centernews360

Позначка: АМКУ

  • Хмарна імперія «Київстару»: регулятор дав добро на скандальне поглинання гіганта GigaCloud

    Хмарна імперія «Київстару»: регулятор дав добро на скандальне поглинання гіганта GigaCloud

    Антимонопольний комітет України 9 липня офіційно дозволив приватному акціонерному товариству «Київстар» отримати контроль над одним із найбільших вітчизняних провайдерів хмарних послуг – товариством з обмеженою відповідальністю «Гігаклауд». Угода була схвалена, але для збереження конкуренції на цифровому ринку мобільний оператор змушений був взяти на себе низку суворих зобов’язань.

    Перед ухваленням резонансного рішення регулятор ретельно вивчив позиції гравців ринку, опитав споживачів і проаналізував зауваження правоохоронних органів. Експерти дійшли висновку, що сфера хмарних технологій поки залишається конкурентною, проте існують серйозні ризики – телекомунікаційний гігант міг би нав’язувати клієнтам нові сервіси в єдиному пакеті з мобільним зв’язком. Сама ж угода передбачає укладення корпоративного договору між «Київстаром» та власниками GigaCloud – компаніями Nazlami Limited, Telliani Limited і Zvityaga Limited.

    Щоб уникнути монополізації, оператор зобов’язався не прив’язувати продукти придбаного провайдера до власних телекомунікаційних послуг. Клієнти матимуть безперешкодне право купувати хмарне сховище окремо, а компанії суворо заборонено погіршувати умови обслуговування чи дискримінувати користувачів через вибір іншого постачальника інтернету. Дотримання цих правил АМКУ контролюватиме через ретельну перевірку щорічної звітності.

    Перші заяви про наміри викупити 80% акцій українського хмарного провайдера пролунали ще 19 вересня 2025 року. Тоді ця ініціатива миттєво привернула увагу державних органів – наприкінці жовтня Рада економічної безпеки України офіційно закликала перевірити майбутню угоду щодо ймовірних загроз для національної безпеки.

  • АМКУ перевірить причини різкого зростання цін на пальне

    АМКУ перевірить причини різкого зростання цін на пальне

    Антимонопольний комітет України заявив, що перевірить причини різкого зростання цін на пальне на українських автозаправних станціях на початку березня 2026 року. Про це йдеться у повідомленні відомства.

    У комітеті зазначили, що останніми днями на світовому ринку нафти та нафтопродуктів спостерігається суттєве зростання котирувань. На цьому тлі подорожчало пальне і в мережах українських АЗС. У зв’язку з цим регулятор почав контрольні заходи, щоб з’ясувати, чи немає в діях операторів ринку ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

    Зокрема, 4 березня комітет направив учасникам ринку вимоги надати інформацію, необхідну для встановлення причин підвищення цін. Для надання даних встановлено максимально стислі строки.

    Після отримання інформації фахівці комітету проведуть оперативний аналіз. У разі виявлення ознак порушень законодавства про конкуренцію регулятор обіцяє вжити відповідних заходів.

    Водночас в АМКУ нагадали, що ціни на світлі нафтопродукти в Україні не підлягають державному регулюванню. Український ринок пального значною мірою залежить від імпорту, тому коливання світових цін безпосередньо впливають на вартість бензину та дизельного пального для споживачів.

  • Lifecell попереджає про ризики після можливого об’єднання Vodafone і «Київстар»

    Lifecell попереджає про ризики після можливого об’єднання Vodafone і «Київстар»

    Українські оператори мобільного зв’язку Vodafone та «Київстар» розглядають можливість об’єднання своїх вежових бізнесів. Відповідну заявку вже подано до Антимонопольного комітету України. Водночас третій великий гравець ринку — lifecell — публічно виступив проти такого кроку.

    Аналітики вважають, що об’єднання вежових компаній українського Vodafone та Veon, який володіє «Київстаром», може відбутися з метою подальшого продажу цього бізнесу третій стороні. Про це йдеться в матеріалі Forbes.

    Мова йде про можливе злиття компаній Ukraine Tower Company (UTC), що належить нідерландському телеком-холдингу Veon, та Ukrainian Network Solutions (UNS), яка є вежовим підрозділом компанії «Vodafone Україна». Обидві структури займаються будівництвом і обслуговуванням базових станцій мобільного зв’язку. Forbes зазначає, що це вже друга заявка від UTC до Антимонопольного комітету, однак точна дата подання першої заявки не розголошується. Основна мета об’єднання — створення єдиного вежового бізнесу, який у подальшому може бути проданий інвестору. За оцінками інвестиційних аналітиків, потенційна вартість такої угоди може становити близько 300 мільйонів доларів.

