centernews360

Позначка: альянс

  • «НАТО застаріло»: Залужний ошелешив заявою про вступ України до Альянсу

    «НАТО застаріло»: Залужний ошелешив заявою про вступ України до Альянсу

    Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний під час виступу на засіданні дипломатичного клубу в Києві роз’яснив свої резонансні слова щодо перспектив вступу країни до Північноатлантичного альянсу. Дипломат наголосив, що залишається послідовним прибічником євроатлантичної інтеграції, однак сам військовий блок має докорінно змінити свої підходи відповідно до вимог сучасної війни.

    Генерал нагадав, що ще у 2019 році особисто керував процесом реформування українського війська та його переведенням на відповідні стандарти. Проте колосальний бойовий досвід Сил оборони та стрімкий розвиток військових технологій вивели українську армію на рівень, який вимагає від міжнародних партнерів повного перегляду оборонної концепції.

    «Я – за НАТО», – сказав Залужний.

    Ексочільник Збройних Сил України підкреслив, що саме військовому блоку доведеться переймати український досвід і формувати нову доктрину безпеки, адже без цього союзники просто не будуть готові до ефективного протистояння сучасним викликам.

    «Науково-технічний прогрес і триваюча війна вивели Збройні сили України на абсолютно інший рівень. І тепер у НАТО немає іншого виходу, окрім як переходити на абсолютно інші стандарти, щоб вийти на абсолютно нову доктрину. Ось тоді НАТО буде готове до вступу України. Я вже казав, що нам потрібен абсолютно новий силовий блок, вірогідніше за все, з територіальною прив’язкою до Європи. Абсолютно новий», – заявив він.

  • «Стратегія залишається непохитною»: у НАТО прокоментували призначення Драпатого Головкомом ЗСУ

    «Стратегія залишається непохитною»: у НАТО прокоментували призначення Драпатого Головкомом ЗСУ

    У Північноатлантичному альянсі заявили, що призначення Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних Сил України замість Олександра Сирського жодним чином не змінить рівень співпраці між військовими, а підтримка України з боку НАТО залишається чіткою та непохитною.

    Про це повідомив радник голови Військового комітету НАТО зі зв’язків з громадськістю та стратегічних комунікацій Джованні Галофоро. За його словами, ротації на керівних посадах є природним процесом, тому жодних змін у взаємодії не передбачається. Представник Альянсу також зазначив, що ще не мав особистої зустрічі з новим очільником ЗСУ, проте очікує на неї найближчим часом.

  • Історичний максимум: НАТО трансформується у нову версію і рекордно підтримує Україну

    Історичний максимум: НАТО трансформується у нову версію і рекордно підтримує Україну

    Курс України на інтеграцію до Північноатлантичного альянсу залишається непохитним, а кількість держав-членів, які відкрито схвалюють цей крок, сягнула історичного рекорду. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук під час інтерв’ю заявила, що дедалі більше країн чітко усвідомлюють пряму вигоду від майбутнього членства Києва. Попри запеклі намагання Російської Федерації зробити це питання заручником майбутнього переговорного процесу, українська сторона впевнено утримує свої позиції.

    Головним рушієм таких кардинальних змін у настроях союзників стала масштабна внутрішня трансформація самого блоку в бік концепції «НАТО 3.0». Ця ідея передбачає глобальне переформатування сил, за якого європейські держави переберуть на себе ключову роль у забезпеченні безпеки на континенті, суттєво зменшуючи абсолютну залежність від Сполучених Штатів Америки. У такій новій архітектурі колективної оборони західні партнери бачать Україну як один із найпотужніших елементів стримування загроз.

    За словами української амбасадорки, навіть ті країни, які раніше займали вичікувальну або пасивну позицію, зараз демонструють високу дипломатичну активність. Усі попередні кулуарні обіцянки та офіційні заяви про незворотність євроатлантичного шляху України нарешті отримують реальне публічне підтвердження. Дипломатка наголосила, що побудувати оновлений, сильний та автономний європейський оборонний вал західні союзники зможуть набагато ефективніше саме з Україною всередині Альянсу, ніж залишаючи її ззовні.

