centernews360

Позначка: АЕС

  • Дунай обмілів: Румунія заглушила єдину АЕС через критичний рівень води

    Дунай обмілів: Румунія заглушила єдину АЕС через критичний рівень води

    Румунія повністю призупинила виробництво атомної електроенергії на єдиній у країні атомній електростанції в місті Чернаводе через стрімке падіння рівня води в річці Дунай. Відключення енергоблоків призвело до раптового виникнення 20-відсоткового дефіциту в національній енергосистемі.

    Роботи із зупинки останнього діючого блоку станції розпочалися вранці 13 серпня та завершилися об 11:00 за місцевим часом. Наразі румунський уряд не береться прогнозувати, скільки саме триватиме вимушений простій АЕС. Для оперативного покриття нестачі генерації країна розраховує на потенціал вітрових і сонячних електростанцій, а також на імпорт струму з-за кордону.

    Паралельно румунська влада планує запустити 4-й енергоблок на тепловій електростанції в Ровінарі. Утім, процес відновлення генерації на ТЕС стикнувся з гострим браком кваліфікованих технічних кадрів: аби налагодити та запустити застарілі системи, на станцію терміново викликали трьох колишніх співробітників, які вже давно перебувають на пенсії.

  • Операція на Дунаї: Румунія затоплює баржі з камінням задля порятунку атомної електростанції

    Операція на Дунаї: Румунія затоплює баржі з камінням задля порятунку атомної електростанції

    У Румунії на річці Дунай у районі Чернаводської атомної електростанції ухвалено рішення затопити чотири баржі з камінням. Такий екстрений крок покликаний штучно підвищити рівень води в річці, від якого напряму залежить безпечна робота та охолодження об’єкта. Затоплення заплановано на четвер, 6 серпня, о 14:00.

    Ситуація на станції залишається критичною: через обмелення Дунаю на Чернаводській АЕС уже довелося зупинити один енергоблок, що зменшило загальні потужності генерації електроенергії в Румунії на 10%. Наразі під загрозою вимушеної зупинки опинився і другий енергоблок.

    Очільник оборонного відомства країни наголосив на високій доцільності таких нестандартних заходів.

    «Кожен виграний день роботи АЕС фінансово втричі вигідніший за ці витрати», – заявив Міністр оборони Раду Міруце.

    Криза з обмеленням водойм негативно впливає на весь регіон. Під загрозою зупинки також опинилася єдина АЕС в Угорщині, хоча прем’єр-міністр Петер Мадяр повідомив про тимчасове незначне підвищення рівня води на 1,5 см. Через обмелення Дністра та енергетичні проблеми сусідніх країн із ризиком дефіциту електроенергії зіткнулася й Молдова, де профільне міністерство закликало громадян суттєво економити світло у пікові години задля уникнення екстрених відключень.

  • Угорщині загрожує енергетична криза: через рекордне міління Дунаю вперше за 44 роки зупиняють єдину АЕС «Пакш»

    Угорщині загрожує енергетична криза: через рекордне міління Дунаю вперше за 44 роки зупиняють єдину АЕС «Пакш»

    Угорщина опинилася на межі масштабного енергетичного колапсу через рекордний спад рівня води в річці Дунай, що унеможливлює належне охолодження та змушує вперше за 44 роки існування повністю зупинити єдину атомну електростанцію країни — АЕС «Пакш». Про критичну ситуацію у відеозверненні повідомив прем’єр-міністр країни Петер Мадяр.

    Ситуація додатково ускладнюється тим, що 29 липня через технічну несправність припинила роботу найбільша газова ТЕС Угорщини «Дунаменті», а через аномальну спеку в країні фіксують рекордний попит на електроенергію. Як наслідок, національна енергосистема найближчим часом ризикує втратити близько 2000 МВт генеруючих потужностей.

    Для запобігання системній аварії системний оператор MAVIR висунув вимогу до великих промислових підприємств скоротити споживання у пікові вечірні години (з 17:00 до 22:00), а також планує залучити резервну генерацію та збільшити імпорт електроенергії. До громадян звернулися з проханням перенести використання кондиціонерів і зарядку електромобілів на інший час. На крайній випадок урядом уже підготовлено спеціальні графіки відключень світла.

