Середа, 25 Грудня, 2024

Олексій Кулеба: Права рука Єрмака що наживається на горі українців

У ЦЕНТРІ УВАГИ

Після того як Росія вирішила зробити Київську область своїм особистим полігоном, український уряд активно взявся за відновлення. З цього моменту почалася справжня битва за мільярди гривень, де на кону стояло не тільки фізичне відновлення зруйнованих територій, а й боротьба за фінансові потоки. І тут у гру вступив Олексій Кулеба, з його мега-проектами, підозрілими зв’язками і темними підрядниками.

Кар’єрний підйом і зв’язки

Олексій Кулеба – це вам не мер або чиновник, а справжня зірка адміністрування. Починав він свій шлях у комунальних підприємствах і приватному бізнесі, де про його кар’єру можна було б писати книжки. У жовтні 2016 року Кулеба вирішив поекспериментувати і стати радником генерального директора КП “Плесо” на громадських засадах.

Потім був генеральним директором ТОВ “Asper Естейт”. До 2018 року фірмою керував партнер Кулеби, а нині головний спеціаліст відділу планування капітальних витрат і ремонтних робіт Департаменту охорони здоров’я КМДА Тимур Мурсал.

4 листопада 2019 року Кулеба, після того, як пройшов конкурс, обійняв посаду директора Департаменту благоустрою КМДА, а з грудня 2020 року став заступником глави КМДА, а департамент очолив його підлеглий Тимур Ткаченко. До речі, Віталій Кличко відверто говорив, про те, що Кулебу йому нав’язав сам Єрмак.

На цьому його кар’єрні здобутки не закінчилися: з 24 січня 2023 року – заступник керівника Офісу президента України.

Зв’язки з Офісом президента, Андрієм Єрмаком.

І ось тут починається найцікавіше. У березні 2020 року підприємець Сергій Єременко звинуватив Андрія Єрмака, главу Офісу президента, у плануванні монополізації ринку МАФів (модульних архітектурних форм) у Києві. За версією Єременка, Єрмак разом із нардепами від “Слуги народу” Андрієм Холодовим і Артемом Культенком та Кулебою – справжня кримінальна банда. Кулеба, як “людина Єрмака”, був, нібито, призначений директором Департаменту благоустрою, щоб перерозподілити київський ринок МАФів на свою користь, узгоджуючи місце розміщення та оформлення паспорта об’єкта. Не безкоштовно, звісно. Джерела стверджують, що з одного кіоску, встановленого за такою схемою, можна було отримати $2,5 – 5 тис., і команда Єрмака планувала заробити на цьому близько $10 млн.

До 2008 року включно легалізацією кіосків займалися районні ради Києва, яких тепер уже не існує. Ці органи надавали підприємцям в оренду земельні ділянки для встановлення кіосків. Однак пізніше процес видачі дозвільних документів змінився – він більше не залежав від земельних питань.

З 2009 року оператором розміщення кіосків стало КП “Київське інвестиційне агентство”, яке видавало дозволи на їхнє встановлення. З 2012 року кіоски функціонували на підставі довідок про функціональне призначення, які видавалися Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення КМДА.

У 2014 році повноваження з видачі дозволів на функціонування кіосків перейшли до Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Важливо зазначити, що з 2012 року жодний з виданих документів не давав права на установку нових кіосків, а тільки давав змогу працювати тим, які вже були встановлені до цього часу. Для встановлення кіоску в Києві потрібен був паспорт прив’язки – документ, який визначає схему розміщення кіоску і благоустрою прилеглої території. Цей документ готується для підприємців Департаментом містобудування та архітектури. Видача та продовження паспорта прив’язки – офіційно безкоштовні процедури. Однак, оскільки підприємцям більше не потрібно платити за оренду землі під кіоском, у столиці було запроваджено пайові внески для кіоскерів. Для легалізації кіоску його власник має укласти з Департаментом містобудування та архітектури КМДА договір пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою. Після сплати пайового внеску власник кіоску має отримати спеціальний інформаційний талон – документ, який підтверджує оплату і містить інформацію про тип кіоску, його функціональне призначення, місце розташування та площу. Ці талони мають бути розміщені в усіх кіосках.