  • НАТО посилило підтримку України, але відклало питання членства

    НАТО посилило підтримку України, але відклало питання членства

    Північноатлантичний альянс у 2025 році суттєво посилив оборонні можливості та підтримку України, однак питання її членства знову відкладене. Про це йдеться у новому річному звіті НАТО, який 26 березня представив генеральний секретар Марк Рютте.

    У документі наголошується, що Росія залишається найбільшою та прямою загрозою для безпеки євроатлантичного простору. На тлі війни проти України, яку підтримують Китай, Іран, Північна Корея та Білорусь, Альянс змушений реагувати на нові виклики — від порушень повітряного простору до кібератак і диверсій.

    За словами Рютте, відповідь НАТО стала «швидкою, чіткою та рішучою». Альянс значно наростив сили швидкого реагування на суші, в морі та повітрі, а також посилив координацію оборонних зусиль.

    Окремий акцент у звіті зроблено на підтримці України. Зокрема, запущено механізм пріоритетних потреб України (PURL), який дозволяє спрямовувати американське озброєння, профінансоване союзниками. У НАТО наголошують, що це допомагає Україні утримувати фронт і захищати населення.

    Крім того, у 2024 році Альянс перейшов до інституційної моделі допомоги через створення структури NSATU та погодження довгострокового фінансування обсягом не менше 40 млрд євро.

    Разом із тим, у звіті констатується глибока трансформація самого НАТО. Якщо у 2013 році Альянс скорочував витрати та шукав свою роль після холодної війни, то нині фактично відбувається перехід до нової воєнної економіки. У 2025 році всі члени вперше досягли рівня витрат у 2% ВВП на оборону, а на саміті в Гаазі ухвалено рішення довести цей показник до 5% до 2035 року.

    Альянс також активізував військову присутність через нові місії, зокрема «Східна варта» та «Балтійська варта», які спрямовані на протидію російським провокаціям і диверсіям.

    Водночас, попри зростання підтримки України, питання її членства залишається невизначеним. Рютте підтвердив, що існує погоджений шлях до НАТО, однак він потребує часу, оскільки не всі союзники готові підтримати вступ України найближчим часом.

    «Наразі це питання не стоїть на порядку денному», — заявив генсек, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі.

    Таким чином, звіт НАТО за 2025 рік фіксує стратегічний зсув Альянсу — від спроб діалогу з Росією до системного стримування, водночас залишаючи відкритим ключове для України питання членства.

  • Зеленський провів розмову з Рютте і заявив про роль США у завершенні війни

    Зеленський провів розмову з Рютте і заявив про роль США у завершенні війни

    Президент України Володимир Зеленський 27 лютого провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте, під час якої сторони обговорили актуальну безпекову ситуацію та подальші кроки для завершення війни.

    За словами глави держави, Україна щиро прагне припинення війни та докладає всіх можливих зусиль для досягнення справедливого миру. Водночас він наголосив, що готовність Росії до завершення бойових дій значною мірою залежить від позиції Сполучених Штатів.

    «Багато в чому саме від Америки залежить, чи буде Росія готова закінчити війну», — зазначив Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    Під час розмови йшлося про координацію дій із партнерами та подальші дипломатичні кроки, спрямовані на припинення війни. Президент підкреслив, що Україна рішуче налаштована досягти справедливого миру.

    Крім того, Зеленський подякував Марку Рютте за підтримку України та висловив готовність продовжувати тісну взаємодію з Альянсом.

