centernews360

Позначка: Анкара

  • Заклик Туреччини: Анкара пропонує запровадити мораторій на атаки торговельних суден у Чорному морі

    Заклик Туреччини: Анкара пропонує запровадити мораторій на атаки торговельних суден у Чорному морі

    Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара закликала Україну та РФ створити механізм для оголошення мораторію на обстріли комерційних суден у Чорному морі.

    Основні деталі та контекст ініціативи

    • Розширення зони конфлікту: За словами очільника турецького МЗС, протистояння охопило все Чорне море. Якщо раніше цілями були переважно порти та військові кораблі, то тепер під удари потрапляють торговельні судна без розбору.
    • Загроза турецькому флоту: Внаслідок активізації бойових дій постраждали судна, які належать турецьким компаніям або ходять під прапором Туреччини.
    • Передача української пропозиції: Фідан зазначив, що українська сторона вже підготувала відповідний проєкт щодо мораторію, який Туреччина передала російським колегам і наразі очікує на відповідь.
    • Супутні заходи безпеки: На тлі погіршення безпекової ситуації Туреччина також почала запроваджувати додаткові обмеження та затримки під час видачі дозволів на транзит окремих комерційних суден через свої протоки.

    З заяви міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана (інтерв’ю Anadolu):

    «Конфлікт поширився на все Чорне море. Спочатку атакували порти й військові кораблі. Тепер під ударами без розбору опиняються всі комерційні судна. Потрібно створити механізм, який дозволив би оголосити мораторій. В українців уже була відповідна пропозиція. Ми передали її нашим російським колегам і чекаємо на відповідь».

  • Довга розмова в Анкарі: Зеленський та Навроцький провели чергову зустріч на саміті НАТО

    Довга розмова в Анкарі: Зеленський та Навроцький провели чергову зустріч на саміті НАТО

    Президент України Володимир Зеленський вдруге поспіль зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким на полях саміту НАТО в Анкарі. Цього разу лідери мали тривалу розмову, яка відбулася на тлі помітного охолодження двосторонніх відносин, що розпочалося з історичних суперечок і згодом поширилося навіть на питання військової допомоги Україні.

    За словами українського лідера, Київ та Варшава мають одну спільну загрозу — Росію. Зеленський наголосив на критичній важливості збереження взаєморозуміння, солідарності та об’єднаних дій, підкресливши, що обом державам потрібні виключно сильні партнерські відносини. За підсумками зустрічі президенти домовилися продовжувати діалог для поступового врегулювання наявних розбіжностей.

    Як раніше повідомляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, напередодні, 7 липня, Зеленський уже мав коротке спілкування з Навроцьким та прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром щодо подальшого розвитку співпраці. Очільник українського зовнішньополітичного відомства тоді окремо підкреслив, що Київ залишається максимально відкритим до дипломатичного діалогу з Польщею.

  • Зеленського викинули з програми: в НАТО злякалися Трампа і скасували виступ президента України

    Зеленського викинули з програми: в НАТО злякалися Трампа і скасували виступ президента України

    Україна опинилася на узбіччі майбутнього саміту Північноатлантичного альянсу (НАТО) в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня. Західні оглядачі повідомляють, що організатори кардинально змінили програму заходу, остаточно виключивши з неї традиційний виступ президента України Володимира Зеленського. Головна причина такого рішення полягає у бажанні лідерів блоку уникнути будь-яких кроків, які могли б викликати невдоволення президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.

    Питання подальшої військової та фінансової підтримки Києва, яке раніше було ключовим на всіх зустрічах союзників, цього разу опинилося на другому плані. «Велику проблему для Зеленського створюють повідомлення про те, що він не візьме участі в основній програмі саміту і не виступить, як у попередні роки, з яскравою промовою перед лідерами країн НАТО. Замість цього альянс вирішив залишити його і все українське питання осторонь через побоювання засмутити Трампа», – зазначають міжнародні аналітики.

    Дипломатичну ситуацію для України додатково ускладнює серйозна напруженість у відносинах із Польщею. Цей конфлікт між Києвом та Варшавою неминуче вплине на кулуарні дискусії щодо обсягів майбутньої допомоги від партнерів. Варто зазначити, що попереднє обговорення проєкту підсумкової декларації саміту представники країн НАТО вже провели у вівторок у Брюсселі.

    На тлі підготовки до турецької зустрічі активізувалася і російська сторона. Прессекретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков закликав зберігати пильність, заявивши, що Москва повинна бути готовою до можливих провокацій з боку України напередодні масштабного заходу.

  • Гармати замість пенсій: Європа панічно переозброюється перед загрозою з РФ, але нарвалася на бунт громадян

    Гармати замість пенсій: Європа панічно переозброюється перед загрозою з РФ, але нарвалася на бунт громадян

    Європейські країни НАТО розпочали безпрецедентне відновлення своїх збройних сил через страх потенційного нападу з боку Росії. Регіон намагається виконати торішню угоду про підвищення оборонних витрат до 3,5% ВВП до 2035 року, що спровокувало справжній бум у промисловості. Наприклад, шведський завод Hagglunds, який належить гігант залізничної та військової індустрії BAE Systems і випускає бойові машини піхоти CV90 для ЗСУ, збільшує потужності у п’ять-шість разів, а його виручка з 2018 року злетіла з 211 мільйонів до понад 1 мільярда доларів. Проте гонка озброєнь зіштовхнулася з лютим опором європейського суспільства.

