Дослідники попереджають, що світ наближається до критичного моменту в розвитку кліматичної кризи, і для її подолання можуть знадобитися екстремальні заходи. Останні дослідження підтверджують, що льодовик Туейтса, відомий як льодовик Судного дня, тане набагато швидше, ніж раніше вважалося. Це відкриття стало можливим завдяки роботі вчених з Каліфорнійського університету та Університету Ватерлоо, які виявили, що теплі приливні течії під льодовиком прискорюють його танення.
Льодовик Туейтса, розташований в Західно-Антарктичному льодовиковому щиті, відіграє ключову роль у підвищенні рівня моря. Якщо він повністю тане, це може підняти рівень моря на 3,3 метра. Наразі льодовик відповідає за 4% глобального підвищення рівня моря, втрачаючи близько 50 мільярдів тонн льоду щороку. Дослідження показують, що процес його танення може відбутися значно швидше, ніж прогнозували вчені, раніше оцінюючи терміни у 150 років.
На щастя, є й обнадійливі результати. Інша команда, що працювала з Дармутським коледжем та Единбурзьким університетом, виявила, що льодовик може бути менш вразливим до обвалення, ніж вважалося раніше.
У відповідь на швидке танення льодовиків, деякі науковці пропонують досліджувати можливості льодовикової геоінженерії. Це передбачає використання технологій для уповільнення або зупинки відступу льодовиків. Наприклад, група вчених з Університету Чикаго закликала до подальших досліджень в цій галузі, але їхні ідеї, такі як застосування підводних штор, викликають багато суперечок.
Деякі вчені скептично ставляться до цих заходів, вважаючи, що вони можуть відволікати від термінових дій, необхідних для скорочення викидів вуглецю. Вони застерігають, що покладання на геоінженерію може завадити вжити ефективні заходи щодо зміни клімату.
З урахуванням актуальності проблеми, дослідники закликають до комплексного підходу, який включає як зменшення викидів, так і дослідження потенційних технологічних рішень. Дослідження танення льодовика Туейтса є важливим кроком у розумінні майбутніх змін у кліматі та їх впливу на рівень моря.
