відчувати сильну втому, безсоння та загальне нездужання ще в серпні, одразу після повернення з престижної наукової конференції. Помітивши дивний хімічний присмак напою, який зникав після миття посуду, чоловік звернувся до університетської поліції та встановив приховані камери у спільному кабінеті в місті Ларамі.

    Отримані відеозаписи від 27 вересня та 1 жовтня зафіксували, як Ван таємно підливала рідину в чашку колеги, а також порпалася в його столі й фотографувала приватні робочі записи. Відомо, що науковці не ладнали між собою, а потерпілий спеціалізувався на інноваційних технологіях лікування захворювань – сфері, якою фігурантка раніше займалася на батьківщині.

    Наразі жінці офіційно висунули звинувачення в тяжкому нападі та побитті. Згідно із законодавством штату Вайомінг, за цей кримінальний злочин їй загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф у розмірі 10 тисяч доларів. Питання про її екстрадицію до місця скоєння злочину наразі вирішується.

  • Арешт ветерана після протистояння на Теремках: заяви про свавілля силовиків та судове оскарження

    Арешт ветерана після протистояння на Теремках: заяви про свавілля силовиків та судове оскарження

    Ветеран Любомир Дмитришин опинився у слідчому ізоляторі після силового затримання 27 вересня під час заворушень навколо будівництва резервної теплотраси в Голосіївському районі Києва. Правоохоронці називають його організатором масових сутичок у зоні забудови. Водночас захист затриманого заявляє про численні грубі процесуальні порушення та готує заяви про перевищення службових повноважень поліцейськими, паралельно вимагаючи в судовому порядку перевірити законність позбавлення його волі.

    За даними представників ветерана, силовики застосували до нього фізичну силу без законних підстав та за відсутності будь-якого опору. Обшук проводився без пред’явлення посвідчень, а судова ухвала містила грубі помилки в особистих даних і адресі проживання. Крім того, права затриманому роз’яснили лише після завершення слідчих дій, обов’язковий відеозапис процедури переривався, а в дружини ветерана, яка не брала участі в мітингах, вилучили телефон і ноутбук. Зв’язок із затриманим у рідних наразі відсутній.

    Будівельний конфлікт у Голосіївському районі триває з літа. Місцеві жителі виступили проти вирубки дерев заради прокладання резервної тепломережі до житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2. Хоча міська влада задекларувала оптимізацію проєкту та збереження основної частини насаджень, 21 вересня роботи на ділянці відновилися під прикриттям силовиків і парканів. Це спровокувало масштабне протистояння: мешканці лягали перед будівельною технікою, зазнавали силового розгону з боку представників комунальної охорони, а 23 вересня провели пікет під стінами міської адміністрації з вимогами переглянути маршрут прокладання комунікацій.

    Ескалація досягла піку 27 вересня, коли протестувальники намагалися прорвати оточення та штурмували ворота будмайданчика, після чого поліція застосувала силу та провела низку затримань учасників акції.

  • Безпрецедентний крок Міжнародного кримінального суду: розсекречено ордери на арешт вищого керівництва «Талібану» за злочини проти людяності

    Безпрецедентний крок Міжнародного кримінального суду: розсекречено ордери на арешт вищого керівництва «Талібану» за злочини проти людяності

    Міжнародний кримінальний суд офіційно розсекретив чотири ордери на арешт вищих керівників радикального руху «Талібан» у межах масштабного розслідування ситуації в Афганістані. Згідно з оприлюдненими документами, судді дійшли висновку про наявність обґрунтованих правових підстав підозрювати лідерів угруповання у скоєнні тяжких злочинів проти людяності. Йдеться насамперед про систематичне, цілеспрямоване та жорстоке переслідування жінок, дівчат та інших вразливих соціальних груп. Юридична оцінка Міжнародного кримінального суду спирається на тривалий аналіз державної політики, яку таліби впроваджують після силового захоплення влади, спрямованої на тотальне придушення фундаментальних прав і свобод цивільного населення. Варто зазначити, що ордери на арешт верховного лідера «Талібану» Хайбатулли Ахундзади та голови Верховного суду Абдула Хакіма Хаккані були санкціоновані ще 8 липня 2025 року, тоді як документи щодо двох інших високопосадовців, Аги та Надіма, датовані 9 вересня того ж року. Дотепер ці ордери залишалися суворо засекреченими задля забезпечення ефективності слідчих дій та безпеки свідків, проте наразі інстанція визнала за необхідне зробити цю інформацію повністю публічною.

    Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду встановила, що підозрювані несуть пряму кримінальну відповідальність за віддання злочинних наказів, підбурювання, спонукання та заохочення до політики тотальної дискримінації. Ця політика беззаперечно кваліфікується міжнародним кримінальним правом як злочин проти людяності у формі переслідування. Судові інстанції наголошують, що представники «Талібану» свідомо сформували та реалізують державний репресивний механізм, наслідком якого стали масові й кричущі порушення прав людини. Суд безпосередньо пов’язує таку інституційну політику з численними задокументованими фактами вбивств, незаконних позбавлень волі, жорстоких тортур, сексуального насильства та насильницьких зникнень неугодних режиму громадян. Особливий акцент у матеріалах розслідування робиться на тому, що головною мішенню репресивної машини стали саме афганські жінки та дівчата. Шляхом видання незліченних радикальних указів, єдиктів та розпоряджень керівництво талібів фактично запровадило на підконтрольних територіях систему гендерного апартеїду.

    Репресивні заходи уряду талібів призвели до абсолютного виключення жінок із суспільно-політичного, культурного та економічного життя Афганістану. Їхні права були катастрофічно обмежені у всіх без винятку сферах: від повної заборони на здобуття середньої та вищої освіти до жорсткої регламентації приватного і сімейного простору. Жінки втратили базове право на свободу пересування без супроводу родича-чоловіка, свободу вираження поглядів, переконань, совісті та релігії. Рішення Міжнародного кримінального суду про видачу ордерів на арешт найвищого керівництва «Талібану» є надзвичайно важливим юридичним актом, який надсилає потужний і недвозначний сигнал усій міжнародній спільноті про категоричну неприпустимість нормалізації дипломатичних відносин із режимом, що базується на терорі та порушенні базових норм міжнародного гуманітарного права. Цей крок не лише фіксує злочини режиму на найвищому глобальному рівні, але й створює міцне юридичне підґрунтя для притягнення винуватців до невідворотної відповідальності, блокуючи будь-які їхні спроби легітимізуватися на світовій арені.

  • Маскарад не допоміг: НАБУ спіймало суддю-втікача, який три роки ховався у формі поліцейського

    Маскарад не допоміг: НАБУ спіймало суддю-втікача, який три роки ховався у формі поліцейського

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поставили крапку в багаторічній спецоперації з розшуку колишнього служителя Феміди. Екссуддя Бабушкінського районного суду міста Дніпра Андрій Лєонов, якого у 2023 році Вищий антикорупційний суд заочно засудив до 11 років позбавлення волі за масштабне хабарництво, був успішно затриманий після більш ніж трьох років ухилення від правосуддя.

    Аби уникнути реального тюремного терміну та конфіскації майна, колишній суддя розгорнув справжню шпигунську операцію з конспірації. За даними слідства, Лєонов постійно змінював зовнішність, пересувався виключно малолюдними маршрутами, ховався у таємних помешканнях та використовував автомобілі з підробленими номерними знаками. Проте найзузхвалішим елементом його маскування стало те, що в окремих випадках він перевдягався у форменний одяг працівника Національної поліції України, намагаючись злитися з правоохоронцями.

    Нагадаємо, що одіозного суддю викрили «на гарячому» ще у травні 2018 року під час вимагання та одержання частини хабаря у розмірі 30 000 доларів США. Попри вирок ВАКС, винесений у березні 2023 року, Лєонов проігнорував фінальне засідання та апеляційні розгляди, через що влітку того ж року був оголошений у розшук. Наразі втікача вже доправили до слідчого ізолятора, де він нарешті почне відбувати своє законне покарання.

  • Полювання на активи агресора: у Норвегії за позовом «Нафтогазу» заарештували російське експедиційне судно

    Полювання на активи агресора: у Норвегії за позовом «Нафтогазу» заарештували російське експедиційне судно

    У Норвегії за клопотанням Групи Нафтогаз накладено арешт на морське судно «Професор Молчанов», що перебуває у державній власності Російської Федерації та використовується для комерційних експедиційних круїзів. Спеціальний захід забезпечення позову застосовано з метою примусового виконання рішення міжнародного арбітражу про стягнення з держави-агресора компенсації у розмірі близько 4,22 мільярда доларів США, а також нарахованих відсотків та судових витрат за незаконне захоплення активів української компанії в анексованому Криму. Про це офіційно повідомила пресслужба Нафтогазу.

