“Друга холодна війна розвивається швидше за першу. На щастя, ми поки що не в Третій світовій” , – потужна термінологія історика та письменника Нілл Фергюсона у статті для “Bloomberg”.
Автор порівнює російсько-українську війну та ситуацію на Тайвані з Корейською війною 1950-1953 років та Кубинською ракетною кризою, відповідно.
Однак, на його думку, ракетну кризу цього разу вдалося “проскочити” і зараз настав період розрядки.
“Після саміту у Вудсайді в листопаді 2023 року китайці, схоже, щиро бажають уникнути сутичок і вступити в серйозний, хоча й крижаний діалог з американськими колегами”, – вважає він.
Найбільші відмінності між холодними війнами за Фергюсоном:
Китай – набагато більший економічний суперник, ніж був Радянський Союз;
Захід економічно набагато більше пов’язаний із Китаєм;
Захід зараз набагато слабший у плані виробничих потужностей;
Неухильне зростання держборгу США до ВВП до 2054 року взагалі буде сковувати майбутні адміністрації, адже постійно зростаюча частка доходів буде йти на обслуговування боргу. Будь-яка велика держава, яка витрачає на обслуговування боргу більше, ніж на оборону, не залишатиметься великою довго;
Західні альянси можуть виявитися слабшими, ніж під час Першої холодної війни. У Європі Німеччина ставиться до лідерства США в Атлантичному альянсі неоднозначно. США можуть думати, що Індія є азіатським союзником, але “я дуже сумніваюся, що прем’єр Моді візьме слухавку, якщо Вашингтон покличе на допомогу в тайванській кризі”.
“Тому нам не слід бути занадто самовпевненими з приводу результату Другої холодної війни. Тайванська криза, якщо Китай влаштує її цього року, застане США погано підготовленими. І Пекін може не погодитися чекати до 2027 року”, – зазначає Фергюсон.
Єдина схожість між холодними війнами, на його думку, в тому, що у Вашингтоні є двопартійний консенсус – комуністична наддержава становить серйозну загрозу.
