centernews360

Позначка: Агро

  • Урожай під загрозою знищення: прифронтовим аграріям масово роздають мобільні зерносховища

    Урожай під загрозою знищення: прифронтовим аграріям масово роздають мобільні зерносховища

    В Україні стартувала масштабна кампанія з безоплатної видачі полімерних рукавів для тимчасового зберігання зерна, покликана врятувати продукцію фермерів у прифронтових регіонах. Гуманітарну підтримку отримують господарства з дев’яти областей, які обробляють від 100 до 3000 гектарів землі. Перша хвиля розподілу за участю представників Міністерства аграрної політики та продовольства України вже успішно відбулася на території Сумщини.

    Програма порятунку врожаю охоплює агровиробників Дніпропетровщини, Донеччини, Запоріжжя, Миколаївщини, Одещини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини та Чернігівщини. Головний пріоритет під час видачі надається тим підприємствам, чия інфраструктура зазнала прямих руйнувань внаслідок ворожих обстрілів. Загалом через систему Державного аграрного реєстру фермери подали 2319 заявок на отримання 13 881 рукава. Кожен такий резервуар здатен вмістити близько 200 тонн збіжжя, що дозволить аграріям додатково зберегти близько 2,8 мільйона тонн зернових та олійних культур.

    Реалізація цієї критично важливої ініціативи стала можливим завдяки координації низки міжнародних партнерів. Проєкт впроваджують Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня продовольча програма ООН, організація Prosper Global та Український Червоний Хрест за підтримки урядів Канади, Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу та Фонду Говарда Г. Баффета.

    Потреба у додаткових потужностях залишається колосальною. Через системні удари по аграрній інфраструктурі та сповільнення темпів експорту загальний дефіцит місць для зберігання збіжжя до листопада може сягнути 11 мільйонів тонн. Забезпечення фермерів мобільними сховищами дозволяє частково перекрити цю нестачу вже зараз, поки держава продовжує працювати над відновленням морських коридорів та розширенням альтернативних логістичних шляхів.

  • Аграрний шлагбаум від Брюсселя: Євросоюз готує жорсткі обмеження для українського експорту та позбавить субсидій після вступу

    Аграрний шлагбаум від Брюсселя: Євросоюз готує жорсткі обмеження для українського експорту та позбавить субсидій після вступу

    Європейська комісія має намір суттєво обмежити потенційний доступ України до спільного продовольчого ринку Європейського Союзу та повністю закрити шлях до багатомільярдних сільськогосподарських субсидій після набуття країною повноправного членства в блоці. Йдеться про блокування прямого доступу українських виробників до спеціального фонду підтримки із колосальним річним бюджетом у розмірі 55 мільярдів євро. У європейських інституціях зростає занепокоєння, що повноцінна інтеграція гігантського українського аграрного сектора за чинними правилами здатна зруйнувати внутрішню Спільну аграрну політику, спровокувати хвилю банкрутств серед європейських фермерів та вимагатиме непосильного фінансового перерозподілу ресурсів усього співтовариства.

    Замість надання прямих дотацій та необмеженого виходу на внутрішній ринок блоку чиновники пропонують альтернативну стратегію співпраці. Євросоюз планує спрямувати зусилля на надання допомоги Києву у повному відновленні та розширенні поставок сільськогосподарської продукції на її традиційні глобальні ринки в Азії, Африці та на Близькому Сході. Брюссель розраховує переорієнтувати потужні торговельні потоки зерна, олії та кукурудзи якомога далі від західних кордонів України, аби зняти напругу з внутрішнього ринку європейських держав, де поява значних обсягів дешевшої конкурентної продукції викликає постійний опір з боку місцевих аграрних асоціацій.

    Питання інтеграції українського продовольства залишається одним із найгостріших у європейській політиці впродовж останніх років. Імпорт українського врожаю вже ставав приводом для масштабних страйків фермерів, блокування прикордонних пунктів пропуску та односторонніх заборон на ввезення з боку низки східноєвропейських держав, які захищали інтереси власних фермерських господарств. Наразі в керівних кабінетах прагнуть заздалегідь унеможливити подібні кризи під час прийдешніх хвиль розширення. Аграрна сфера формує левову частку витрат загального бюджету об’єднання, через що приєднання мільйонів гектарів родючих українських чорноземів поставило б під загрозу виплати західним виробникам або вимагало б значного збільшення фінансових внесків від країн-донорів.

    Для України перспектива таких обмежень становить серйозний виклик у межах переговорного треку щодо набуття членства. Агропромисловий комплекс відіграє визначальну роль у наповненні державного бюджету та забезпеченні стабільності національної валюти в умовах затяжної війни. Якщо Києву нав’яжуть дискримінаційні правила гри без доступу до компенсаційних механізмів, українські експортери опиняться у нерівних конкурентних умовах, бувши водночас зобов’язаними виконувати всі суворі європейські екологічні норми та стандарти якості. Розв’язання цього вузла суперечностей стане головним індикатором здатності сторін знаходити довгострокові економічні компроміси.

