centernews360

Позначка: амазонка

  • Нове дослідження показало вплив посухи на вуглецевий баланс Амазонки

    Нове дослідження показало вплив посухи на вуглецевий баланс Амазонки

    Нове дослідження показало, що під час екстремальної посухи 2023 року тропічні ліси Амазонки несподівано стали джерелом вуглецю. Раніше ці ліси відігравали важливу роль у поглинанні великих обсягів CO₂, допомагаючи регулювати клімат планети.

    У 2023 році регіон пережив аномально високі температури, на 1,5°C перевищуючи середній показник за 1991–2020 роки, а також надзвичайно суху атмосферу з вересня по листопад. Причиною стало підвищення температури води в Атлантичному та Тихому океанах, що зменшило перенесення вологи до Південної Америки і спричинило посуху.

    Міжнародна група дослідників під керівництвом Сантьяго Ботіа з Інституту біогеохімії Макса Планка проаналізувала, як ці умови вплинули на здатність тропічних лісів поглинати вуглець. Для цього вони поєднали дані спостережень за CO₂ на Amazon Tall Tower Observatory, супутникові дані про стан рослинності та комп’ютерне моделювання. Результати показали, що в 2023 році Амазонія виділила від 10 до 170 мільйонів тонн вуглецю. Викиди не були пов’язані із пожежами — їхня частота залишалася в межах норми. Основною причиною став зсув у здатності рослинності поглинати CO₂.

    З січня по квітень ліс поглинав більше вуглецю, ніж зазвичай, що частково компенсувало загальні втрати. Проте вже в травні почався перехід від поглинача до джерела вуглецю, а пік викидів припав на жовтень через високі температури та низьку вологість. Загалом зниження поглинання вуглецю в Амазонії у 2023 році становило близько 30% від чистого джерела вуглецю на всіх тропічних територіях світу.

  • Критичні кліматичні пороги наближають Землю до катастрофи

    Критичні кліматичні пороги наближають Землю до катастрофи

    Новий аналіз вчених показує, що Земля наближається до точки неповернення, після якої планета може стати непридатною для життя. Дослідження стверджує, що багато кліматичних систем, зокрема крижані щити в Гренландії та Західній Антарктиді, бореальна вічна мерзлота та тропічні ліси Амазонки, сьогодні перебувають ближче до колапсу, ніж вважалося раніше.

    За словами авторів роботи, кілька компонентів земної системи можуть бути більш вразливими до дестабілізації, ніж вважалося, а існуючі кліматичні стратегії і зобов’язання світових урядів є недостатніми для запобігання критичним наслідкам.

    Дослідники пояснюють, що їхня робота ґрунтується на концепції кліматичних “критичних точок” — моментів колапсу екологічних систем, які можуть призвести інші системи за межі їхніх порогів, запускаючи ефект доміно, відомий як сценарій “снігової кулі”. У гіршому випадку планету очікує сценарій “парникової Землі”, що передбачає підвищення температури приблизно на 5 градусів за Цельсієм вище доіндустріального рівня. Співавтор дослідження Крістофер Вольф зазначає, що перетин навіть частини критичних порогів може призвести до найгіршого сценарію. Вчені також попереджають, що громадськість та уряди світу недостатньо поінформовані про ризики, пов’язані з точкою неповернення.

    За прогнозами дослідників, у разі колапсу кліматичних систем перші наслідки відчують незаможні люди в різних регіонах світу, проте згодом зміни зачеплять усіх.

  • Майбутнє без джунглів, які кліматичні катастрофи чекають на Амазонію

    Майбутнє без джунглів, які кліматичні катастрофи чекають на Амазонію

    Майбутнє Амазонії у світлі тотального знищення тропічних лісів виглядає дедалі похмурішим. Нове дослідження показало, що вирубка лісів у регіоні спричинить значні кліматичні зміни, включаючи рекордні зливи, сильні вітри, підвищення температури та тепловий стрес для населення.