  • Перетворення Альянсу: США виступають за партнерське НАТО

    Перетворення Альянсу: США виступають за партнерське НАТО

    Сполучені Штати запропонували перезавантаження Північноатлантичного альянсу у вигляді так званого НАТО 3.0 — моделі, яка базується на партнерстві між Європою та США, а не на залежності. Про це 12 лютого заявив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі перед початком засідання міністрів оборони країн Альянсу у Брюсселі, повідомляє Європейська правда.

    За словами Колбі, у 2025 році завдяки лідерству президента США та генсека НАТО відбулося переосмислення Альянсу і зміцнилася відданість ідеї того, щоб Європа очолила конвенційну оборону НАТО. Цей процес він назвав «справжнім поверненням до НАТО 1.0» — серйозного, оборонного Альянсу, зосередженого на стримуванні загроз.

    «Цього року ми маємо важливе послання: настав час виступати разом, бути прагматичними, зосередитися на гнучкому реалізмі, на якому ґрунтуються та який демонструють Стратегія національної безпеки і Стратегія національної оборони США», — додав Колбі.

    Він підкреслив, що зараз існує «міцна основа для спільної партнерської роботи», і перетворення НАТО на формат 3.0 — союз, що ґрунтується на партнерстві, а не на залежності — є «справжнім поверненням до того, для чого НАТО було створено спочатку».

    Наразі у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі проходять зустрічі міністрів оборони Альянсу, засідання Ради Україна-НАТО та засідання у форматі Рамштайн.

  • Україна більше не покладається на союзників — Politico

    Україна більше не покладається на союзників — Politico

    Україна дедалі більше готується до сценарію, за якого їй доведеться самостійно гарантувати власну безпеку, не покладаючись на формальні гарантії союзників у майбутній мирній угоді. Про це повідомляє Politico, аналізуючи зміну підходів Києва до оборони на тлі війни з Росією.

    Як зазначає видання, в українському керівництві зростає скепсис щодо ефективності міжнародних зобов’язань, які не мають сили механізмів колективної оборони НАТО. У разі відсутності членства в Альянсі Україна змушена розраховувати переважно на власні можливості, а двосторонні угоди з партнерами розглядаються як допоміжний, але не вирішальний фактор.

    У Європейському Союзі раніше закликали перетворити Україну на так званого «сталевого їжака» — державу з потужною обороною, яка не стане легкою здобиччю для нинішніх чи майбутніх агресорів. Йдеться про формування постійної та численної армії, активний розвиток безпілотних технологій, ракетних програм і власного виробництва озброєнь.

    Втім, реалізація такого підходу потребує глибоких структурних змін. Серед ключових завдань — реформа оборонного сектору, оновлення системи закупівель, модернізація підходів до набору та підготовки особового складу, а також масштабні фінансові вливання з боку держави.

    Додаткові ризики пов’язані з непередбачуваністю позиції США, що також змушує Київ переглядати свої довгострокові безпекові стратегії. Саме тому під час мирних переговорів Україна наполягала на збереженні армії чисельністю до 800 тисяч військовослужбовців.

    Як підкреслює Politico, навіть у разі перемир’я утримання такої армії вимагатиме колосальних ресурсів і системної підтримки економіки та бюджету. Юридично зобов’язуючі угоди зі США та європейськими країнами, а також можлива присутність багатонаціональних сил розглядаються в Києві лише як доповнення до власної обороноздатності, а не як її заміна.

  • Пентагон поступово згортатиме участь у центрах НАТО

    Пентагон поступово згортатиме участь у центрах НАТО

    США планують скоротити свою участь у низці структур НАТО, зменшуючи присутність у дорадчих та навчальних підрозділах Альянсу. Про це у вівторок, 20 січня, повідомляє The Washington Post з посиланням на кількох високопоставлених американських посадовців.

    Йдеться не про одномоментний вихід із НАТО, а про поступове зменшення участі. Зміни можуть торкнутися близько 200 військовослужбовців і насамперед стосуватимуться 30 Центрів передового досвіду НАТО, які займаються підготовкою сил Альянсу з різних аспектів ведення війни.