  • Щит для аграріїв та бізнесу: держава кардинально розширила страхування від воєнних ризиків і відкрила мільярдні кредити на відновлення

    Щит для аграріїв та бізнесу: держава кардинально розширила страхування від воєнних ризиків і відкрила мільярдні кредити на відновлення

    В умовах постійної загрози ворожих ракетних ударів, атак безпілотників та безперервного терору української промислової й аграрної бази питання збереження матеріальних активів стало питанням виживання національної економіки. Реагуючи на гострі виклики часу, уряд ухвалив стратегічне рішення щодо суттєвого вдосконалення та розширення діючої державної програми страхування бізнесу від воєнних ризиків, одночасно кардинально спростивши бюрократичні механізми отримання належних фінансових компенсацій. Хоча в проєкті державного бюджету на наступний рік уже закладено окремі системні видатки на покриття подібних витрат, вітчизняні підприємці потребують невідкладного захисту безпосередньо зараз, через що оновлені норми набувають чинності без зволікань.

    Ухвалені урядові корективи передбачають комплексний перегляд ключових параметрів безпекової програми, що значно розширює коло її потенційних бенефіціарів. Насамперед столицю України місто Київ та Київську область було офіційно включено до переліку територій із підвищеним ризиком, що надає місцевим підприємствам повноцінний доступ до захисних механізмів. Одночасно суттєвого перегляду зазнав і сам перелік застрахованого майна, за знищення чи пошкодження якого держава виплачуватиме відшкодування: тепер гарантії поширюються на коштовну сільськогосподарську техніку, запаси пального, а також спеціалізований транспорт для його безпечного перевезення та тривалого зберігання. Фінансову планку державної допомоги також було відчутно піднято — максимальний розмір компенсації страхової премії зріс із трьох до п’яти мільйонів гривень на рік для одного суб’єкта господарювання. Крім того, дія механізму тепер повністю охоплює орендовані виробничі потужності, а вимоги до укладання відповідних договорів страхування були суттєво лібералізовані та спрощені.

    Паралельно з модернізацією страхового покриття державні інституції розгорнули масштабну фінансову підтримку великих інвестиційних і відновлювальних проєктів у паливному секторі, сфері логістики, оптовій і роздрібній торгівлі та переробній індустрії. Підприємства зазначених галузей отримали можливість залучати вигідні пільгові кредитні кошти, які дозволять оперативно відбудовувати понівечену обстрілами паливну та складську інфраструктуру, проводити глибоку технологічну модернізацію переробних заводів, а також своєчасно поповнювати дефіцитний обіговий капітал торговельних мереж.

    Фінансовий механізм передбачає відчутну компенсацію з боку держави у розмірі 5,5% річних від встановленої базової банківської ставки, що робить позикові ресурси максимально доступними для виробничників. При цьому встановлено безпрецедентний кредитний ліміт, який для групи пов’язаних компаній може сягати колосальної позначки в один мільярд гривень. Такий комплексний крок уряду покликаний забезпечити надійну фінансову подушку для критично важливих галузей, зберегти робочі місця та гарантувати безперебійне функціонування аграрного сектору, захистивши коштовний комбайновий і тракторний парк від руйнівних наслідків війни.

  • «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    Росія не матиме змоги перевозити своє зерно через територію Естонії, а офіційний Таллінн готовий застосувати всі необхідні важелі, аби перекрити державі-агресору альтернативні логістичні маршрути. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна на тлі спроб Москви знайти заміну чорноморським шляхам.

    «Наше повідомлення вантажоперевізникам чітке: не плануйте перевезення російського зерна через Естонію. Ми не вважаємо прийнятним, щоб Росія почала використовувати естонські порти для експорту свого зерна», – наголосив очільник естонської дипломатії. Він попередив, що в разі посилення тиску з метою налагодити поставки через країну Таллінн негайно запровадить національні санкції для прямої заборони такого транзиту.

    Дипломат нагадав про систематичні варварські атаки російської армії на українські зернові та олійні термінали в портах Одеської області, якими окупанти намагаються витіснити Київ зі світового агроринку. Згідно зі звітами Міністерства сільського господарства США, сумарно Україна та Росія забезпечили 27,3% світового експорту пшениці в маркетинговому сезоні 2025–2026 років, тому надання допомоги ворогу в обхід обмежень є неприпустимим.

    Наразі Естонія веде активні переговори з Латвією та Литвою для узгодження єдиного регіонального підходу або ухвалення загальноєвропейського рішення, яке не лише повністю зупинить транзит російського збіжжя, а й унеможливить перепродаж краденого врожаю з тимчасово окупованих територій України.

  • Українські аграрії зберуть рекордний урожай зернових

    Українські аграрії зберуть рекордний урожай зернових

    Українські аграрії цього року зберуть більший урожай зернових, незважаючи на скорочення посівних площ. Причиною збільшення врожаю стали сприятливі погодні умови.

    У 2023 році очікується зібрати 57,8 мільйонів тонн зернових, що на 6% більше, ніж торік. Згідно з даними Міністерства аграрної політики України, аграрії вже зібрали 57,6 мільйона тонн зернових та олійних культур. Збирання проводилося на площі 8 275,3 тисяч гектарів з урожайністю 47,4 центнера з гектара, і зібрано 39 228,2 тисяч тонн зерна.

    Цього року передбачається збільшення врожаю пшениці на 7% до 22,2 мільйона тонн, кукурудзи на 8% до 28,3 мільйона тонн і ячменю на 5% до 5,9 мільйона тонн порівняно з минулим роком. Погодні умови зробили свій внесок, компенсуючи скорочення посівних площ. Незважаючи на зменшення площ посіву ярих та озимих зернових на 980 тисяч гектарів до 10 895 тисяч гектарів, врожайність зернових культур досягла рекордних значень (до 52,1 центнера з гектара). Таким чином, українські аграрії забезпечать внутрішній ринок зернових продуктів, незважаючи на відсутність можливості експорту.