    Відповідну ухвалу виніс Окружний суд Нур-Трумс і Сенья 31 серпня 2026 року. Українська сторона розглядає це судове рішення як черговий системний прорив у міжнародному правовому полі та наголошує на невідворотності покарання Москви за розграбування майна.

    «Це ще один важливий крок до відновлення справедливості. Ми продовжимо розшукувати російські активи по всьому світу, поки присуджена Нафтогазу та іншим компаніям Групи компенсація не буде сплачена», – наголосив виконувач обов’язків голови правління Нафтогазу Сергій Федоренко.

    Згідно з приписом норвезького суду, круїзне судно позбавлене права залишати поточне місце свого перебування – арктичний порт Баренцбург, розташований на архіпелазі Свальбард (Шпіцберген). Наразі уповноважені органи державної влади Норвегії вирішують питання щодо безпеки, перебування та подальшого переміщення пасажирів, які знаходилися на борту під час затримання. Арешт експедиційного корабля став важливим прецедентом практичного переслідування та блокування суверенного майна РФ за кордоном для покриття завданих Україні збитків.

  • Співпраця з силовиками РФ: Binance опинилася в центрі скандалу через витік даних клієнта, який донатив на ЗСУ

    Співпраця з силовиками РФ: Binance опинилася в центрі скандалу через витік даних клієнта, який донатив на ЗСУ

    Видання Reuters оприлюднило розслідування про передачу криптобіржею Binance персональних даних громадянина РФ, який здійснював пожертви на підтримку Збройних сил України, Слідчому комітету РФ. Наразі користувач перебуває під слідством у Росії.

    Ключові деталі та перебіг подій

    • Суть витоку: За даними Reuters, криптобіржа передала російським силовикам дані користувача з паспортом РФ, який перераховував кошти на допомогу українській армії, що стало підставою для відкриття кримінальної справи проти нього.
    • Офіційна позиція Binance: На запити журналістів біржа відповіла стандартним коментарем, зазначивши, що лише виконує «законні запити правоохоронних органів» і не несе відповідальності за наслідки таких дій.
    • Питання виходу з ринку: Попри офіційні заяви про залишення російського ринку ще у 2023 році, випадок демонструє наявність фактів співпраці біржі з російськими силовими структурами.
    • Спроби приховати розголос: За наявною інформацією, побоюючись відтоку українських користувачів та репутаційних втрат, біржа вдалася до зачистки медіапростору, зокрема сплативши видалення публікацій про цей випадок із великих українських Telegram-каналів (зокрема «Times of Ukraine»).

    З розслідування Reuters та коментарів щодо скандалу:

    «Попри офіційний вихід з РФ, Binance щонайменше один раз задовольнила запит російських силовиків, зливши дані донатера ЗСУ. Біржа виправдовує це обробкою “законних запитів правоохоронців”, паралельно намагаючись зняти публікації про цей інцидент в українських медіа».

  • Скандал на кордоні: у Польщі за викрадення електробайків затримали директора CEO Club Ukraine

    Скандал на кордоні: у Польщі за викрадення електробайків затримали директора CEO Club Ukraine

    У польському Перемишлі під час перетину кордону затримали директора бізнес-спільноти CEO Club Ukraine Дмитра Карчука. Затримання відбулося на підставі європейського ордера на арешт, виданого правоохоронними органами Німеччини. Міністерство закордонних справ України підтвердило цю інформацію та повідомило, що консули вже вимагають термінового допуску до затриманого громадянина.

    «Отримавши від польської прокуратури інформацію про затримання в Перемишлі Дмитра Карчука, Генеральне консульство України в Любліні в терміновому порядку звернулося до місцевих компетентних органів із запитом про відвідання громадянина України. Запит перебуває на стадії розгляду. Українська сторона розраховує на якнайшвидший доступ консулів. Справа перебуває на контролі установи», – повідомили в МЗС.

    Німецькі правоохоронці підозрюють Карчука у причетності до розкрадання партії зі 171 електровелосипеда вартістю майже 127 тисяч євро у вересні 2024 року. За версією слідства ФРН, він нібито особисто прибув вантажівкою на склад у Німеччині, використав підроблені транспортні документи та вивіз майно.

    Захист затриманого повністю відкидає звинувачення, наголошуючи, що в цей період він перебував в Україні та проходив реабілітацію після операції на коліні. Алібі підтверджується офіційними документами та свідченнями свідків. Наразі польський суд обрав для Карчука запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 60 діб для вирішення питання про можливу екстрадицію до Німеччини.