У Велика Британія сталася безпрецедентна подія в історії національної медицини: жінка, яка від народження не мала матки, змогла виносити та народити дитину після трансплантації органу від померлої донорки. Про це повідомили The Guardian та BBC.
Британка Грейс Белл народилася з рідкісним вродженим синдромом, через який при наявності здорових яєчників у неї була повністю відсутня матка. У 16 років лікарі повідомили дівчині, що вона не зможе самостійно виносити дитину. Єдиним шансом залишалася трансплантація.
У червні 2024 року жінці провели складну операцію з пересадки матки від померлої донорки. Хірургічне втручання тривало близько десяти годин і стало частиною клінічного дослідження, у межах якого медики планують виконати ще дев’ять подібних трансплантацій.
Через кілька місяців після операції Грейс пройшла процедуру екстракорпорального запліднення. Після успішного перенесення ембріона вагітність розвивалася без серйозних ускладнень. У грудні 2025 року, напередодні Різдва, вона народила сина вагою 2,8 кілограма.
Хлопчика назвали Г’юго Річардом — друге ім’я він отримав на честь професора Річарда Сміта, який понад 25 років досліджує трансплантацію матки та був присутній під час пологів. Лікарі підкреслюють, що дитина не має жодного генетичного зв’язку з доноркою органу.
Якщо родина вирішить не планувати більше дітей, пересаджену матку видалять, аби жінка могла припинити прийом імунодепресантів, необхідних після трансплантації.
Грейс зізналася, що щодня думає про донорку та її родину і не може підібрати слів, щоб висловити вдячність. За її словами, саме завдяки їхньому рішенню вона змогла здійснити мрію всього життя — стати мамою.
Керівниця медичної команди, трансплантологиня Ізабель Кірога, назвала народження хлопчика справжнім проривом для британської медицини. Дослідження має визначити, чи зможе трансплантація матки в майбутньому стати регулярним методом лікування для жінок, які не мають функціонального органу.
Медики наголошують: донорство матки суттєво відрізняється від пересадки інших органів і потребує окремої згоди родин померлих донорів, адже йдеться не про порятунок життя, а про можливість народження дитини.