  • Кліматичний удар по енергетиці: Франція екстрено глушить атомні реактори через рекордну спеку

    Кліматичний удар по енергетиці: Франція екстрено глушить атомні реактори через рекордну спеку

    Французька державна електроенергетична компанія 12 липня повідомила про вимушену зупинку одразу трьох атомних реакторів. Причиною такого кроку стала екстремальна літня спека, яка загрожує екологічній безпеці місцевих річок.

    Робота енергоблоків була призупинена для суворого дотримання правил охорони довкілля. З мережі вивели реактор номер два у Гольфеші на березі річки Гаронна, третій енергоблок у Бюже біля Рони та другий у Шузі на річці Маас. Окрім повної зупинки цих об’єктів, енергетики були змушені суттєво обмежити генерацію ще низки станцій. Зокрема, коригування потужності торкнулося реакторів у Сен-Альбані, Блає, Трікастені та сусідніх блоків у Бюже й Шузі.

    Аби уникнути дефіциту електроенергії, місцеве Управління з ядерної безпеки та радіаційного захисту пішло на виняток для станції в Бюже. Регулятор тимчасово дозволив скидати у водойму відпрацьовану воду, температура якої на один градус перевищуватиме встановлену екологічну норму. Це рішення дасть змогу об’єкту продовжувати виробництво світла навіть в умовах зниженої потужності.

    Варто зазначити, що поки європейська енергетика потерпає від кліматичних змін, українська атомна генерація перебуває під постійним прицілом російських окупантів. Незаконне захоплення росіянами Запорізької АЕС та регулярні ворожі атаки створюють реальну загрозу ядерної катастрофи, наслідки якої можуть стати фатальними не лише для України, а й для всієї Європи.

  • «На човнах та колодах»: Балицький видав нову заяву про наступ ЗСУ на Запорізьку АЕС

    «На човнах та колодах»: Балицький видав нову заяву про наступ ЗСУ на Запорізьку АЕС

    Призначений Росією губернатор Запорізької області Євген Балицький заявив, що територія Запорізької атомної електростанції та прилегле узбережжя нібито повністю захищені від можливих спроб українських військових форсувати річку Дніпро. Про це він повідомив російським медіа.

    За словами окупаційного посадовця, наразі всі можливі наміри Збройних сил України перетнути Дніпро є нереалістичними. Він переконаний, що успішно перекинути сили через річку неможливо.

    «Атомна станція і наше узбережжя захищені добре. І це буде утопія – просто легку піхоту перекинути через річку і «покласти» на березі», – зазначив він.

    Також Балицький стверджує, що українське командування може вдатися до таких дій виключно заради створення інформаційного приводу для західних партнерів. Він заявив, що союзникам абсолютно байдуже на життя військових, яких готові відправляти в бій навіть на човнах чи колодах задля привернення уваги.

    «Британцям, американцям, європейцям не шкода нещасних українців», – додав губернатор.

    Раніше, 20 червня, призначений РФ мер Енергодара Максим Пухов поскаржився на зміну тактики українських військових під час атак на місто. За його словами, якщо раніше з важких безпілотників хаотично скидали боєприпаси на припарковані у дворах легкові автомобілі, то тепер цілями дронів FPV нібито цілеспрямовано стають мікроавтобуси та невеликі вантажівки.

  • Ядерний ренесанс: Швейцарія робить крок до скасування заборони на будівництво нових АЕС

    Ядерний ренесанс: Швейцарія робить крок до скасування заборони на будівництво нових АЕС

    Нижня палата парламенту Швейцарії, Національна рада, у четвер офіційно підтримала урядову ініціативу щодо скасування чинної заборони на зведення нових атомних електростанцій. Цей крок став можливим завдяки попередньому схваленню пропозиції верхньою палатою парламенту — Радою кантонів, а також федеральним урядом країни. Хоча наразі у Швейцарії немає затверджених планів щодо будівництва конкретних нових реакторів, це рішення відкриває юридичний шлях для майбутнього розвитку атомної енергетики. Водночас партія «Зелені» вже різко засудила такі дії влади та анонсувала проведення загальнонаціонального референдуму, щоб заблокувати повернення до ядерних проєктів.