    Ще у грудні 2021 року Veon заявляв про намір продати свої вежові активи в Україні, Пакистані та Бангладеші до кінця 2023 року. У Пакистані та Бангладеші ці активи вже були продані за 543 мільйони та 100 мільйонів доларів відповідно. Крім того, компанія повністю вийшла з російського ринку. Директор зі стратегії «Vodafone Україна» Дмитро Пономаренко пояснив, що жодних остаточних домовленостей між Vodafone, Veon та UTC наразі не існує. За його словами, компанія лише аналізує можливості підвищення ефективності використання інфраструктури, у тому числі шляхом співпраці з іншими учасниками ринку. Він наголосив, що подальші кроки можливі лише після отримання дозволів від регуляторних органів та корпоративного управління. У Veon утрималися від коментарів щодо можливого продажу вежових активів, зазначивши лише, що в довгостроковій перспективі володіння власною інфраструктурою не завжди є ефективним. Один із топменеджерів ринку припустив, що у разі схвалення угоди АМКУ частки сторін у спільному бізнесі можуть становити по 50%. Саму угоду при цьому характеризують радше як об’єднання, а не поглинання.

    Водночас компанія lifecell різко розкритикувала можливе об’єднання. У заяві, оприлюдненій 9 лютого, зазначається, що злиття вежових бізнесів двох найбільших операторів може назавжди змінити структуру українського телеком-ринку та сповільнити його розвиток на роки вперед. У lifecell вважають, що об’єднання пасивної мобільної інфраструктури призведе до монополізації ринку, зниження конкуренції та негативно вплине на інновації і якість послуг для абонентів. У компанії також наголосили на ризиках для національної безпеки, зазначивши, що саме розгалужена інфраструктура забезпечила стабільний зв’язок для сил оборони, екстрених служб і абонентів під час кібератаки на одного з операторів у 2023 році.

    Lifecell закликав провести розгляд угоди відкрито та прозоро із залученням усіх учасників ринку та експертної спільноти.

  • Антимонопольний комітет покарав учасників тендерної змови у сфері закупівель солі

    Антимонопольний комітет покарав учасників тендерної змови у сфері закупівель солі

    Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії – Солт Індастрі та Торговий дім Кип і Ко – за змову під час участі у державних закупівлях технічної солі. Як повідомили в АМКУ, товариства вчинили антиконкурентні узгоджені дії, що призвели до спотворення результатів шести тендерів.

    Йдеться про закупівлі, які проводили з травня 2024 по березень 2025 року КП Шляхово-експлуатаційне управління Дніпровського району Києва, КП Дільниця по ремонту та утриманню автошляхів (дві процедури), Криворіжтепломережа, Полігон Екологія та КП Київтеплоенерго. Загальна очікувана вартість цих торгів становила 33,6 млн гривень.

    Під час розслідування Комітет встановив факти, які свідчать про спільну і скоординовану поведінку компаній, а також про відсутність реальної конкуренції між ними. За результатами розгляду АМКУ наклав штрафи на загальну суму 18 911 880 гривень.

    Закон України Про публічні закупівлі передбачає, що компанії, які протягом останніх трьох років були притягнуті до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, не можуть брати участь у тендерах. Таким чином, Солт Індастрі та Торговий дім Кип і Ко втратять право виходити на державні закупівлі на цей період.

  • АМКУ розпочав справу проти п’яти найбільших аптечних мереж

    АМКУ розпочав справу проти п’яти найбільших аптечних мереж

    Антимонопольний комітет України розпочав справу проти п’яти найбільших аптечних мереж через підозру в антиконкурентних узгоджених діях, які могли обмежити реалізацію лікарських засобів вітчизняних виробників. До розгляду потрапили 155 суб’єктів господарювання, що входять до складу мереж Аптека АНЦ, Аптека Доброго дня, Аптека 9-1-1, Аптека Подорожник та Аптека Бажаємо здоров’я.

    За даними АМКУ, ці п’ять мереж контролюють 64% роздрібного товарообігу та 42% аптечних точок, що становить 7742 магазини. Така частка ринку надає їм значний вплив на умови обороту лікарських препаратів. Комітет виявив, що з лютого цього року простежуються тенденції до зменшення обсягів реалізації препаратів трьох вітчизняних виробників через обмеження їхньої присутності у ТОП-5 мережах, при цьому попит на ці ліки залишався стабільним.

    АМКУ наголосив, що узгоджені дії аптечних мереж можуть призвести до усунення або обмеження конкуренції, що тягне відповідальність відповідно до чинного законодавства. Розгляд справи триває, а комітет продовжує аналізувати матеріали та контролювати дотримання законодавства про захист економічної конкуренції.