    У Пентагоні планують не замінювати персонал після завершення їхніх відряджень, тому процес скорочення може розтягнутися на роки. При цьому участь США в роботі центрів повністю не припинятиметься.

    За даними джерел, скорочення торкнуться дорадчих структур з питань енергетичної безпеки та морських операцій, а також органів, пов’язаних зі спеціальними операціями та розвідкою. Частину американських функцій можуть перерозподілити всередині Альянсу, що пом’якшить наслідки.

    Американські посадовці наголошують, що рішення обговорювалося вже кілька місяців і не пов’язане з ескалацією заяв Дональда Трампа щодо Гренландії. У НАТО, своєю чергою, заявили, що коригування військової присутності США є звичайною практикою, і Альянс перебуває у тісному контакті з Вашингтоном.

  • Болгарія знову йде на вибори: президент оголосив розпуск парламенту

    Болгарія знову йде на вибори: президент оголосив розпуск парламенту

    У Болгарії оголошено дострокові парламентські вибори після того, як провалилися всі спроби сформувати новий уряд. Президент країни Румен Радев заявив про необхідність проведення позачергового голосування після відмови основних політичних сил взяти на себе відповідальність за формування правлячої коаліції. Про це повідомляє Reuters.

    16 січня Радев надав Альянсу за права і свободи мандат на формування уряду, однак партія відхилила цю пропозицію. Це вже третя спроба за тиждень створити новий кабінет міністрів, яка завершилася безрезультатно. Таким чином, у країні склалися всі конституційні підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів.

    Болгарія опиниться на виборчих дільницях уже восьмий раз за останні чотири роки. Політична система країни залишається в стані затяжної кризи, адже жодна з партій у фрагментованому парламенті не має достатньої кількості мандатів для формування стабільної більшості.

    Коаліційний уряд прем’єр-міністра Росена Желязкова, який спирався на підтримку найбільшої фракції ГЕРБ-СДП, пішов у відставку на тлі масових вуличних протестів. Демонстрації були спрямовані проти високого рівня корупції в державі та нового бюджету, що передбачав підвищення низки податків.

    Після відставки кабінету ГЕРБ-СДП та реформістська коаліція НДП-ДБ відмовилися від пропозиції президента створити новий уряд. Остаточна відмова Альянсу за права і свободи поставила крапку в спробах сформувати парламентську більшість. Тепер Румен Радев має призначити технічний уряд і визначити дату проведення позачергових парламентських виборів.

  • Трамп поставив під сумнів роль НАТО без США

    Трамп поставив під сумнів роль НАТО без США

    Президент США Дональд Трамп допустив можливість вибору між реалізацією амбіцій щодо Гренландії та збереженням Північноатлантичного альянсу. Про це він заявив в інтерв’ю The New York Times.

    Трамп відмовився прямо відповісти, що для нього є пріоритетнішим — контроль над Гренландією чи подальше існування НАТО, однак визнав, що «це може бути вибір». За його словами, трансатлантичний альянс втрачає сенс, якщо в його центрі не перебувають Сполучені Штати.

    Пояснюючи, чому США потрібна Гренландія, американський лідер зазначив, що це «психологічно необхідно для успіху». Видання підкреслює, що, на думку Трампа, суверенітет і національні кордони менш важливі, ніж особлива роль США як «захисника Заходу».

    Також Трамп заявив, що саме він зміг змусити країни НАТО збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. За його словами, Росія нібито не зважає на жодну іншу країну Альянсу, окрім Сполучених Штатів.

    «Я думаю, що ми завжди будемо ладнати з Європою, але хочу, щоб вони навели лад. Саме я змусив їх витрачати більше ВВП на НАТО. Якщо подивитися на Альянс, то Росія зовсім не переймається жодною іншою країною, крім нас», — наголосив президент США.