    Передумовою для цього кроку стала народна ініціатива за підтримки великих бізнес-асоціацій, які активно лобіювали будівництво нових АЕС для забезпечення енергетичної стабільності. Уряд відхилив початкову версію їхньої вимоги, оскільки вона потребувала б складних змін до конституції, проте натомість висунув власну контрпропозицію, яка передбачає лише скасування законодавчої заборони. Варто нагадати, що Швейцарія відмовилася від спорудження нових атомних об’єктів ще у 2017 році під впливом наслідків руйнівної катастрофи на японській АЕС «Фукусіма» у 2011 році. Згідно з тим рішенням, чотири наявні в країні реактори мають право продовжувати свою роботу рівно доти, доки вони відповідають усім суворим критеріям безпеки.

    Тим часом на тлі швейцарських дебатів інші європейські країни продовжують згортати атомну спадщину минулого. Зокрема, Литва стала першою державою у світі, яка розпочала безпрецедентну підготовку до повного демонтажу активних зон реакторів типу РБМК на своїй закритій Ігналінській АЕС. Цей процес має унікальне історичне та технологічне значення, адже литовські фахівці ліквідовуватимуть ядерні установки точно такого ж типу, що функціонували на Чорнобильській АЕС.

  • Наслідки удару дрона: МАГАТЄ зафіксувало пошкодження корпусу Запорізької АЕС

    Наслідки удару дрона: МАГАТЄ зафіксувало пошкодження корпусу Запорізької АЕС

    Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії зафіксували пошкодження зовнішньої сторони турбінного корпусу Запорізької АЕС. Спостерігачі оглянули ділянку біля 6-го енергоблока, яка, за твердженням російського керівництва станції, зазнала атаки безпілотника. Про це повідомила пресслужба МАГАТЕ.

    Під час моніторингу території група виявила деформацію металевого люка на верхньому поверсі цеху, а також уламки та обпалені рештки оптоволоконного кабелю на землі. Ознаки вказують на наслідки вибуху дрона, через що представники агентства вже запросили доступ до внутрішніх приміщень будівлі для детальнішого аналізу. Попри те, що через фіксацію безпілотників та стрілянину інспекторам довелося тимчасово перейти в укриття, за допомогою вимірювального обладнання вони підтвердили, що рівень радіації на об’єкті залишається в межах норми.

    Генеральний директор організації Рафаель Гроссі назвав інцидент серйозною загрозою для ключових засад безпеки. «Атаки на ядерні об’єкти недопустимі і повинні припинитися, щоб запобігти цілком реальному ризику ядерної аварії, яка не принесе користі нікому», – наголосив очільник відомства.

    Окупаційна адміністрація станції заявила про повторні удари нібито з боку Збройних сил України, які цього разу припали на транспортний цех і знищили шість автобусів та два автомобілі. Водночас Сили оборони України категорично спростували будь-які звинувачення в обстрілах атомної інфраструктури, назвавши заяви загарбників черговою провокацією. У командуванні Сил оборони півдня підкреслили, що Москва використовує ЗАЕС як інструмент ядерного шантажу, а українські військові діють виключно за нормами міжнародного гуманітарного права й усвідомлюють наслідки для подібних об’єктів.

  • Катастрофа і замовчування: як вибух у Чорнобилі підірвав Радянський Союз

    Катастрофа і замовчування: як вибух у Чорнобилі підірвав Радянський Союз

    Чорнобильська трагедія стала не лише найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття, а й потужним ударом по самій основі радянської системи. Вирішальну роль у цьому відіграло не тільки саме лихо, а передусім реакція влади, яка роками будувала політику на приховуванні правди та контролі інформації .

    У перші дні після вибуху держава фактично проігнорувала необхідність відкритого інформування громадян. Населення залишалося в інформаційному вакуумі, де основними джерелами відомостей були чутки, страх і взаємні припущення. Така поведінка влади лише посилила паніку і недовіру .

    Система замовчування не була випадковою. Вона стала продовженням багаторічної практики приховування аварій і проблем у стратегічних галузях. У результаті навіть сама держава часто не мала повної картини того, що відбувається, що ще більше ускладнювало реагування на кризу .

    На міжнародному рівні інформаційна закритість СРСР спровокувала хвилю припущень і тривоги. Західні медіа, не маючи доступу до перевірених даних, поширювали різні оцінки, що лише підсилювало глобальний резонанс навколо трагедії .

    Замість відкритого аналізу наслідків влада намагалася змістити акценти, формуючи образ героїзму ліквідаторів і применшуючи масштаби небезпеки. Така інформаційна стратегія не вирішувала проблему, а лише відкладала неминуче зіткнення суспільства з правдою .