  • Найбільші постачальники ліків в Україні порушили конкуренцію

    Найбільші постачальники ліків в Україні порушили конкуренцію

    Антимонопольний комітет України оштрафував двох найбільших дистриб’юторів лікарських засобів — компанії БаДМ та Оптіма-Фарм, ЛТД — на загальну суму 4,8 мільярда гривень. Причиною стало багаторічне порушення конкурентного законодавства: погоджене встановлення цін на низку популярних препаратів, зокрема Спазмалгон та Евказолін аква.

    Про це повідомив АМКУ 31 липня на своєму офіційному сайті. Відповідно до рішення, БаДМ має сплатити 2,374 мільярда гривень штрафу, а Оптіма-Фарм — 2,432 мільярда гривень.

    Як зазначає комітет, з березня 2020 по грудень 2023 року компанії погоджували свої дії на ринку оптової торгівлі лікарськими засобами. Це призвело до встановлення однакових або подібних цін без об’єктивних економічних причин, що значно обмежило конкуренцію.

    Унаслідок змови прибутки компаній суттєво зросли. За оцінками АМКУ, чистий прибуток Оптіма-Фарм за час дії домовленостей збільшився в 11 разів, а БаДМ — у 3,5 рази порівняно з 2019 роком. Комітет підкреслює, що жодного прозорого механізму формування таких цін виявлено не було.

    Особливе занепокоєння викликала ситуація з цінами на препарати масового попиту. Встановлення узгоджених високих цін на такі ліки, як Спазмалгон і Евказолін аква, прямо вплинуло на доступність медикаментів для українських громадян.

    АМКУ наголосив, що подібні дії суперечать законодавству про захист економічної конкуренції та підривають довіру до ринку фармацевтики. Подальший розвиток справи залежатиме від того, чи оскаржать компанії рішення комітету у судовому порядку, чи сплатять штраф добровільно.

  • Антимонопольний комітет перевіряє виробників масла на порушення законів про конкуренцію

    Антимонопольний комітет перевіряє виробників масла на порушення законів про конкуренцію

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) ініціював розгляд справи проти двох компаній — ТОВ «Іва-Арт» та ТОВ «Асікс Груп» — за порушення закону про захист від недобросовісної конкуренції. Причиною стало поширення недостовірної інформації щодо вершкового масла, що вводить в оману споживачів.

    Як повідомляється пресслужбою АМКУ, компанії поширювали на упаковках вершкового масла відомості, що не відповідали дійсності. Так, ТОВ «Іва-Арт» зазначило на етикетці свого масла солодковершкового «Селянське» 72,5% жиру, що воно відповідає державному стандарту «ДСТУ 4399:2005», хоча не мала належного підтвердження цього. Те ж саме стосується ТОВ «Асікс Груп», яка на своєму продукті вказала на аналогічну інформацію — «Масло солодковершкове селянське 73,5% жиру», що також не мало відповідного підтвердження.

    «Такі дії компаній можуть бути кваліфіковані як порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», оскільки вони вводять споживачів в оману щодо складу, властивостей та стандарту продукту», — йдеться у повідомленні АМКУ.

    Зараз комітет проводить розслідування щодо цього випадку, і виробники можуть бути притягнуті до відповідальності за поширення неправдивої інформації про свої товари.

  • НАБУ завершило розслідування справи голови АМКУ Кириленка

    НАБУ завершило розслідування справи голови АМКУ Кириленка

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування стосовно голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 72,1 мільйона гривень та поданні недостовірної інформації в деклараціях.

    За даними слідства, у 2020–2023 роках, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, Кириленко придбав 21 об’єкт нерухомості та автомобіль преміум-класу BMW X3. Для приховування майна, воно було зареєстроване на родичів його дружини.

    • 7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м;
    • будинок під Києвом площею понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки;
    • 2 гаражі та 6 паркомісць;
    • 3 нежитлових приміщення площею понад 190 кв. м;
    • автомобіль BMW X3.

    Слідство встановило, що різниця між вартістю цього майна та задекларованими доходами посадовця та його дружини склала понад 72 мільйони гривень.

    Окрім цього, Кириленко не вказав жодного з придбаних об’єктів у своїх деклараціях за 2020–2023 роки, чим порушив вимоги законодавства.Розслідування було розпочато після журналістського розслідування Радіо Свобода. 14 серпня 2023 року Кириленку повідомили про підозру.

    Наступним кроком у справі стане ознайомлення сторін із матеріалами розслідування, після чого справу передадуть до суду.