    Масштабні антивоєнні протести під гаслом «Добробут, а не війна» вже охопили Брюссель, а в Італії на вулиці вийшли близько 500 тисяч людей. Аби знайти гроші на армію, урядам доводиться йти на непопулярні компроміси: підвищувати податки, збільшувати держборг та різати соціалку. Найлегше на це йдуть країни поблизу передової – Польща та Балтія. Литва задля цього запровадила спеціальний «внесок на безпеку», Фінляндія радикально скоротила витрати на медицину, а Німеччина планує вийти на 3,7% ВВП до 2030 року за рахунок запозичень.

    Водночас найзаможніші країни Західної Європи демонструють повний провал оборонних планів. Через небажання урізати соціальні пільги Великобританія та Франція катастрофічно не встигають за графіком. У Лондоні навіть спалахнув урядовий скандал, і міністр оборони Джон Хілі подав у відставку через мізерне фінансування армії. Франція спроможна досягти лише 2,5% ВВП до 2030 року, а Іспанія взагалі вибила собі пільгове виключення до 2,1%. Португалія та Італія також саботують процес, причому Рим вдався до відвертих бухгалтерських махінацій, задекларувавши паперове зростання бюджету замість реального.

    Ситуація загрожує перерости в ожесточені розбірки на саміті НАТО в Анкарі 7–8 липня, де Білий дім планує влаштувати союзникам жорстку прочуханку за небажання платити за власну безпеку. Окрім браку грошей, європейська оборона страждає від хаосу та безглуздих розтрат. Замість єдиного стандарту, Європа випускає 12 типів танків і 5 видів гаубиць, тоді як США – лише по одному. Фіаско зазнала і Німеччина, яка нещодавно закрила провальну програму суднобудування, пустивши на вітер 2,3 мільярда євро платників податків на фрегати, які флот тепер ніколи не отримає.

  • Злам стереотипів: в Анкарі НАТО вперше визнає Україну донором європейської безпеки

    Злам стереотипів: в Анкарі НАТО вперше визнає Україну донором європейської безпеки

    Україна кардинально змінює свій статус у відносинах із Північноатлантичним альянсом і більше не є просто прохачем військової допомоги. На липневому саміті НАТО в Анкарі Київ вимагатиме офіційно зафіксувати в підсумковій декларації нову роль держави, яка робить реальний практичний внесок у євроатлантичну безпеку. Про це повідомила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

    Майбутня зустріч лідерів Альянсу в Туреччині відбудеться на тлі серйозних дискусій у Європі щодо можливого дистанціювання США від НАТО. У зв’язку з цим європейські країни вже розробляють власні механізми стримування російської агресії, де досвід України є ключовим. Дипломат наголосила, що саміт 7–8 липня стане першим, де українська сторона виступить як повноцінний партнер, що ділиться унікальним бойовим досвідом.

    За словами Альони Гетьманчук, взаємодія з Альянсом за останні роки пройшла глибоку еволюцію. Окрім постачання зброї, на перший план вийшла повна інтеграція Збройних сил України в натівські стандарти. Яскравим прикладом цього є запуск Спільного центру НАТО – Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC), а також залучення українських бійців до військових навчань за сценарієм статті 5 про колективну оборону.

    Київ також наполягає на довгострокових фінансових гарантіях від союзників замість хаотичних оборонних пакетів. Це дозволить Україні системно планувати розвиток власного оборонно-промислового комплексу на роки вперед. Водночас інтеграція передбачає активне залучення українських збройових підприємств до програм Альянсу та збільшення кількості вітчизняних фахівців у штаб-квартирах і структурах НАТО.

  • Українська художниця Анна Полат представила в Анкарі пейзажі України

    Українська художниця Анна Полат представила в Анкарі пейзажі України

    Українська художниця Анна Полат, яка живе та працює в Анкарі, представила пейзажі української природи на виставці робіт учнів відомого турецького аквареліста Орхана Гюрела.

    Загалом художниця показала сім робіт. Частина з них присвячена українським краєвидам, зокрема сільським пейзажам, ранковому світлу, туману та природі, яка передає атмосферу української землі.

    За словами Анни Полат, для неї було важливо показати саме українські пейзажі, щоб відвідувачі виставки могли хоча б візуально відчути красу України.

    Окрім української тематики, мисткиня також створює акварелі, присвячені природі Туреччини.

    Виставка стала підсумком річних майстер-класів Орхана Гюрела для професійних художників. Учасники представили як роботи, створені під час занять, так і власні твори.

    Анна Полат зазначила, що українська школа акварельного живопису відрізняється від техніки турецького майстра. Тому на виставці вона прагнула показати саме традиції української акварелі, зокрема техніку пошарового живопису.

    Орхан Гюрел вважається одним із найвідоміших турецьких акварелістів. Його роботи експонувалися на міжнародних виставках, а його авторська школа об’єднує художників із різних країн.