Контроль за дотриманням правил власниками кіосків здійснює КП “Київблагоустрій”, яке перевіряє документи і за вказівкою Департаменту благоустрою КМДА зносить споруди, визнані нелегальними. Важливу роль також відіграє комісія при КМДА з питань розміщення кіосків, яка розглядає питання щодо перенесення кіосків, порушень законодавства, відмов в укладенні договорів пайової участі, запровадження обмежень на розміщення кіосків та надає дозволи на демонтаж певних споруд. Видача та продовження паспорта прив’язки офіційно безоплатні. Чудова “схема” для отримання вигоди.

Не менш цікавий Тимур Ткаченко – нинішній керівник КОДА. З Кулебою Ткаченко пов’язаний не тільки професійно, а й через спільний бізнес. За даними аналітичної системи YouControl, Ткаченко був одним із засновників ТОВ “Аспер Естейт”, яке займається торгівлею нерухомістю, і яке зараз пов’язують із Кулебою. Цей хлопець теж зробив свій внесок у «реалізацію» МАФІв. Ну а як без цього?

Працюючи у сфері благоустрою столиці, Ткаченко зіткнувся з численними звинуваченнями, пов’язаними з переділом ринку малих архітектурних форм (МАФів), простіше кажучи, – кіосків, які використовуються для торгівлі.

2020 року депутат Київміськради Володимир Назаренко звинуватив Ткаченка в установленні майже тисячі МАФів біля зупинок громадського транспорту, які за документами повинні були продавати проїзні документи, але на ділі реалізовували інші товари. Вигодонабувачем цієї операції Назаренко називав народного депутата від партії “Слуга народу” Андрія Холодова, проте Ткаченко ці звинувачення заперечував.

Голова Всеукраинського об’єднання “Антикорупційний контроль” Олександр Мельник також стверджував, що на ринку МАФів розпочався переділ. За його словами, власників кіосків змушували продавати свій бізнес за заниженою ціною. Виявляючи порушення і скасовуючи дозволи, “ділки” пропонували власникам продати МАФ заднім числом, використовуючи зв’язки в КМДА для скасування рішень про демонтаж.

Інший спосіб полягає в купівлі частки в МАФах, розташованих у “бідних” місцях, з подальшим розв’язанням “питання” в КМДА про перенесення кіоску в зручніший район. Утім далі заяви активіста справа не пішла. Цікаво чому? Може через всемогутнього Єрмака?

До речі, що цікаво. У 2021 році відбувалися обшуки в КМДА в рамках кримінальних проваджень, переважно щодо ухилення від сплати податків, незаконної видачі дозвільних документів та розтрат бюджетних коштів. Усі тоді охрестили їх “війною Зеленського проти Кличка”. Так от, єдиний департамент, який не піддався перевірці, був Департамент міського благоустрою, саме той, яким керував Олексій Кулеба.

Елітна нерухомість

Ну без неї неможливо обійтися. За даними з відкритих джерел у 2019 році його офіційна заробітна плата склала лише 21 тисячу гривень, що виглядає несерйозно.

Дружина Кулеби, яка працює в Національному транспортному університеті, заробила трохи менше 80 тисяч гривень, з яких значна частина надійшла від підприємницької діяльності.

Незважаючи на скромні офіційні доходи, сім’я Кулеби зберігає 40 тисяч доларів і 20 тисяч євро готівкою, а також 90 тисяч гривень на банківському рахунку дружини.

Великий будинок площею 376 квадратних метрів у селищі Крюківщина, який оформлений на дружину Кулеби, Галину Кулебу-Дмитриченко. Будинок був приватизований у 2018 році, і крім нього на ділянці є літня кухня, вольєр, альтанка та барбекю.

Окрім цього, сім’я Кулеби володіє двома квартирами у спільній власності з батьками, земельною ділянкою в Києві та гаражем.

У декларації за 2020 рік з’явився запис про те, що Галина Дмитриченко-Кулеба з 2013 року орендує у ДП Київське лісове господарство лісову ділянку площею 2000 кв. м.

У 2020 році вона стала власницею сонячної електростанції Solis 30kW 5G виробника Jinlong Solis. Із володіння Олексія Кулеби вибув автомобіль Volkswagen Passat 2012 р. в.

