Позначка: АдН

  • Політичний землетрус у столиці Німеччини: «Ліві» тріумфально розгромили партію Мерца на виборах у Берліні

    Політичний землетрус у столиці Німеччини: «Ліві» тріумфально розгромили партію Мерца на виборах у Берліні

    Результати голосування на виборах до земельного парламенту Берліна спричинили справжній шок на німецькій політичній сцені, зафіксувавши кардинальне переформатування електоральних симпатій виборців головного міста країни. Після завершення офіційного підрахунку всіх бюлетенів місцева виборча комісія оголосила сенсаційну перемогу опозиційної партії «Ліві», яка зуміла очолити виборчі перегони зі значним відривом від конкурентів. Цей тріумф став черговим свідченням глибокого невдоволення громадян економічним курсом та внутрішньополітичною кризою, завдавши болючого удару по правлячих елітах напередодні вирішальних загальнонаціональних баталій.

    Згідно з підсумковими даними підрахунку голосів, партія «Ліві» впевнено виборола перше місце, заручившись підтримкою 25,7% берлінських виборців. Такий результат ознаменував безпрецедентний ривок для цієї політичної сили, адже її підтримка зросла одразу на колосальні 13,4 відсоткового пункту в порівнянні з попередньою кампанією. Другу сходинку посів консервативний Християнсько-демократичний союз на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцом, набравши лише 18,8% голосів, що стало важкою тактичною поразкою для лідера німецького уряду. Третю позицію закріпила за собою ультраправа «Альтернатива для Німеччини» з показником 16,3%, підтвердивши небезпечну тенденцію до розширення свого впливу навіть у традиційно ліберальному столичному регіоні. Партія «Зелені» задовольнилася 14,3% голосів, тоді як Соціал-демократична партія Німеччини зазнала нищівного фіаско, скотившись до 12,1% та втративши 6,3 відсоткового пункту порівняно з минулими виборами.

    Берлінський провал християнських демократів став продовженням низки катастрофічних поразок політсили Мерца на регіональному рівні, які все більше розхитують стабільність федерального уряду. Зокрема, підрахунок голосів на виборах у східній землі Мекленбург-Передня Померанія також завершився тріумфом радикальних сил, де найбільшу підтримку населення здобула ультраправа «Альтернатива для Німеччини». Напередодні берлінського голосування сам федеральний канцлер відверто визнав неспроможність власної команди стримати протестну хвилю, публічно назвавши результат своєї партії на виборах у Мекленбурзі-Передній Померанії справжньою «катастрофою». Проте столичне фіаско продемонструвало, що криза довіри до чинної влади поширилася не лише на східні депресивні регіони, а й безпосередньо на саме серце німецької держави.

    Поляризація настроїв виборців між ліворадикальними та ультраправими рухами ставить під загрозу здатність традиційних поміркованих сил формувати дієздатні коаліції в земельних парламентах. Стрімкий підйом популістських сил свідчить про глибоке розчарування суспільства у здатності коаліційного центру вирішувати гострі питання інфляції, вартості житла, міграційного контролю та наслідків війни. Тепер сформувати стійкий берлінський сенат без участі лівих радикалів стане практично неможливим завданням, що змусить федеральне керівництво шукати складні компроміси або готуватися до подальшої втрати контролю над ключовими регіонами Німеччини.

  • Тріумф «АдН» у Саксонії-Ангальт як заклик до миру: лідер ультраправих виступив проти допомоги Україні та за діалог із РФ

    Тріумф «АдН» у Саксонії-Ангальт як заклик до миру: лідер ультраправих виступив проти допомоги Україні та за діалог із РФ

    Лідер земельного осередку ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) у Саксонії-Ангальт та кандидат на посаду прем’єр-міністра регіону Ульріх Зігмунд заявив, що переконлива перемога його політичної сили на виборах є прямим сигналом виборців із вимогою якнайшвидше припинити війну в Україні. Відповідаючи на запитання DW на пресконференції, Зігмунд наголосив, що жителі землі виступають проти подальшого втягування ФРН у конфлікт і вимагають спрямувати державні фінанси на внутрішні потреби — ремонт шкіл, лікарень та місцеву інфраструктуру — замість виділення мільярдів євро на підтримку оборони України. Політик закликав сторони сісти за стіл переговорів, підкресливши, що для його партії нормальні відносини з Росією є настільки ж важливими, як і з будь-якими іншими глобальними гравцями.