    Раніше вважалося, що головною загрозою стане зменшення кількості опадів і посуха. Однак вчені з Інституту метеорології Товариства Макса Планка (Німеччина) під керівництвом Арім Юн використали вдосконалену кліматичну модель, яка дозволила точніше оцінити особливості конвекції в регіоні.

    Результати дослідження виявили: середньорічна кількість опадів не зменшиться, як передбачалося раніше. Натомість зміняться режими випадання дощу. Зокрема, кількість потужних злив, під час яких випадає понад 50 міліметрів води на годину, зросте на 54%. Також очікується зростання мінімальної добової температури на 2,7°C, а максимальної — на 5,4°C. Все це означає значне посилення теплового навантаження на екосистему і людей. Додатково прогнозується збільшення частоти сильних вітрів та екстремальних погодних явищ. Разом з частішими періодами посухи, це створить небезпечні умови для мешканців регіону. На території Амазонії нині проживає понад 30 мільйонів людей, серед яких близько 2,7 мільйона — корінне населення. Вчені наголошують, що такі зміни можуть мати серйозні соціальні й гуманітарні наслідки.

    Кліматолог Луїс Каттелан з Лідського університету зазначає, що подібні моделі необхідно адаптувати до часткового вирубування лісів, що є більш реалістичним сценарієм. За його словами, повна вирубка розглядається для розуміння крайніх варіантів розвитку подій, однак навіть часткова втрата лісу може спричинити серйозні кліматичні наслідки.

  • Торфовища Амазонії та їхня роль у боротьбі зі зміною клімату

    Торфовища Амазонії та їхня роль у боротьбі зі зміною клімату

    Нещодавні дослідження, проведені в амазонських лісах Перу, виявили невідомі мікроби, що можуть значно вплинути на глобальний баланс вуглецю. Ці мікроорганізми, що мешкають у торфовищах, де рівень кисню дуже низький, грають вирішальну роль у кругообігу вуглецю та можуть сприяти або стримувати зміну клімату.

    Торфовища, великі скупчення органічного матеріалу, здатні довготривало зберігати вуглець, стаючи важливими природними резервуарами для цього елементу. Проте, як з’ясували вчені, потепління клімату може призвести до того, що ці екосистеми перетворяться на джерела парникових газів, що значно посилить глобальне потепління. У своїх дослідженнях учені виявили мікроби, що належать до групи Bathyarchaeia, які взаємодіють із вуглецевим циклом в амазонських торфовищах. Ці мікроорганізми споживають монооксид вуглецю і перетворюють його на енергію, що дозволяє знизити токсичність вуглецю в навколишньому середовищі. Одночасно, вони сприяють виробленню водню та вуглекислого газу, який використовується іншими мікробами для вироблення метану. У стабільних умовах ці мікроби підтримують торфовища як важливі поглиначі вуглецю, знижуючи рівень викидів парникових газів. Однак зміни в кліматичних умовах, зокрема підвищення температури та зміни в опадах, можуть спровокувати викид значної кількості вуглецю у вигляді вуглекислого газу та метану.

    Торфовища Амазонії є одними з найбільших природних сховищ вуглецю на Землі, містячи близько 3,1 млрд тонн вуглецю — це приблизно вдвічі більше, ніж в усіх лісах світу. Проте через підвищення температури та зменшення вологості ці екосистеми стають все більш вразливими. Потепління може висушити торфовища, перетворивши їх із поглиначів вуглецю на джерела викидів парникових газів, що лише посилить проблему глобального потепління. За прогнозами вчених, антропогенні фактори, які порушують природний баланс в торфовищах, можуть призвести до викиду до 500 мільйонів тонн вуглецю до кінця цього століття.

    Зважаючи на можливі негативні наслідки для клімату, вчені наголошують на необхідності захисту торфовищ. Дії людини, що призводять до їхнього висушення чи порушення природного балансу, можуть призвести до катастрофічних наслідків для глобального клімату. Нові відкриття про мікроби в торфовищах підкреслюють важливість навіть найдрібніших організмів у регулюванні глобальних кліматичних процесів.