    Коли наприкінці 1980-х років інформаційні обмеження почали послаблюватися, масштаби приховування стали очевидними. Саме тоді суспільство остаточно усвідомило глибину системної дезінформації, що підірвало довіру до влади та прискорило політичні трансформації .

    Таким чином, Чорнобиль став не лише трагедією людських життів і довкілля, а й точкою неповернення для радянської інформаційної системи. Втрата довіри виявилася не менш руйнівною, ніж сама катастрофа.

  • Чи повернеться атомна енергетика в Італію?

    Чи повернеться атомна енергетика в Італію?

    Майже через чотири десятиліття після закриття останнього ядерного реактора Італія знову розглядає можливість повернення до атомної енергетики. За інформацією міжнародних джерел, уряд країни вивчає варіанти відновлення програми, яка була згорнута після відповідних рішень у минулому столітті та подальших політичних дискусій.

    Команда прем’єр-міністерки Джорджа Мелоні проводить консультації з експертами та аналізує потенційні сценарії розвитку галузі. Обговорення охоплюють як будівництво традиційних великих атомних електростанцій, так і впровадження сучасних малих модульних реакторів. Останні вважаються більш гнучкими у розгортанні та потенційно швидшими у реалізації.

    Прихильники відновлення атомної енергетики наголошують, що такі технології можуть допомогти зменшити залежність від викопного палива та підтримати розвиток енергоємних секторів економіки. Йдеться, зокрема, про центри обробки даних та інфраструктуру, пов’язану зі штучним інтелектом, попит на електроенергію в яких постійно зростає. Одним із ключових чинників перегляду енергетичної стратегії є висока залежність Італії від імпорту природного газу. Це робить країну чутливою до коливань світових цін на енергоносії. Після енергетичної кризи 2022 року, спричиненої різким зростанням вартості газу, Італія активізувала пошук альтернативних джерел енергії та диверсифікацію поставок. Додатковим стимулом для енергетичних дискусій стали нові геополітичні ризики, що впливають на ринки нафти й газу та можуть спричиняти нестабільність цін. У цьому контексті атомна енергетика розглядається як один із можливих інструментів підвищення енергетичної безпеки.

    Водночас уряд стикається з низкою внутрішніх викликів. Серед них — потенційний спротив місцевих громад, питання безпеки та вибір відповідних територій для розміщення об’єктів. Розглядаються переважно ділянки, де раніше вже функціонували ядерні реактори. Крім того, Італія є країною з підвищеною сейсмічною активністю, що ускладнює планування нових енергетичних проєктів.

    Експерти зазначають, що навіть впровадження малих модульних реакторів може зіткнутися з регуляторними та політичними перешкодами. Попри менші розміри й потенційно швидше будівництво, такі установки також потребують складних процедур погодження та значних інвестицій. Обговорення відновлення атомної енергетики свідчить про прагнення Італії зміцнити енергетичну незалежність і адаптуватися до нових економічних та геополітичних умов. Остаточні рішення залежатимуть від політичної підтримки, суспільної думки та технічної реалізації можливих проєктів.

  • Українські АЕС відновили понад 90% потужності після російської атаки

    Українські АЕС відновили понад 90% потужності після російської атаки

    Українські атомні електростанції відновили понад 90% своєї потужності після масованої російської атаки 7 лютого, під час якої були пошкоджені електропідстанції. Про це у четвер, 12 лютого, повідомив голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков, передає Укрінформ.

    За його словами, після ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури розпочався поетапний процес відновлення, який наразі дозволив повернути в роботу більш як 90% потужності атомної генерації. Роботи з відновлення тривають, однак енергосистема вже отримує значну частину необхідної електроенергії від АЕС.

    Коріков наголосив, що всі українські атомні станції функціонують у штатному режимі. Радіаційна обстановка на промислових майданчиках і прилеглих територіях залишається стабільною та не перевищує встановлених норм. Системи безпеки працюють без зауважень, а ситуація перебуває під постійним контролем фахівців.

    Окремо він підкреслив, що на всіх майданчиках українських АЕС, включно з Чорнобильською атомною електростанцією, продовжують працювати моніторингові місії Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Їхня присутність забезпечує додатковий міжнародний контроль за станом ядерної та радіаційної безпеки в умовах війни.