Фактичний керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський, прикриваючись формальним аудитом кримінальних проваджень, налагодив схему по сприянню столичним рейдерам.
Про це повідомляє nenka.info
За словами підприємців, які зіткнулися з подібними рейдерськими схемами, правоохоронні органи нібито займають позицію «невтручання», що дозволяє рейдерам захоплювати цікаві для них активи.
«Ми кілька разів зверталися до прокуратури міста, писали офіційні запити, але реакції – нуль. Це виглядає як мовчазна згода, навіть якщо вона неофіційна» – розповідає бізнесмен, який побоюється називати своє ім’я публічно.
Адвокати зазначають: у таких випадках необхідне негайне реагування – арешт майна, відкриття кримінальних проваджень, тимчасове зупинення дій реєстратора. Якщо цього не робиться, рейдери встигають перепродати або вивести активи.
Хоча офіційних доказів змови Сергія Ходаківського з рейдерами немає, однак юристи відмічають ”дивні збіги” у схожих справах, які уже можна назвати схемою.
Зокрема, відкриті кримінальні провадження «зависають» на місяці без слідчих дій або взагалі закриваються, ключові судові засідання переносяться без пояснень, а потерпілі отримують “відписки” замість розслідування.
«Виглядає так, що або керівництво прокуратури не вважає ці злочини пріоритетними, або існують кулуарні домовленості», – коментує юристка, яка супроводжує клієнта – потерпілого від рейдерського захоплення бізнесу.
Серед підприємців, з якими вдалося поспілкуватися, переважає переконання, що така масштабна бездіяльність не могла б відбуватися без схвалення керівництва прокуратури.
Частина співрозмовників прямо пов’язує це з нещодавніми кадровими призначеннями – зокрема, появою нового прокурора міста Києва Сергія Ходаківського та його прямої комунікації із заступницею Генерального прокурора Марією Вдовіченко.
Сергій Ходаківський – фігура, яку бізнес-спільнота та громадські активісти вже давно знають за низкою гучних скандалів. Його призначення 25 червня цього року викликало подив навіть серед тих, хто звик до суперечливих кадрових рішень у правоохоронній системі. Замість сигналу про очищення прокуратури столиця отримала управлінця з дисциплінарним стягненням та шлейфом звинувачень у тиску на бізнес.
У 2022 році Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оголосила Сергію Ходаківському догану та відсторонила від роботи на два місяці за перевищення службових повноважень.
Йшлося про санкціонування обшуків без ухвали слідчого судді, лише на підставі рапортів співробітників СБУ – практика, яку комісія назвала неприпустимою для прокурора в умовах правової держави. Але навіть такий офіційний осуд не завадив його кар’єрі.
Ще на посаді керівника Подільської окружної прокуратури Ходаківський опинявся в конфліктів, які підприємці називали спробами «віджиму». Серед найбільш резонансних – силове захоплення офтальмологічного центру на Подолі за участю «тітушок», тиск на бізнес через відключення електро- та водопостачання у популярних закладах Slavutych Beach Club та ресторані «Причал». Бізнес-асоціації звинувачували його структуру в тому, що вона діяла не як гарант законності, а як інструмент рейдерських атак.
Ставши виконувачем обов’язків керівника столичної прокуратури,Сергій Ходаківський отримав ще більший адміністративний вплив. І саме в такій позиції, застерігають експерти, посадовець може діяти особливо агресивно: адже часу небагато, а можливостей – чимало. На тлі війни, коли суспільство очікує прозорості та доброчесності, подібні призначення лише підживлюють недовіру до системи, що й без того перебуває у кризі легітимності.
У професійних колах ширяться чутки: фактичний керівник прокуратури міста Києва Сергій Ходаківський, прикриваючись формальним аудитом кримінальних проваджень, фактично пролобіював закриття однієї з таких справ в обмін на неправомірну вигоду. За інформацією джерел – сума хабара склала 200 тисяч доларів США.
За словами співрозмовників у прокуратурі, частина коштів мала надійти особисто заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко – що, за словами тих, хто знає ситуацію зсередини, дозволяло «вирішити питання без зайвого галасу».
Водночас ЗМІ звертають увагу на новопризначених прокурорів, чий спосіб життя та майновий стан став приводом для підозр в їхній недоброчесності.
Наприклад, родичі прокурора Вінницької області Олега Ткаленка, який до цього працював у прокуратурі Київської області, за час його роботи у столиці придбали нерухомість у Києві на загальну суму понад мільйон доларів США.
Про новий прокурорський кадровий пул, що славиться доходами дружин та родин йдеться у матеріалі «Главкома» – зазначено, що дружини новопризначених обласних прокурорів мають значні доходи, преміальну нерухомість і дорогі авто, що також підсилює побоювання про непрозорість походження статків.
«Ми бачимо, що після зміни керівництва у прокуратурі столиці темпи реагування на звернення бізнесу фактично зупинилися. І це відчуття, що є певна установка «не чіпати конкретні справи», – каже один з адвокатів, який веде три справи про рейдерство у Києві.
За словами іншого співрозмовника, представника бізнес-асоціації, мовчання прокуратури виглядає як санкціонована зверху політика: «Якщо прокурор міста та заступниця Генпрокурора в курсі і нічого не змінюють – це вже не бездіяльність, а згода. Питання лише в тому, кому це вигідно».
На запити журналістів Офіс Генерального прокурора зазвичай відповідає стандартними формулюваннями: «слідство триває» або «дії перевіряються у межах кримінального провадження».
Однак бізнес-асоціації наголошують: відсутність публічної позиції та швидких дій з боку прокуратури створює атмосферу безкарності.
Проблема рейдерства в Україні – це не лише боротьба за бізнес. Це тест на зрілість держави та її здатність захищати право власності. Поки у Києві та інших містах залишаються безкарними ті, хто силою або шахрайством відбирає підприємства, говорити про сприятливий інвестклімат – марно.
