Західна «коаліція бажаючих» на підтримку України опинилася під загрозою розвалу через масштабні політичні трансформації у провідних країнах Європи. Після відставки Кіра Стармера у Великій Британії та на тлі наближення завершення каденції президента Франції Еммануеля Макрона союзники побоюються втрати ключових архітекторів європейської безпеки.

Головні тривоги дипломатів пов’язані з виборами у Франції, де фаворитами вважають очільницю ультраправих Марін Ле Пен та лідера лівих Жан-Люка Меланшона, які обіцяють вивести країну з військового командування НАТО або взагалі залишити альянс, скасувати санкції проти Росії та примусити Київ до поступок. Водночас спроби передати лідерство канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу блокуються внутрішньою політичною кризою та побоюваннями його власних однопартійців. Мерц продовжує утримувати далекобійні ракети Taurus, не конфіскує судна теневого флоту РФ, зірвав заборону на вільне пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та відмовився закрити берлінський «Русский дом».

«Мерц теж повинен боротися з цією московським зв’язком», – заявив депутат від Християнсько-демократичного союзу Родерих Кізеветтер.

Він наголосив на відсутності рішучості у німецького керівництва та провалі європейського лідерства у критичний момент війни.

«Це не лідерство. Хто тоді може очолити Європу? Нам потрібен Черчилль. У нас було кілька «черчіллівських моментів», але свого Черчилля в Європі поки немає», – підкреслив Родерих Кізеветтер.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та очільниця уряду Італії Джорджа Мелоні відмовилися відправляти війська в Україну та зосереджені на майбутніх внутрішніх виборах. Єдиним відносним сигналом стабільності залишається новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, який провів свою першу міжнародну зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським у Портсмуті, підтвердивши збереження курсу на підтримку Києва.