    Попри популістські зовнішньополітичні декларації переможців, питання міжнародної та безпекової політики в Німеччині перебувають виключно у віданні федерального уряду в Берліні, канцлера та Бундестагу, тоді як повноваження ландтагів обмежені внутрішніми справами земель. До того ж перспективи приходу «АдН» до реальної виконавчої влади в регіоні залишаються під великим питанням.

    Згідно з офіційними попередніми підрахунками за явки 77,8%, «АдН» здобула 43,8% голосів, що забезпечує їй 39 місць у 83-місному земельному парламенті. Християнсько-демократичний союз (ХДС) на чолі з чинним прем’єром Свеном Шульце посів друге місце з 17,2% (15 мандатів). СДПН (9,3%), «Зелені» (8,9%) та Ліва партія (8,6%) отримали по 8 місць, а популістський Альянс Сари Вагенкнехт (BSW) із 5,3% розраховує на 5 мандатів. «Альтернативі для Німеччини» бракує трьох голосів до абсолютної більшості, а оскільки всі інші демократичні політсили категорично відмовляються формувати коаліцію з ультраправими («санітарний кордон»), переговори щодо нового земельного уряду обіцяють бути тривалими та кризовими.

  • Історичний тріумф ультраправих у Німеччині: «АдН» перемагає на виборах у Саксонії-Ангальт, проте не здобуває абсолютної більшості

    Історичний тріумф ультраправих у Німеччині: «АдН» перемагає на виборах у Саксонії-Ангальт, проте не здобуває абсолютної більшості

    На виборах до земельного парламенту німецької Саксонії-Ангальт ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула переконливу перемогу, подвоївши свій результат порівняно з кампанією 2021 року. За попередніми даними земельної виборчої комісії та публікаціями видання Der Spiegel, політична сила лідирує з показником 43,8% голосів. Попри рекордний електоральний успіх, політсила дещо не дотягнула до бажаної абсолютної більшості мандатів, на яку розраховувало її керівництво.

    Традиційні політичні сили зазнали відчутних втрат: нині керівний Християнсько-демократичний союз (ХДС) посідає другу сходинку, здобувши лише 17,2% підтримки виборців. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) набрала 9,3%, союзні їм «Зелені» — 8,9%, а представники партії «Ліві» заручилися 8,6% голосів.

    До ландтагу також зуміла пробитися лівопопулістська партія Сари Вагенкнехт (BSW). Попри те, що протягом підрахунку політсила балансувала на межі прохідного порога, їй вдалося подолати 5-відсотковий бар’єр із результатом 5,3%. Розклад сил, що склався за підсумками голосування, суттєво ускладнить процес формування стійкої правлячої коаліції в регіоні, зважаючи на принципову відмову демократичних партій вступати в альянс з «АдН».

  • Звинувачення проти України: у Німеччині вимагають негайно зупинити військову допомогу

    Звинувачення проти України: у Німеччині вимагають негайно зупинити військову допомогу

    Ультраправа проросійська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) виступила з вимогою повністю припинити будь-яку військову підтримку Києва. Приводом для цього стали офіційні звинувачення німецького слідства на адресу українця Сергія К. у причетності до підриву газопроводів «Північні потоки». Деталі розслідування Федеральна прокуратура Німеччини в Карлсруе оприлюднила у четвер.

    Німецькі слідчі органи наразі виходять із того, що плани диверсії на газопроводах розроблялися за безпосереднім дорученням державних структур України. Такі висновки прокурори зробили на основі вивчення матеріалів справи щодо колишнього українського офіцера. Керівництво політсили одразу використало оприлюднені дані для тиску на уряд.

    «Уже зараз наявних доказів достатньо, щоб припинити будь-яку військову допомогу Україні», – заявив співголова партії Тіно Хрупалла. Він також назвав цю атаку «ударом по життєвій артерії німецької промисловості».

    У пресслужбі партії додали, що цей інцидент має бути розслідуваний максимально ретельно та безжально. На думку представників «АдН», німецьке слідство повинно без жодних вагань перевірити діяльність тогочасного керівництва української армії та військової розвідки. «Передусім це означає вивести тих, хто віддав наказ на цей напад, у поле зору громадськості», – зазначив представник «АдН».