Софійський собор у Стамбулі, одна з найвизначніших пам’яток світової архітектури, стикається з дедалі серйознішими загрозами для свого існування. Експерти попереджають про ризик обвалу будівлі, якщо не вжити термінових заходів. Майбутнє 1500-річної споруди, зведеної у 537 році за часів Візантійської імперії, опиняється під великою небезпекою.
Протягом своєї історії Софійський собор виконував різні функції — від собору до мечеті і музею. У 2020 році він знову став мечеттю, що також вплинуло на доступність та стан пам’ятки, пише Arkeonews. Історик Ілбер Ортайлі висловив глибоку стурбованість станом будівлі, зазначаючи, що “фундамент нестабільний, коридори порожнисті, а навантаження на споруду значно перевищує її можливості”. Остання комплексна реставрація пам’ятки відбулася ще в XVI столітті за часів османського архітектора Мімара Сіна.
Археологи та захисники культурної спадщини фіксують численні тріщини в колонах, похилі підлоги та пошкодження мозаїк, які свідчать про масштабне руйнування. Погіршує ситуацію постійний рух відвідувачів та сейсмічна активність регіону. Особливу небезпеку становить система стародавніх тунелів під собором та слабкий ґрунт, які роблять пам’ятку вразливою до землетрусів і вібрацій. Нещодавній землетрус магнітудою 6,5 балів змусив тимчасово закрити собор, що підкреслює нагальність проблеми. Екскурсоводи відзначають видиме нахилення внутрішніх опор і тріщини у мармурових підлогах, що часто залишаються непоміченими звичайними відвідувачами. Крім того, через зміни у статусі собору деякі архітектурні елементи зараз недоступні для немусульман, що ускладнює участь світової спільноти у збереженні пам’ятки.
Історик мистецтва Гюрол Сьозен підкреслює важливість захисту Софійського собору як частини спільної культурної спадщини людства. Професор археології Незіх Башгелен закликає до прозорого і науково обґрунтованого управління пам’яткою, яке має передбачати постійний моніторинг та прийняття рішень фахівцями, а не політичними інституціями.
Ситуація з Софійським собором є відображенням глобальної проблеми — балансу між охороною культурної спадщини та політичними інтересами. Вчені одностайні: щоб уникнути незворотних втрат, потрібне негайне і ретельне відновлення під керівництвом експертів.
