centernews360

Позначка: антонов

  • Загоряння українського «Руслана» в Японії: НП під час посадки в аеропорту Тюбу

    Загоряння українського «Руслана» в Японії: НП під час посадки в аеропорту Тюбу

    Надзвичайна подія за участю української авіації сталася на Далекому Сході. Ввечері 22 жовтня 2026 року в японському міжнародному аеропорту Тюбу (також відомому як Chubu Centrair, неподалік міста Нагоя) виникло загоряння вантажного літака Ан-124-100 «Руслан», що належить компанії «Авіалінії Антонова». За інформацією японського телеканалу NHK та авіаційного ресурсу FL360aero, пожежа спалахнула безпосередньо під час посадки українського гіганта близько 19:20 за місцевим часом.

    Авіадиспетчери летовища вчасно помітили ознаки займання, що, судячи з опублікованих кадрів, виникло поблизу шасі літака. Завдяки швидкій реакції диспетчерської служби та миттєвому реагуванню пожежно-рятувальних підрозділів аеропорту вогонь вдалося оперативно приборкати. На щастя, обійшлося без людських жертв та постраждалих, а сам борт зміг самостійно вирулити на заплановане місце стоянки. Через небезпечний інцидент адміністрація аеропорту була змушена повністю призупинити злітно-посадкові операції, закривши єдину смугу на 15 хвилин для проведення технічного огляду. Наразі робота повітряної гавані відновлена у штатному режимі.

    Деталі щодо характеру вантажу, ступеня пошкоджень унікального літака та точних причин займання поки не розголошуються. Представники компанії «Авіалінії Антонова» на даний момент утримуються від офіційних коментарів, а розслідуванням обставин події вже займається Міністерство землі, інфраструктури, транспорту та туризму Японії. ЗМІ зазначають, що цей конкретний борт почав виконувати комерційні рейси до аеропорту Тюбу лише близько місяця тому. Ан-124-100 «Руслан» залишається одним із найбільших у світі важких транспортних літаків, здатним перевозити надважкі та негабаритні вантажі вагою до 120 тонн на відстань до 4500 кілометрів.

    Ця подія набуває особливого резонансу на тлі попередніх тривожних новин щодо безпеки українських літаків за кордоном. Зокрема, у серпні 2026 року в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле було попереджено масштабну диверсію: невідомий дрон із вибухівкою атакував український Ан-124, який, імовірно, перевозив боєприпаси. На щастя, тоді детонатор не спрацював, а західні розвідки напряму звинуватили в атаці російські спецслужби.

  • ДНК на дроні біля українського «Антонова»: німецьке розслідування вийшло на російський слід диверсій DHL

    ДНК на дроні біля українського «Антонова»: німецьке розслідування вийшло на російський слід диверсій DHL

    У німецькому аеропорту Лейпциг/Галле стався резонансний інцидент із залученням вибухівки. Пізно ввечері 4 серпня безпілотник, оснащений детонатором і вибуховою речовиною, врізався у крило українського транспортного літака «Антонов», де розташовані паливні баки. БпЛА відскочив від крила та впав на землю, а вибуховий пристрій відірвався під час зіткнення і з невідомих причин не спрацював. Втрапити у надзвичайну ситуацію міг і інший літак, який під час заходу на друге коло зіткнувся з ще одним невстановленим малим літальним апаратом.

    Під час експертизи знайденого дрона правоохоронці виявили сліди ДНК. За даними німецьких медіа, вилучені генетичні матеріали збігаються зі слідами, що фігурували у розслідуванні підпалу в логістичному центрі компанії DHL у Лейпцигу в липні 2024 року. Тоді замінована авіапосилка через затримку рейсу спалахнула на землі, що врятувало екіпаж від катастрофи в повітрі.

    Серія подібних вибухів поштових відправлень компаній DHL та DPD у 2024 році охопила Німеччину, Велику Британію та Польщу. Правоохоронці Литви офіційно пов’язали ці теракти з діяльністю російської агентурної мережі, а в березні 2026 року Генеральна прокуратура країни висунула офіційні обвинувачення п’ятьом учасникам диверсійного угруповання.

  • Зеленський про корупцію та обмеження військової допомоги

    Зеленський про корупцію та обмеження військової допомоги

    Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналісту Лексу Фрідману підкреслив важливість антикорупційних реформ, які було проведено під час його президентства. Він зауважив, що Україна сьогодні має незалежні та дієві антикорупційні органи, однак визнав, що в країні все ще є корупція. При цьому Зеленський запевнив, що боротьба з нею триває і найближчим часом інституційно вона буде переможена.

    Одним із найяскравіших досягнень у боротьбі з олігархією, на думку президента, є арешт найвпливовішого олігарха України. Він нагадав, що цього олігарха, з яким не могли впоратися ані українські, ані міжнародні інституції, нині тримають під вартою. “У нас у в’язниці сидить найвпливовіший олігарх за часи незалежності, з яким до мене ніхто нічого не міг зробити. Сполучені Штати, що вони тільки з Коломойським не намагалися зробити, Європа нічого не могла зробити”, — зазначив Зеленський.

    Президент також торкнувся питання військової допомоги Україні від західних партнерів. Зеленський розповів, як після початку війни Сполучені Штати не дозволили Україні використовувати свої літаки для перевезення зброї. На його думку, це було необґрунтоване обмеження, оскільки українські літаки простоювали в Європі, в той час як для транспортування зброї використовувалися американські авіакомпанії, що ставило додаткове фінансове навантаження на Україну. “Мої літаки простоюють, а літаки США перевозять цю зброю. Але скрізь потрібно платити. Таким чином, ми могли б отримати більше зброї, але довелося платити за цей дуже дорогий парк літаків. Моє запитання: це корупція чи лобізм?” — зауважив президент України.

    Зеленський підкреслив, що питання корупції завжди складне і багатогранне. За його словами, те, що в Україні називають корупцією, у розвинених країнах може трактуватися як лобізм. Однак, він зазначив, що це не означає відсутність проблем у тих країнах. “Сказати, що у нас немає корупції — це збрехати. Ми відкрито про це говоримо, ми з цим реально боремося”, — підсумував президент. Зеленський також звернув увагу на питання прозорості витрат військової допомоги, зазначивши, що хоча США ухвалили рішення про виділення значних сум для підтримки України — загалом це близько 177 мільярдів доларів — країна не отримала навіть половини цих коштів. Він підняв питання про доцільність витрат та ролі корупційних схем у міжнародному контексті.

    Ці заяви президента підкреслюють не тільки важливість боротьби з корупцією всередині країни, але й складність дипломатичних та військових відносин між Україною та західними партнерами у складний період війни.