Постільні клопи вже багато десятиліть непокоять людей, що змушені миритися з їхньою присутністю в своїх домівках. Ці шкідники не лише здатні завдавати фізичного дискомфорту, а й стали серйозною проблемою через свою стійкість до традиційних методів боротьби. Але нещодавно вчені знайшли пояснення їхній живучості, пов’язане з генетичними змінами, що допомагають їм уникати загибелі навіть під впливом інсектицидів.
Упродовж останніх років постільні клопи демонструють зростаючу стійкість до піретроїдів — інсектицидів, що зазвичай використовуються для їх знищення. Відповідно, боротьба з ними ставала все більш неефективною. Проблема досягла таких масштабів, що вчені змушені були досліджувати генетичні основи цієї стійкості. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Insects, команда вчених під керівництвом доктора Коухея Тоги з Університету Хіросіми порівняла два штами постільних клопів: один із лабораторії в Нагасакі, який зазнавав впливу інсектицидів понад шість десятиліть, та інший — із готелю в Хіросімі, який став прикладом для більш сучасного дослідження. Як з’ясувалося, цей новий штам був стійким до піретроїдів у 20 000 разів сильніше, ніж штам із Нагасакі.
Аналіз геному клопів із Хіросіми показав, що стійкість до інсектицидів була обумовлена численними генетичними мутаціями, зокрема в 729 генетичних транскриптах, які впливають на різноманітні біологічні механізми. Мова йде про механізми, що регулюють відповіді на ушкодження ДНК, метаболізм, клітинний цикл та інші життєво важливі функції, включаючи інсуліновий метаболізм і лізосомальні функції. Ці мутації дозволяють клопам виживати навіть за умов активного впливу інсектицидів. Доктор Тога наголошує, що розуміння таких механізмів є важливим для розробки нових стратегій боротьби з шкідниками. Зокрема, редагування геному може допомогти виявити еволюційні траєкторії і механізми адаптації у популяціях постільних клопів, що, в свою чергу, дозволить розробити більш ефективні засоби контролю за їх чисельністю.
Проблема стійкості до інсектицидів далеко не обмежується лише постільними клопами. Вчені зазначають, що інші шкідники, такі як таргани та комарі, також продемонстрували подібну стійкість, що є результатом тривалого та широкомасштабного застосування хімічних препаратів. Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про значну стійкість до хоча б одного інсектициду в 78% країн, де проводилося дослідження популяцій комарів. У зв’язку з цим, вчені вважають, що потрібно звернутися до нових методів боротьби з шкідниками, таких як біологічні агенти, генетичне редагування (зокрема, за допомогою CRISPR) і комплексні стратегії управління популяціями шкідників. Генетичні інструменти дозволяють точніше і ефективніше впливати на гени, що відповідають за стійкість до інсектицидів, а також за еволюційні зміни, які допомагають шкідникам виживати.
Постільні клопи не є переносниками захворювань, але їх укуси можуть викликати алергічні реакції, інфекції та порушення сну. Більш того, психологічний стрес від зараження може спричиняти додаткові соціальні та економічні проблеми, адже люди, що живуть в інфікованих оселях, часто страждають від безсоння і психологічного дискомфорту. Зрозуміло, що ефективна боротьба з клопами та іншими шкідниками не лише покращить фізичне здоров’я людей, а й допоможе знизити соціальні та економічні наслідки інвазії. Новітні підходи до боротьби, такі як генетичне редагування та біологічний контроль, можуть змінити ситуацію на краще, роблячи боротьбу з шкідниками не тільки ефективнішою, але й більш екологічною.
Постільні клопи, які стають все більш стійкими до інсектицидів, вже давно є серйозною проблемою для людства. Вчені, розкриваючи їхні генетичні механізми адаптації, відкривають нові можливості для боротьби з цими шкідниками. Використання новітніх технологій, таких як CRISPR, може допомогти у розробці більш ефективних та екологічно чистих методів контролю за постільними клопами, що дозволить не тільки зменшити їх популяцію, а й покращити якість життя людей.