    Виставку відвідали посол України в Туреччині Наріман Джелялов із дружиною Левізою, голова Української спілки в Анкарі Ірина Амбаркютюкоглу, членкині спілки та поціновувачі творчості української художниці.

  • Умєров анонсував нові обміни полоненими за підтримки Туреччини

    Умєров анонсував нові обміни полоненими за підтримки Туреччини

    Секретар Рада національної безпеки і оборони України Рустем Умєров заявив про активну роботу України та Туреччини над організацією нових обмінів полоненими з Росією.

    Про це він повідомив 24 лютого у своєму Telegram-каналі за підсумками робочого візиту до Туреччини, де провів зустріч із главою Національна розвідувальна організація Туреччини Ібрагім Калин.

    За словами Умєрова, сторони предметно обговорили безпекові виклики в регіоні, перебіг переговорних процесів та подальшу координацію дій з урахуванням ситуації на фронті й ширшого регіонального контексту.

    Окрему увагу під час переговорів приділили гуманітарним питанням, зокрема поверненню українських громадян із російського полону.

    «Туреччина залишається важливим партнером і одним із ключових майданчиків для діалогу. Працюємо над тим, щоб найближчим часом відбулися нові обміни», — зазначив секретар РНБО.

    Він також наголосив на продовженні системної співпраці між Києвом і Анкарою для посилення безпеки та стабільності в Чорноморському регіоні.

  • Умєров обговорює в Анкарі повернення українців з полону

    Умєров обговорює в Анкарі повернення українців з полону

    Україна поновила переговори щодо обміну полоненими з Росією, які загальмували наприкінці минулого року. Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров проводить у Туреччині консультації з турецькими посередниками з метою відновлення процесу обмінів.

    За інформацією президента Володимира Зеленського, Рустем Умєров зустрівся в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом, а також із главою турецької розвідки Ібрагімом Калином. Основною темою переговорів стало сприяння Туреччини у поверненні українських громадян з російського полону.

    «Нам потрібне це сприяння, щоб повертати наших українців додому з російського полону. Минулого року обміни були активними, під кінець року, на жаль, загальмували, треба тепер відновити», — заявив Зеленський.

    Президент також повідомив, що Рустем Умєров щоденно підтримує контакт з американськими та європейськими партнерами. Окрім цього, 3 січня в Україні відбудеться перша зустріч радників з питань національної безпеки, присвячена темі миру. Участь у ній підтвердили представники 15 країн, а також НАТО, Європейської комісії та Європейської ради. Американська сторона долучиться до зустрічі в онлайн-форматі.

  • Папа Римський Лев XIV розпочав перший закордонний візит

    Папа Римський Лев XIV розпочав перший закордонний візит

    Папа Римський Лев XIV розпочав перший закордонний візит з дня своєї інтронізації та прибув до Анкари, Туреччина. Основною метою поїздки є відвідування міста Ізнік з нагоди 1700-річчя скликання Першого Вселенського собору (Нікейського).

    У перший день візиту понтифік відвідає мавзолей засновника та першого президента Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка, після чого відбудеться його зустріч з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Увечері Лев XIV вирушить до Стамбула, де розташована Апостольська нунціатура (посольство) Ватикану, а 29 листопада планує провести месу на стадіоні в Стамбулі.

    30 листопада Папа Римський відправиться до Лівану, де заплановані зустрічі з місцевою владою, церковними діячами, представниками різних релігій та молоддю. Візит покликаний зміцнити міжрелігійний діалог та міжнародну співпрацю.

  • Зеленський і Путін дали згоду на зустріч але компромісів поки нема

    Зеленський і Путін дали згоду на зустріч але компромісів поки нема

    Глава Міністерства закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що і Україна, і Росія в принципі погодилися на організацію особистої зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та російським правителем Володимиром Путіним. Про це міністр повідомив 25 липня в інтерв’ю турецькому телеканалу NTV, додавши, що Анкара активно працює над створенням сприятливих умов для такого саміту.

    Це перший офіційний сигнал за тривалий час про можливий прорив у прямих переговорах на найвищому рівні. Однак на тлі постійного саботажу переговорів з боку Кремля, про який попереджають західні аналітики, зокрема ISW, заява Туреччини виглядає радше як дипломатичний жест, а не гарантований прорив.

    Фідан підтвердив, що під час зустрічі української та російської делегацій у Стамбулі цього тижня сторони обговорили можливість проведення саміту лідерів. За словами міністра, “у принципі” було досягнуто згоди щодо зустрічі Зеленського і Путіна в Туреччині. Проте, як визнає дипломат, попереду в переговорних делегацій ще “значний обсяг роботи”.

    Фідан окремо зазначив, що кожна зі сторін має свої “козирі”, які поки що залишаються прихованими від публічності. Туреччина прагне створити політичний простір, у якому ці важелі впливу можуть бути реалізовані без ескалації.

    “Ми спостерігаємо ознаки готовності до компромісу. Якщо цей підхід буде збережено, може бути досягнуто проміжне рішення”, — підкреслив міністр.