На фоні нових політичних реалій у Європейському парламенті, формування “коаліції Орбана” стає важливою подією для міжнародної політики. Цей альянс, до якого увійшли угорський прем’єр Віктор Орбан, французька опозиційна діячка Марін Ле Пен та інші політичні сили, що мають проросійські настрої, викликає занепокоєння щодо майбутньої підтримки України з боку Європейського Союзу. Аналізуємо, які загрози можуть виникнути для України в контексті цього нового політичного об’єднання.
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан об’єднав більшість партій євро скептиків та націонал-консерваторів в альянс “Патріоти за Європу”, який наразі налічує 84 депутати і являється третьою за розміром фракцією у Європарламенті.
На початках альянс був створений на основі політсили “Фідес” Орбана, партії ANO колишнього прем’єр-міністра Чехії Андрія Бабіша та ультраправої австрійської Партії свободи. Втім, днями до лав цього альянсу приєдналися також французьке Національне об’єднання Марін Ле Пен, італійська “Ліга” Маттео Сальвіні, бельгійська партія “Фламандський інтерес”, іспанська “Vox” (“Голос”), португальська “Chega” (“Досить”) та Данська народна партія.
Слід зауважити, що деякі з партій-учасниць “Патріотів за Європу” відкрито виступають проти допомоги Україні у війні з Російською Федерацією.
Очолив групу “патріотів” 28-річний Жордан Барделла, офіційний лідер партії Марін Ле Пен, який донедавна мав досить непогані шанси стати главою французького уряду.
Показово, що вже на старті своєї роботи у новому складі Європарламент проголосував за резолюцію щодо підтримки України. Більш того, резолюція стала першим документом, ухваленим Європейським парламентом після червневих виборів.
Але при цьому 137 із 720 депутатів проголосували проти і 47 утрималися. При цьому 84 особи з тих, хто не підтримав резолюцію, де містяться заклики продовжувати військову, фінансову та іншу допомогу Україні, є членами альянсу “Патріоти за Європу”.
Експерти констатують, що у найближчій перспективі альянс “Патріоти за Європу” не має можливостей для того, аби змінити баланс сил у Європарламенті на свою користь. Між тим, вважають аналітики, це коаліційне об’єднання може мати серйозний вплив на позиції окремо взятих європейських країн і просувати таким чином точково план миру в російсько-українській війні, вигідний РФ.
Крім того, зауважують політологи, у разі перемоги на президентських виборах у США 5 листопада Дональда Трампа, існує висока вірогідність того, що на європейській арені саме “Патріоти за Європу” не лише стануть ключовим партнером у його “мирних” ініціативах відносно України , а й активно схилятимуть до підтримки трампівської позиції європейських консерваторів.
Ризик зростання позицій проросійських сил у Європарламенті
“Слід чесно визнати, що у Європі зараз є багато політичних сил, які мають або гарні стосунки з Російською Федерацією, або через свою антиамериканську позицію висловлюють ідеї, надзвичайно близькі з тим, що озвучують відверто проросійські сили. Важливо, що усі ці сили, і зокрема нещодавно створена у Європарламенті група “Патріоти за Європу”, не є в більшості. Більшість утримує Європейська Народна Партія (ЄНП), яка гарно відноситься до України і представником якої є переобрана нещодавно на посаду голови Єврокомісії цілком проукраїнська Урсула фонд дер Ляєн”, — зазначає політолог Іван Ус.
Підкресливши, що наразі проросійські сили не мають домінуючого голосу у Європарламенті, експерт додав: “На моє переконання, нам слід дуже ретельно слідкувати за динамікою популярності усіх цих проросійських партій, оскільки той факт, що вони зараз є третьою за чисельністю фракцією у Європарламенті несе в собі ризик зростання подібних настроїв у Європі загалом”.
Станом на зараз, на переконання політолога, ситуація суттєво змінюється і в тій же Угорщині, і, наприклад, у Франції: “Нагадую, що Марін Ле Пен після першого туру дострокових парламентських виборів у Франції мала усі шанси на формування уряду. В результаті її політсила фінішувала третьою, але те, що подібні проросійські і певною мірою анти європейські партії мають популярність — факт”.
Те, що зазначена популярність нині представлена в тому числі на рівні Європарламенту, переконаний Іван Ус, має слугувати для України “тривожним дзвіночком про майбутні проблеми в ЄС і з ЄС”.
“Патріоти” можуть посилити свій вплив в ЄС
Підкресливши, що група “Патріоти за Європу” дійсно може намагатися впливати на деякі рішення ЄС, зокрема ті, які стосуються подальшої підтримки України, політолог Олексій Якубін констатував: “Зараз ця група перебуває у меншості і я не думаю, що за 5 років каденції вона спроможна змінити на 180 градусів позицію Європарламенту в цілому. Але поряд з тим ризики не слід недооцінювати, адже на рівні окремо взятих європейських країн ситуація, коли політсили, що представляють в ЄС “Патріотів за Європу” гратимуть надважливу роль, дійсно є”.
Також політолог, попередньо змоделювавши ситуацію з ймовірною перемогою на президентських виборах Дональда Трампа, наголосив: “Поза всяким сумнівом, Європейський Союз реагуватиме на цей факт і ми вже сьогодні бачимо, що окремі політики, зокрема Орбан, приміряють на себе роль посередника в діалозі між ЄС і гіпотетичною Адміністрацією Трампа. В результаті досить гарна комунікація Орбана та Трампа вже у цій каденції Європарламенту може призвести до того, що група “Патріоти за Європу”, завдяки Сполученим Штатам суттєво посилить свій вплив і вагу”.
Відповідаючи на запитання про те, яким чином тут може превентивно зіграти Київ, експерт зауважив: “Ми маємо якомога швидше, я би навіть сказав у так званому турборежимі використовувати нинішнє позитивне відношення Брюсселю до нас і пробувати гранично оперативно долати усі існуючі перешкоди на шляху до повноцінного членства. Інакше кажучи, не завтра і не післязавтра, а тут і зараз, причому 24/7 маємо робити все для того, аби вже після 2029 року ми теж приймали безпосередню участь у виборах до Європарламенту”.
Акцентувавши на тому, що наразі в європейських країнах, від голосу яких залежить наше членство в Євросоюзі, мають місце “різні тенденції щодо України”, Олексій Якубін додав: “Річ у тім, що чим довше триває російсько-українська війна, тим очевиднішою для багатьох західних країн стає її надзвичайно висока геополітична ціна. Тобто, якщо раніше багато європейських урядів думали, що вони зможуть проводити політику по підтримці України стільки, скільки буде потрібно, то зараз ця позиція починає подекуди дрейфувати на користь вирішення внутрішніх питань на кшталт соціалки, тощо”.
Подібний дрейф євросоюзників, на переконання експерта, з плином часу буде лише посилюватися, оскільки російсько-українська війна, серед іншого, формує і додаткові глобальні ризики, “які західні країни, на жаль, заздалегідь не прорахували”.