У 2020 році Олексій Кулеба отримав дохід у розмірі 1 млн 35 тис. 261 гривні: 518 тис. 861 грн – зарплата і 93 тис. 400 грн – матдопомога в Департаменті міського благоустрою КМДА; а також 423 тис. грн – від продажу автомобіля Вірі Волощук.

Галина Дмитренко – Кулеба отримала 519 тис. 960 гривень: 11 тис. 83 грн – зарплата, 24 тис. 989 грн і 10 тис. 761 грн – додаткове благо в АТ “Смарт Солюшнз”; 48 тис. 3 грн – зарплата сумісника в НТУ, 388 тис. 812 грн – подарунок у недільницю. 812 грн – подарунок у негрошовій формі від Дмитриченка Миколи Федоровича, 23 тис. 595 грн – за електроенергію за “зеленим” тарифом від ТОВ “Київська обласна ЕК” і 12 тис. 717 грн – відсотки в “Ощадбанку”.

На кінець 2020 року Олексій Кулеба зберігав 20 тис. доларів і 20 тис. євро готівкою, а також 87 тис. 664 грн – на банківських рахунках.

Галина Дмитриченко – Кулеба зберігала 20 тис. доларів – готівкою, а також 166 тис. 162 грн – на банківських рахунках.

Наче непогано. Але походження всіх цих статків залишається викликає питання, бо проста арифметика допоможе розібратися хто тут замурзався.

Хаос у процесі відновлення

Але повернемося до процесу відновлення Київщини. Він виявився справжнім полем для корупційних ігор. Тут і тендери без тендерів, і договори, які з’являються в системі Prozorro із запізненням, і взагалі повторні замовлення на одні й ті самі об’єкти. Але головна проблема ховалася у виборі виконавців. Ось тут починається справжня гра в “хто кого”.

ФОП Сергій Цибульський: Отримав 200 мільйонів гривень на відновлення в Бучі, тому що привіз хліб у місто як волонтер. Так-так, хліб у Бучі, тепер може допомогти здобути настільки хорошу репутацію, що вам доручать займатися відновленням міста. І не має значення, що досвіду в цьому питанні у вас ніякого.

“Булівельна компанія “Відновлення”: Тут навіть назва змушує посміхнутися. І ні, ми не зробили помилку в назві. Компанія отримала 40 мільйонів гривень. Зареєстрували її й одразу виставили на продаж на OLX. Найімовірніше, поспіхом і припустилися помилки. Директор Борис Лісовський – колишній співробітник КП “Київблагоустрій”, де він працював разом із Ткаченком. До речі, більшу частину будівельних робіт компанія так досі не виконала.

“Нидком”: Компанія раніше займалася масштабними ремонтами лікувальних установ у Києві, неодноразово привертала увагу ЗМІ через підозри у зв’язках із Миколою Поворозником. Власники цієї компанії та їхні партнери мають тісні зв’язки з колом Олексія Кулеби та Олександра Назаренка. Отримала 250 мільйонів

“Ласт Строй Кепітал”: Отримала 40 мільйонів гривень, при цьому має кримінальні справи за фіктивність та ухилення від сплати податків. Класичний випадок.

ТОВ “Укрбуд-проект-реконструкція”: Отримала 240 мільйонів гривень на відновлення Бородянського центру. Належить Давіду Кізіменку – синові сепаратиста Олега Кізіменка, який після окупації Криму залишився там на посаді заступника мера Севастополя.

ТОВ “Атмосфера Інжиніринг Системз”: Пов’язана з відомим київським забудовником Андрієм Вавришем, який отримав замовлення на ремонт і при цьому встиг пошкодити те, що вже було відновлено. Як і очікувалося, влада, включно з Кулебою, відхрестилася від звинувачень. Кулеба стверджує, що його зв’язки з підрядниками – просто чутки, а КОДА нібито намагається вибирати підрядників серед місцевих бізнесменів. Ну так, звісно.

Факти говорять самі за себе, і зв’язки, які дехто так сильно хотів би сховати, спокійно відслідковуються. Але, здається, корупція й надалі процвітатиме, а відновлення Київщини залишиться лише красивим словом. Можливо, вся ця ситуація могла б виглядати як комедія, але поки що це трагедія для тих, хто справді постраждав від війни. А хтось просто продовжив на цьому заробляти.

Актуальні новини